Рішення

від 12.08.2019 по справі 916/1602/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1602/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Багацький Є.Г., Мельник О.В. (на підставі довіреностей);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства „Цуманське лісове господарство" (45233, Волинська обл., Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Незалежності, буд.124);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Астанія Трейдінг" (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, буд.50, оф. 17);

про стягнення 8061, 08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 06.06.2019 року від позивача - Державного підприємства „Цуманське лісове господарство" до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. ГСОО №1644/19) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Астанія Трейдінг", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 8 061, 08 грн. заборгованості з яких: 6 840, 00 грн. - основний борг, 1221, 08 грн. - пені та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов п. 3.1 договору №25-06/16 від 06.06.2016р., укладеного між сторонами у справі, а саме щодо передачі товару протягом 3-х робочих днів з моменту отримання попередньої оплати, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення сплаченої попередньої оплати у розмірі 6840,00 грн., в порядку ст.693 Цивільного кодексу України, на яку нараховано пеню.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2019 року, за даним позовом відкрито провадження у справі №916/1602/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 27.06.2019 року

У судовому засіданні від 27.06.2019 року та від 24.07.2019р судом було оголошено перерву до 24.07.2019 року та до 18.08.2019 року відповідно.

Відповідач - ТОВ „Астанія Трейдінг" про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 24.07.2019 року, у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи "За закінченням терміну зберігання" та „Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника ТОВ „Астанія Трейдінг" у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 12.08.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 19.08.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено матеріалами справи, 06.06.2016 року між ТОВ „Астанія Трейдінг" (надалі - продавець) та ДП „Цуманське лісове господарство" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №25-06/16 (надалі - договір), згідно умов якого продавець зобов`язався продати, а покупець оплатити та прийняти (одержати) від продавця продукцію, а саме: траки (звено) ТДТ-55 кількістю 10 шт. та пальці до гусениці ТДТ-55 кількістю 20 шт загальною вартістю 6480,00 грн.

Пунктом 1.3 договору визначено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця на умовах викладених в п. 3.1 даного договору.

Згідно п. 2.1 договору, розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати у розмірі 100%.

У відповідності до п. 3.1 договору, продавець зобов`язався власними силами забезпечити поставку товару за адресою: смт Цумань, вул. Жовтнева, 124, Ківерцівський р-н, Волинська обл., протягом 3-х робочих днів з моменту отримання передоплати.

За умовами п. 3.2 договору, моментом поставки є приймання товару покупцем по накладним, що свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов`язань щодо поставки товару.

Загальна сума договору становить 6840,00 грн. з урахуванням ПДВ - 20% (п. 6.3 договору).

Положеннями п. 10.10 договору визначено, що він набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але у будь-якому випадку до 31.12.2016 року.

Як стверджує позивач, відповідачем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000065 від 06.06.2016 року щодо сплати вартості товару - траки (звено) ТДТ-55 та пальці до гусениці ТДТ-55 суму 6840,00 грн. (а.с. 17).

В подальшому, 08.06.2016 року, зазначений вище рахунок, згідно платіжного доручення №1940 на суму 6840,00 грн. був сплачений позивачем у відповідності до зазначеного в ньому призначення платежу (а.с. 18).

При цьому, як стверджує позивач, грошові кошти у розмірі 6840,00 грн. були сплачені на рахунок відповідача в якості попередньої оплати у розмірі 100% від вартості товару визначеного у відповідному рахунку, згідно умов п. 2.1 договору.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, ДП „Цуманське лісове господарство" звернулось до відповідача з письмовою вимогою вих. №1706 від 18.11.2016 року (а.с.19-20), згідно якої, зокрема, зазначив про порушення ТОВ „Астанія Трейдінг" положень п. 3.1 договору від 06.06.2016р. та вимагав повернення грошових коштів у розмірі 6840,00 грн.

Як стверджує позивач, зазначена вимога була повернута установою пошти без вручення із зазначенням причини такого повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що згідно укладеного між сторонами у справі договору на підставі рахунку-фактури №СФ-0000065 від 06.06.2016 року позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 6840,00 грн., що становить 100% вартості товару, зазначеного у відповідному рахунку та є попередньою оплатою товару у розумінні п. 2.1 договору №25-06/16 від 06.06.2016 року.

Отже, оскільки доказів поставки товару за договором купівлі-продажу №25-06/16 від 06.06.2016 року на суму 6840,00 грн. або повернення передоплати відповідачем у зазначеному розмірі, в порушення вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано, суд вважає позовні вимоги ДП „Цуманське лісове господарство", як суми попередньої оплати, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у сумі 1221,08 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 5.1 договору, у разі порушення терміну поставки товару, зазначеного в п. 3.2 договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми не переданого (не поставленого) в зазначений термін товару, за кожний день затримки до моменту передачі товару.

За приписами ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, з урахуванням приписів ст. 231 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

Враховуючи, що сторонами за взаємною згодою, шляхом свого волевиявлення, було передбачено у договорі №25-06/16 від 06.06.2016 року сплату пені за порушення термінів поставки товару, суд вважає нарахування пені на підставі таких умов договору обґрунтованим.

Поряд з цим, вимоги про стягнення пені у розмірі 1221,08 грн. за період з 01.12.2018р. - 26.04.2019р. задоволенню не підлягають, оскільки фактично у визначений період у відповідача був відсутній обов`язок щодо поставки товару, з огляду на викладену позивачем вимогу щодо повернення суми попередньої оплати у претензії вих. №1706 від 18.11.2016 року, в зв`язку з чим у задоволені позову в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 6840,00 грн. боргу, як попередньої оплати.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Астанія Трейдінг" (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, буд.50, оф. 17; код ЄДРПОУ: 40339730) на користь Державного підприємства „Цуманське лісове господарство" (45233, Волинська обл., Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Незалежності, буд.124; код ЄДРПОУ 00991491) 6840/шість тисяч вісімсот сорок/грн. боргу.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Астанія Трейдінг" (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, буд.50, оф. 17; код ЄДРПОУ: 40339730) на користь Державного підприємства „Цуманське лісове господарство" (45233, Волинська обл., Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Незалежності, буд.124; код ЄДРПОУ 00991491) 1630/одна тисяча шістсот тридцять/грн. 93 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 серпня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська