Рішення

від 20.08.2019 по справі 903/521/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2019 р. Справа № 903/521/19

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/521/19 за позовом Дочірнього підприємства "Копос Електро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Тайм" про стягнення 93345,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 Дочірнє підприємство "Копос Електро" на адресу суду направило позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Тайм" про стягнення 93345,70 грн.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договорів поставки №18/Д-А від 01.02.2017, №23/Д-А від 01.02.2018, №25/Д-А від 01.02.2019.

Ухвалою суду від 16.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 18.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень №4302519483522.

Строк для подання відзиву - по 02.08.2019.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2017 між Дочірнім підприємством "КОПОС ЕЛЕКТРО" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-ТАЙМ" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 18/Д-А (а.с.24-25).

01.02.2018 між тими ж самими сторонами укладено Договір поставки № 23/Д-А (а.с.27-28).

Між Дочірнім підприємством "КОПОС ЕЛЕКТРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-ТАЙМ" укладено договір поставки № 25/Д-А від 01.02.2019 (а.с.32-33).

Умови всіх вищезазначених договорів, укладених між сторонами є ідентичними.

Відповідно до п.1.1. Договорів поставки, предметом даного Договору є правовідносини сторін, які виникають у зв`язку із наданням Покупцю прав проводити від свого імені і за свій рахунок на території міста Луцька та Волинської області дій з оптової та роздрібної реалізації електромонтажної продукції Продавця, відповідно до плану продажів, встановленого Продавцем під Торговою маркою КОПОС .

Згідно п.п. 6.1. - 6.3. Договорів поставки, Партія Товару повинна бути передана Покупцю зі складу Продавця, на підставі даного Договору і рахунку, за наявності товару па складі Продавця. Товар відвантажується зі складу Продавця на транспорт Покупця або на Транспорт Перевізника з обов`язковим оформленням відповідних документів. Передача та отримання товару, по кількості та якості, відбувається протягом трьох робочих днів.

Підпунктом 7.1. Договорів поставки передбачено, що Покупець провадить оплату кожної відпущеної партії товару шляхом перерахування 100 % вартості партії Товару на банківський рахунок Продавця протягом 34 (тридцяти чотирьох) календарних днів з моменту отримання партії товару зі складу Продавця.

На виконання умов договорів позивач передав у власність відповідача товар за період з 03.02.2017 по 29.03.2019 на загальну суму 968959,76 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.37-108).

На вказаних видаткових накладних міститься підпис особи, яка отримала товар.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідач частково виконав свої зобов`язання по Договорах перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 875614,03 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 10.02.2017 по 03.07.2019 (а.с.110-116) та довідкою АТ Райффайзен Банк Аваль №136-01/2-1042 від 05.07.2019 (а.с.109).

Відповідач не заперечує про наявність заборгованості в сумі 93345,70 грн. перед позивачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 01.07.2019, який підписаний та скріплений печаткою боржника (а.с.117-118).

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Отже, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати отриманого товару (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду № 910/1389/18 від 05.03.2019).

На день розгляду справи заборгованість становить 93345,70 грн.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заборгованість відповідача в сумі 93345,70 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підставна та підлягає до стягнення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Тайм" (вулиця Набережна, будинок 10, приміщення 150, місто Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 40654162) на користь Дочірнього підприємства "Копос Електро" (вулиця Магнітогорська, будинок 1, місто Київ, 02094, код ЄДРПОУ 25283594) 93345,70 грн. (дев`яносто три тисячі триста сорок п`ять гривень сімдесят копійок) заборгованості та 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар