Рішення

від 14.08.2019 по справі 500/1380/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1380/19

15 серпня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника відповідача Смика А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у якому просив зобов`язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 19.11.2018.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 19.11.2019 звернувся до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням відповідача від 26.02.2019 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю можливості розглянути питання про зарахування стажу роботи ОСОБА_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дворічанське» (далі ТОВ «Дворічанське») (колгосп «За комунізм», «Імені Ватутіна») через перебування ТОВ «Дворічанське» у стані припинення з 16.11.2011. Підтверджено лише пільговий стаж 4 роки 11 місяців 26 днів у Приватно-орендному підприємстві «Тернопільське» (далі ПОП «Тернопільське»).

Позивач зазначив, що робота у вказаних господарствах підтверджується записами трудової книжки та архівними довідками.

Позивач вважає, що має достатній стаж роботи на посаді тракториста, на підтвердження чого ним було подано до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України підтверджуючі документи, а тому просить зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 19.11.2018. З наведених вище підстав позов просив задовольнити.

Ухвалою судді від 21.06.2019 позовну заяву було залишено без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

26.07.2019 за вх.№10089/19 до суду від Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.75-78).

В обґрунтування своєї позиції вказав, що підтвердженим є лише стаж роботи позивача на посаді тракториста-машиніста у ПОП «Тернопільське», що складає 4 роки 11 місяців 26 днів, та не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, роботу ОСОБА_1 у ТОВ «Дворічанське» (колгосп «За комунізм», «Імені Ватутіна») немає можливості через перебування ТОВ «Дворічанське» у стані припинення з 16.11.2011 та не підтвердження такого стажу пільговими довідками цього підприємства.

З наведених вище підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмових поясненнях, які надійшли до суду 14.09.2019, представник відповідача додатково зазначив, що умовою для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» є досягнення 55 років, наявність загального стажу роботи 26 років, з них спеціального стажу 20. Подані ОСОБА_1 для призначення пенсії документи не підтверджували необхідного спеціального стажу тракториста-машиніста (а.с.127-129).

Позивач у судовому засіданні 06.08.2019 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити. Пояснив, що всю трудову діяльність працював трактористом, був зайнятий на роботах у сільському господарстві, працював у колгоспі, при його реорганізації переходив на роботу в новостворені господарства, які були правонаступниками реорганізованих, а тому вважає, що відповідач безпідставно не призначає йому пенсії на пільгових умовах.

Неявка позивача у судове засідання 15.08.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судових засіданнях представник відповідача позов не визнав, з підстав, наведених у відзиві на позов, письмових поясненнях від 14.08.2019 (а.с.127-129). Просив у позові відмовити.

Ухвалою суду від 15.08.2019 допущено заміну відповідача Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (а.с.148-149).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), досягнувши віку 55 років, 27.11.2018 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на підставі пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (а.с.130). Позивач до заяви додав трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 (а.с.14-24), документи про стаж: архівні довідки, зокрема такі: Архівного відділу Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області від 11.01.2018 №03-11/П-21, у якій вказано про об`єднання колгоспу «Імені Ватутіна» з колгоспом «За комунізм», про розкрупнення колгоспу «За комунізм» на колгосп «Імені Ватутіна» села Дворіччя та колгосп «За комунізм» села Воля, про перейменування колгоспу «Імені Ватутіна» села Дворіччя на колгосп «Дворічанський», колгоспу «Дворічанське» в Товариство з обмеженою відповідальністю «Дворічанське» (а.с.31), від 13.12.2017 №П-361 про стаж роботи за 1958-2015 роки, відпрацьовані людинодні та встановлений мінімум, про заробітну плату (а.с.55), від 12.01.2017 №П-381 про заробітну плату за 1986-1990 роки (а.с.56); довідку, видану ПОП «Тернопільське» 09.11.2018 №62, про роботу в ПОП «Тернопільське» (а.с.57); довідку Державного навчального закладу «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» від 20.09.2018 № 40-128 про те, що ОСОБА_1 дійсно навчався на курсах підготовки трактористів-машиністів при Теребовлянському РОСТ з 01.12.1977 по 18.03.1978 (а.с.25); військовий квиток НОМЕР_2 (а.с.26-28).

Відповідно до рішення Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, оформленого листом від 26.02.2019 № 1268/02, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю можливості розглянути питання про зарахування стажу роботи ОСОБА_1 у ТОВ «Дворічанське» (колгосп «За комунізм», «Імені Ватутіна») через перебування ТОВ «Дворічанське» у стані припинення з 16.11.2011. Підтверджено лише пільговий стаж 4 роки 11 місяців 26 днів у ПОП «Тернопільське» (а.с.60).

