Рішення

від 19.08.2019 по справі 171/256/18

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/256/18

2/171/26/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 серпня 2019 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Хоруженко Н.В.,

за участю секретаря Харченко О.М.,

прокурора - Михайленко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Апостолівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки площею 6,2690 га та визнати недійсним договір емфітевзису і припинити право користування, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2018 року прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Апостолівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки площею 6,2690 га та визнання недійсним договору емфітевзису і припинення права користування. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в ході здійснення представницьких повноважень Нікопольською місцевою прокуратурою виявлено факт безпідставного вибуття з державної власності земельної ділянки площею 6,2690 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 , що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Михайлівської сільської ради Апостолівського району) Дніпропетровської області. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 21.06.2017 року, на підставі розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 26.05.2011 № 210-р-11 Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток(паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки , за ОСОБА_1 зареєстровано право власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1281468212203) на земельну ділянку (кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 ) площею 6,2690 га для ведення фермерського господарства. В подальшому, на підставі договору від 20.07.2017 року ОСОБА_1 передав право користування зазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) ОСОБА_2 , який зареєстровано в реєстрі речових прав № 36268396 від 22.07.2017 року приватним нотаріусом Рукавіциною Н.В., Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровської області. Під час проведення СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017041490000059 від 19.10.2017 року за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання підробленого документу, а саме розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації № 210-р-11 від 26.05.2011 року під час отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Апостолівського району, встановлено, що ОСОБА_1 15.06.2017 року звернувся із заявою до комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 22786811 для проведення державної реєстрації права власності, на земельну ділянку, що розташована Дніпропетровська область, Апостолівський район, Михайлівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га, для ведення фермерського господарства. До заяви ОСОБА_1 надав розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 26.05.2011 № 210-р-11 Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток(паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки , витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1203615272016 від 15.07.2016 року. На підставі вказаних документів, 21.06.2017 року державним реєстратором комунального підприємства Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1281468212203) на земельну ділянку (кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 ) площею 6,269 га для ведення фермерського господарства, грошова оцінка якої складає 207730,03 грн. Досудовим розслідуванням також встановлено, що головою Апостолівської районної державної адміністрації 26.05.2011 року розпорядження № 210-р-11 Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток(паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки - не приймалось. Натомість за № 210-р-11 наявне розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 20.05.2011 року Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 . Відтак, розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 26.05.2011 року № 210-р-11 Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток(паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки є підробленим. В порушення ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 з відповідним клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства до Апостолівської районної державної адміністрації не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував. Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не розроблялася, в порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався. Рішення відповідного органу щодо передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не приймалося. Оскільки, ОСОБА_1 незаконно набув право власності на спірну земельну ділянку державної власності, і вона вибула із власності держави поза її волею, здійснення ОСОБА_1 розпорядження нею порушує публічний порядок, відтак договір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 20.07.2017 року між ним та ОСОБА_2 , відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемним. На підставі вище викладеного просить позов задовольнити.

В судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх вищенаведеним, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини неприбуття до суду не повідомили, відзив на позовну заяву до суду не подали.

Представник третьої особи - Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, третя особа належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, згідно поданої заяви просить розглянути справи у відсутності їх представника.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до КП Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради з метою реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається з заяви відповідача від 15.06.2017 року № 22786811, картки прийому заяви № 90199013 (а.с.16-17).

З рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року № 35795347 встановлено, що державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області розглянуто заяву ОСОБА_1 від 15.06.2017 року про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав та вирішено провести державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 (а.с.18).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що відомості щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що є власністю ОСОБА_5 внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 15.06.2017 року, підстава виникнення права власності - рішення місцевого органу державної виконавчої влади, Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки , серія та номер: 210-р-11, виданий 26.05.2011 року, видавник: Апостолівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (а.с.13-14).

З копії розпорядження голови районної державної адміністрації № 210-р-11 від 26 травня 2011 року Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки (без підпису) вбачається, що відповідно до розпорядження вирішено передати у власність громадянам, зокрема, ОСОБА_1 , земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) по колишньому КСП Побєда в натурі (на місцевості) на території Михайлівської сільської ради та видати держані акти на право приватної власності на земельну ділянку, а саме відповідачу розміром 6,2690 га (а.с.10).

