Ухвала

від 20.08.2019 по справі 1.380.2019.004188

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004188

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 серпня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Первинної профспілкової організації Філії Концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ до Міністерства оборони України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Первинна профспілкова організація Філії Концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ звернулася до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині відмови у задоволенні заяви первинної профспілкової організації філії концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ про визнання таким, що втратив чинність наказ Міністра оборони України № 389 Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України Львівсвкий автомобільний ремонтний завод від 06 липня 2006 року;

- скасувати наказ Міністра оборони України № 389 Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України Львівський автомобільний ремонтний завод від 06 липня 2006 року;

- скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи державного підприємства Міністерства оборони України Львівський автомобільний ремонтний завод (код ЄДРПОУ-08432319), запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№14151120002013543 від 10 листопада 2006 року).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у статті 19 КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Слід зазначити, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Саме таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 справа №826/14433/16, від 17.04.2018 справа № 815/6956/15, від 29.05.2018 справа №826/19487/14 та від 06.06.2018 справа №804/3509/17.

Відповідно до підпункту 104 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 Міністерство оборони України приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, в установленому порядку здійснює затвердження положень про них (їх статутів), призначення на посаду та звільнення з посади їх керівників, укладення і розірвання з ними контрактів та контроль за дотриманням ними вимог контрактів.

Предметом розгляду у справі є наказ Міністерства оборони України від 06.07.2006 №389 про припинення діяльності державного підприємства Міністерства оборони України Львівський автомобільний ремонтний завод шляхом реорганізації у вигляді приєднання до державного господарського об`єднання Концерн Техвоєнсервіс .

Згідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України засновником Державного підприємства Львівський автомобільний ремонтний завод та Концерну Техвоєнсервіс є Міністерство оборони України.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Державного Підприємства Міністерства оборони України Львівський автомобільний ремонтний завод Підприємство є державним, заснованим на державній власності і підпорядкованим Міністерству оборони України

Згідно з пунктом 8.1 Статуту ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном та участю трудового колективу або суду згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини другої статті 176 Господарського кодексу України організаційно-господарські зобов`язання можуть виникати: між суб`єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб`єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб`єкта; між суб`єктами господарювання, які разом організовують об`єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об`єднань чи товариств; між суб`єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством; в інших випадках, передбачених цим Кодексом, іншими законодавчими актами або установчими документами суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з: утворенням суб`єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації.

Так, судом встановлено, що оскаржуваним наказом Міністерства оборони України від 06.07.2006 №389 припинено діяльність державного підприємства Міністерства оборони України Львівський автомобільний ремонтний завод шляхом реорганізації та приєднання до державного господарського об`єднання Концерн Техвоєнсервіс .

Таким чином, при здійсненні повноважень щодо реорганізації державного підприємства Міністерство оборони України діє як власник, який прийняв рішення про припинення діяльності підприємства у спосіб, визначений оскаржуваним наказом.

При цьому, Міністерство оборони України не виконує жодних владних чи публічно-правових функцій.

Таким чином, у відносинах, які виникли між Первинної профспілкової організації Філії Концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ та Міністерством оборони України, відсутні публічно-правові відносини.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, що спрямоване на регулювання публічних відносин, а є рішенням власника (засновника), яким такий власник (засновник) реалізував своє право на реорганізацію установи та розпорядження її майном. Тому даний спір має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства.

Саме таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 688/518/16-а, яка врахована при постановлені даної ухвали.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Первинної профспілкової організації Філії Концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ до Міністерства оборони України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 921 грн. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 16.08.2019 №46, а також відомостями з КП ДСС про зарахування сплачених коштів на казначейський рахунок до спеціального фонду Держаного бюджету України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Ураховуючи вказану норму, сплачений за квитанцією від 16.08.2019 №46 судовий збір у розмірі 1 921 грн, слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 170, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України Про судовий збір , суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом Первинної профспілкової організації Філії Концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ до Міністерства оборони України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку господарського судочинства, з урахуванням правил територіальної підсудності.

Повернути Первинній профспілковій організації Філії Концерну Техвоєнсервіс ЛАРЗ (вул. Личаківська, 152, м. Львів, 79014, код ЄДРПОУ 25261569) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн, сплаченого за квитанцією 16.08.2019 №46.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.П. Хома