Рішення

від 16.08.2019 по справі 902/478/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2019 р. Cправа № 902/478/19

за позовом :Фізичної особи підприємця Лук " яна Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1; АДРЕСА_5 )

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ-ТЕХ-БУД" (вул. Київська, буд. 29, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)

про стягнення 12207,95 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

18.06.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Фізичної особи підприємця Лук"яна Михайла Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ-ТЕХ-БУД" про стягнення 12207,95 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем договору поставки товару № 14275 від 03.10.2018 р.

Ухвалою суду від 19.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/478/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 01.07.2019 р.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. розгляд справ відкладено на 16.08.2019 р.

На визначену дату судом 16.08.2019 р. представник позивача не з`явився, при цьому судом враховано клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, при цьому направлена кореспонденція суду останньому повернута з поштовою відміткою "За закінченням строку зберігання".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

03.10.2018 р. між ФОП Лук`яном М.М. та ТОВ "ВЕЛ-ТЕХ-БУД" був укладений договір поставки товару № 14275.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник передає у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Асортимент, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

Умовами договору було визначено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, що вказаний у даному договорі (п.3.1. договору).

Покупець зобов`язується провести оплату поставленого постачальником товару протягом 14 календарних днів з дати постачання товару покупцю за кожну окрему партію товару. Датою оплати вважається дата зарахування коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2. договору).

Як стверджується матеріалами справи на виконання умов договору позивач 27.11.2018 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 20003,82 грн, що підтверджується видатковою накладною № 65396.

З урахуванням п. 3.2. договору покупець повинен був розрахуватись за отриманий товар до 11.12.2019 р.

Натомість відповідачем було здійснено часткову оплату в розмірі 14 800,00 грн, а саме 17.01.2019 р. в розмірі 6500,00 грн, 19.03.2019 р. в розмірі 5850,00 грн та 24.04.2019 р. в розмірі 2450,00 грн, всього було сплачено 14 800,00 грн.

Станом на 10.06.2019 р. сума основної заборгованості за отриманий товар по вищевказаному договору становить 5202,40 грн.

Відповідно п. 6.2. договору за порушення термінів оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, крім того, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, та відсотки за користування коштами із розрахунку 24 % річних, згідно ст. 536 ЦКУ та 198 ГКУ. Пеня при цьому нараховується за увесь час прострочення платежу. У разі, якщо строк прострочки оплати товару перевищує двадцять календарних днів, покупець виплачує постачальнику штраф в розмірі 20 % від суми простроченої оплати.

Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем і стало підставою звернення останнього з позовом до суду та нарахуванням штрафних санкції, а саме пені в розмірі 1800,25 грн, відсотків за користування коштами в розмірі 1204,54 грн та штрафу в розмірі 4000,76 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 5202,40 грн, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 1800,25 грн пені, 1204,54 грн відсотків за користування чужими коштами та 4000,76 грн штрафу.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 6.2. договору за порушення термінів оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, крім того, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, та відсотки за користування коштами із розрахунку 24 % річних, згідно ст. 536 ЦКУ та 198 ГКУ. Пеня при цьому нараховується за увесь час прострочення платежу. У разі, якщо строк прострочки оплати товару перевищує двадцять календарних днів, покупець виплачує постачальнику штраф в розмірі 20 % від суми простроченої оплати.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1800,25 грн пені, 1204,54 грн відсотків за користування чужими коштами та 4000,76 грн штрафу.

Визначений позивачем період нарахування даних сум відповідають умовам договору, додаткам та вищевказаним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ-ТЕХ-БУД" (вул. Київська, буд. 29, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000, код ЄДРПОУ 42339622) на користь Фізичної особи підприємця Лук "яна Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ) 5202,40 грн сума основного боргу, 1800,25 грн пені, 1204,54 грн відсотків за користування коштами, штраф в розмірі 4000,76 грн та 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 20 серпня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (АДРЕСА_1; АДРЕСА_5)

4 - відповідачу (вул. Київська, буд. 29, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)