З копії розпорядження голови районної державної адміністрації № 210-р-11 від 20 травня 2011 року встановлено, що вказане розпорядження прийнято по питанню Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 . Зазначене розпорядження підписано головою райдержадміністрації ОСОБА_6 (а.с.11).

З повідомлення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за № 119/0/268-18 від 12.01.2018 року на запит СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що на підставі розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації від 26 травня 2011 року за № 210-р-11 громадянам, зокрема, ОСОБА_1 не передавались у власність земельна ділянка у розмірі земельної частки (паю) на території Михайлівської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області (а.с.12).

Згідно витягу з ЄРДР за № 42017041490000059 від 19.10.2017 року за фактом використання завідомо підробленого документу, а саме розпорядження голови районної державної адміністрації № 210-р-11 від 26 травня 2011 року внесено відомості за ч.4 ст.358 КК України до ЄРДР (а.с.21).

Судом встановлено, що 20 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) згідно якого ОСОБА_1 (як Власник) передав ОСОБА_2 (як Землекористувачу) земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с/рада Михайлівська , площею 6,269 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 , щодо якої Власник передав Землекористувачу права володіння та користування для сільськогосподарських потреб. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 819 (а.с.22-23).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що до реєстру внесено актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права, номер запису 21517361 дата реєстрації 22.07.2017 року, підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 20.07.2017 року, виданий приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 819, відомості про суб`єкта іншого речового права - землекористувач ОСОБА_2 , власник - ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га (а.с.13-14).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не можебути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частинами другою, третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крімземель комунальної та приватної власності.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатисясвоїм майном за власною волею.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як закріплено в ч. 2 ст. 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Як встановлено судом, 21 червня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Реєстратор майнових прав Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області розглянуто заяву ОСОБА_1 від 15.06.2017 року про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав та вирішено провести державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (а.с.18).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що відомості щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що є власністю ОСОБА_5 внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 15.06.2017 року, підстава виникнення права власності - рішення місцевого органу державної виконавчої влади, Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки , серія та номер: 210-р-11, виданий 26.05.2011 року, видавник: Апостолівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (а.с.13-14).

З копії розпорядження голови районної державної адміністрації № 210-р-11 від 26 травня 2011 року Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки (без підпису) вбачається, що відповідно до розпорядження вирішено передати у власність громадянам, зокрема, ОСОБА_1 , земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) по колишньому КСП Побєда в натурі (на місцевості) на території Михайлівської сільської ради та видати держані акти на право приватної власності на земельну ділянку, а саме відповідачу розміром 6,2690 га (а.с.10).

З копії розпорядження голови районної державної адміністрації № 210-р-11 від 20 травня 2011 року встановлено, що вказане розпорядження прийнято по питанню Про преміювання директора районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 . Зазначене розпорядження підписано головою райдержадміністрації ОСОБА_6 (а.с.11).

З повідомлення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за № 119/0/268-18 від 12.01.2018 року на запит СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що на підставі розпорядження голови Апостолівської райдержадміністрації від 26 травня 2011 року за № 210-р-11 громадянам, зокрема, ОСОБА_1 не передавались у власність земельна ділянка у розмірі земельної частки (паю) на території Михайлівської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області (а.с.12).

Згідно витягу з ЄРДР за № 42017041490000059 від 19.10.2017 року за фактом використання завідомо підробленого документу, а саме розпорядження голови районної державної адміністрації № 210-р-11 від 26 травня 2011 року внесено відомості за ч.4 ст.358 КК України до ЄРДР (а.с.21).

Тобто, головою Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області не видавалося розпорядження від 26 травня 2011 року № 210-р-11 Про передачу у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки та не приймалося рішення про передачу земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га, відповідачу ОСОБА_1 , що свідчить про вибуття земельної ділянки поза волею Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, до виключної компетенції якої віднесено вирішення питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної власності (ст. 122 ЗК України).

Сам по собі факт проведення реєстрації права власності земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га, за відповідачем ОСОБА_1 не має правового значення для вирішення даного спору, адже, враховуючи, що державна реєстрація - це етап підтвердження права власності та вона є похідною від наявності чинних правоустановлюючих документів, це не може свідчити про правомірність набуття права власності.

