Рішення

від 15.08.2019 по справі 907/353/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

15.08.2019 м. Ужгород Справа № 907/353/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-КМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 907/353/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-КМ", м. Київ

до відповідача Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод, м. Ужгород

про стягнення 415829,30 грн. боргу за відпущений товар

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.07.2019 року провадження у справі № 907/353/19 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито та роз`яснено позивачу право повернути з державного бюджету сплачений судовий збір.

До Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-КМ" від 22.07.2019 (вх. № 02.3.1-07/10760/19 від 26.07.2019 року) про прийняття додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат в частині витрат, понесених позивачем на правову допомогу та сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.08.2019 року заяву прийнято до розгляду та постановлено вирішити подане позивачем клопотання в судовому засіданні з викликом сторін, яке призначено на 15.08.2019.

У призначену дату заявник до суду не з`явився, заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Відповідач подав відзив на заяву позивача, яким заперечує викладені доводи. Наголосив, що будь-які витрати повинні бути підтверджені та обґрунтовані необхідністю їх понесення. При цьому зауважив, що необхідність та фактичне проведення зустрічі протягом двох годин 02.01.2019, підготовка вимоги, яка підписана не адвокатом, та її повторне направлення саме адвокатом, матеріалами справи не підтверджено; жодних телефонних переговорів адвокат Коноваленко Є.Л. з представниками ОП Ужгородський коньячний завод не проводив. Стосовно ж відшкодування витрат на проїзд (квитки на потяг), також звертає увагу суду на той факт, що адвокат жодного разу не приймав участі у справі.

Розглянувши подану на розгляд заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За положеннями ст. 126 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено до відшкодування суму 12675,99 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений ним розмір складає суму вартості квитків на потяг а також кількість витраченого часу на правовий супровід справи з розрахунку 1500,00 грн. за годину.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, суд нагадує про висновки, зроблені судом в ухвалі від 23.07.2019.

Так, ухвалою суду від 19 червня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання на 09.07.2019. Позивач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 09.07.2019 року провадження у справі № 907/353/19 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито та роз`яснено позивачу право повернути з державного бюджету сплачений судовий збір.

Отже, по справі відбулося єдине судове засідання 09.07.2019 року, на яке представник позивача не з`явився. Жодних клопотань по суті справи не подавав, а справа закрита за клопотанням відповідача на підставі ним же поданих доказів. Таким чином, суд констатує, що представником позивача в межах справи вчинено виключно дії щодо підготовки та подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви про стягнення заборгованості (аналіз законодавства, опрацювання судової практики, направлення копії позовної заяви для відповідача та направлення позовної заяви до суду). Вчинення будь-яких інших дій представником позивача, в межах справи, належними та допустимим доказами не доведено.

Зважаючи на принцип пропорційності у господарському судочинстві, беручи до уваги, що позовну заяву підписано адвокатом Коноваленко Є.Л., оригінал ордеру на представлення інтересів якого долучено до матеріалів позовної заяви, суд вважає за можливе стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на підготовку до господарського суду позовної заяви частково, в розмірі 6000, 00 грн., в задоволенні ж решти - відмовити.

При цьому, заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на сплату судового збору не підлягає до задоволення з огляду на те, що в цій частині розподіл витрат було вирішено ухвалі суду від 09.07.2019, а саме: роз`яснено позивачу право повернути з державного бюджету сплачений судовий збір за його заявою.

Керуючись ст. ст. 124, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-КМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 907/353/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод (88014, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Тімірязєва, буд. 19, код ЄДРПОУ 00412122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-КМ (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18А, код ЄДРПОУ 23708948) 6000,00 грн . (шість тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині судових витрат - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.08.2019 року.

Суддя Андрейчук Л.В.