Окрім того, суд приходить до висновку, що держава, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, мала законне сподівання на те, що в неї у власності перебуває земельна ділянка, загальною площею 6,269 га, з кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , і таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, належних державі, як власнику об`єкта нерухомості, яке свідчить про те, що правовідносини, які виникли між сторонами охоплюються змістом статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини (далі стаття 1 Першого протоколу), яка, як і практика Європейського Суду з прав людини застосовується як джерело права, згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23 лютого 2006 року. При цьому, згідно з усталеною практикою Конвенції, поняття майно може означати існуюче майно або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (пункти 32-35 рішення у справі Стретч проти Сполученого Королівства ).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 набув спірну земельну ділянку з незаконних підстав, тобто земля вибула з володіння власника держави - не з його волі, а отже власник земельної ділянки держава, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області -має право витребувати це майно від набувача ОСОБА_1 , яка в теперішній час є титульним власником спірної земельної ділянки, тоді, як за договором емфітевзису від 20.07.2017 року ОСОБА_2 лише набув право користування спірною ділянкою, так як сама земельна ділянка залишається у володінні ОСОБА_1 , який є останнім набувачем майна, такий як, як встановлено судом, набув це майно з незаконних підстав.

Згідно з частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно з частиною першою та п`ятою статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), згідно якого ОСОБА_1 , як власник, передав ОСОБА_2 , як землекористувачу, земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район с/рада Михайлівська , площею 6,269 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 , щодо якої власник передав землекористувачу права володіння та користування для сільськогосподарських потреб. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциною Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 819 (а.с.22-23).

Разом з тим, як встановлено судом, рішення про передачу земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:02:050:0003 , площею 6,269 га, у власність відповідачу ОСОБА_1 у встановлений Законом спосіб не приймалося, тобто на момент укладення оспорюваного договору останній не був власником земельної ділянки, яка є предметом емфітевзису.

Таким чином, оспорюваний правочин має дефект суб`єктного складу та суперечить приписам ч. 1 ст. 407 ЦК України та ч. 1 ст. 102-1 ЗК України внаслідок чого не відповідає загальним вимогам, встановлених ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, судом встановлені обставини, які дають підстави для висновку про недійсність оспорюваного договору емфітевзису.

Стаття 41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності.

Відповідно до частин 1, 3, 7 ст. 319 ЦК України всім власникам забезпечуються рівні умови захисту і здійснення своїх прав володіння, користування і розпорядження своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України не містить застережень, що позивачем може бути лише сторона в правочині. Отже, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції, ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (ст. ст. 215, 216 ЦК України).

Держава, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не являється стороною оспорюваного договору, проте має право на об`єкт спірного договору та бажає поновлення свого права шляхом визнання в судовому порядку недійсним договору та припинення речового права іншої особи та належне їй майно.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що спірний договір емфітевзису був укладений ОСОБА_1 , як особою, який у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку не набув, тоді, як дійсним власником земельної ділянки державою, в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, рішення про укладення із ОСОБА_2 договору емфітевзису не приймалося, а отже право користування цією земельною ділянкою виникло у останнього поза волею власника.

Спірним договором порушується право власності держави на земельну ділянку та здійснюються перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні цією землею, що є підставою для визнання такого договору недійсним та тягне за особою припинення права особи на користування земельною ділянкою у судовому порядку, оскільки,згідно ст.412 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинено за рішенням суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6639,95 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , земельну ділянку площею 6,2690 га сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 ), вартість якої складає 207730,03 грн., що розташована на території Апостолівської міської ради (колишньої Михайлівської сільської ради Апостолівського району) Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.07.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано в реєстрі речових прав № 36268396 від 22.07.2017 року приватним нотаріусом Рукавіциною Н.В., Криворізький міський нотаріальний округ, Дніпропетровської області.

Припинити право користування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на земельну ділянку площею 6,2690 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1220386600:02:050:0003 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь прокуратури Дніпропетровської області (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 6639 (шість тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скаргичерез Апостолівський районний суд.

Суддя:Н. В. Хоруженко