За таких умов позивач вважає порушеним своє право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку 55 років стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Таким чином, головними умовами для призначення позивачу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 27.11.2018 є досягнення віку 55 років, наявність страхового стажу 26 років, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, надалі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З огляду на доводи сторін, не всю трудову діяльність позивача на посаді тракториста відповідач зарахував до пільгового стажу, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах. За розрахунком Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області станом на 26.02.2019 загальний стаж становить 26 років 3 місяці 8 днів (при необхідному 26 років), пільговий стаж становить 4 роки 11 місяців 26 днів (при необхідному 20 років) (а.с.143). Відповідно до цього розрахунку до загального стажу зараховано військову службу 1 рік 10 місяців 13 днів, страховий стаж з 01.07.2000 6 років 9 місяців 25 днів, загальний стаж після 2004 року 3 роки 3 місяці 24 дні, колгоспний стаж 736 трудоднів - 2 роки 4 місяці 25 днів (а.с.143).

Досліджуючи у судовому засіданні оригінал трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_1 , копію якої долучено до справи, судом встановлено, що 03.02.1979 ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу «Імені Ватутіна» та прийнятий на роботу трактористом (запис 1, а.с.15, 17, 21, 22), 1980-1982 служба в армії, після якої позивач знову продовжив роботу трактористом. Наступний запис трудової книжки колгоспника свідчить про те, що 27.03.2000 ОСОБА_1 звільнений з роботи у ТОВ «Дворічанське» у зв`язку з реформуванням господарства (запис 2, а.с.15). З 28.03.2000 по 26.12.2001 позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «МІК-АГРО» (записи 3, 4, а.с.15-16). Посади не вказано.

Перевіряючи доводи сторін, судом також встановлено, що відповідно до архівної довідки Архівного відділу Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області від 11.01.2018 №03-11/П-21, у квітні 1975 колгосп «Імені Ватутіна» села Дворіччя було об`єднано з колгоспом «За комунізм», 08.05.1986 колгосп «За комунізм» розкрупнюється на два самостійні господарства колгосп «Імені Ватутіна» села Дворіччя та колгосп «За комунізм» села Воля, 23.01.1993 колгосп «Імені Ватутіна» села Дворіччя перейменовано на колгосп «Дворічанський» села Дворіччя, 30.06.1998 колгосп «Дворічанський» перереєстровано у ТОВ «Дворічанське» (а.с.31).

Хоч у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 зміни щодо реорганізації колгоспу «Імені Ватутіна» у ТОВ «Дворічанське» не відображені, проте наведені докази свідчить про безперервність роботи позивача (за виключенням періоду військової служби) на посаді тракториста на цих підприємствах у сукупності з іншими доказами, дослідженими судом.

Так, у матеріалах справи наявна архівна довідка Комунальної архівної установи «Районний трудовий архів» від 13.12.2017 №П-361 про те, що в Книгах обліку трудового стажу за 1958-2015 роки та розрахунків по оплаті праці за 1986-1990 роки є відомості про те, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «Дворічанське», однак у книгах обліку розрахунків по оплаті праці посада не вказана (а.с.55).

Дана довідка містить відомості про кількість відпрацьованих людиноднів за рік і встановлений мінімум людиноднів.

З 1979 року по 1980 рік, у 1983 році, з 1985 року по 1992 року, з 1994 року по 1997 рік, 1999 рік та 2001 рік ОСОБА_1 має відпрацьовані вихододні, які перевищують встановлений мінімум.

У 1982 році, 1984 році, 1993 році, 1998 році та 2000 році людинодні не виконані (відпрацьовано 17, 167, 169, 176 та 142 дні, а всього 671 людинодні, відповідно при встановленому мінімумі 200, а у 2000 році 180).

Відомості про виконання людиноднів у 1979 - 1996 роках та нараховану заробітну плату відображено також і у трудовій книжці колгоспника позивача (а.с.18-19, 23-24). При цьому до загального стажу ОСОБА_1 відповідачем зараховано 65 людиноднів за 1977 рік, які підтверджені відомостями про заробітну плату згідно з довідкою від 13.12.2017 №П-361 (а.с.55).

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Архівна довідка Комунальної архівної установи «Районний трудовий архів» від 12.01.2017 №П-381 містить відомості про те, що у документах архівного фонду ТОВ «Дворічанське» села Дворіччя у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за 1977-2000 роки в розрізі місяців (а.с.56).

Разом з тим, нарахування заробітної плати за 1977-1978 роки за роботу в колгоспі свідчить про наявність загального страхового стажу, проте не спеціального, бо не містить інформації про виконувану роботу ОСОБА_1 трактористом.

Відповідно до довідки Державного навчального закладу «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» від 20.09.2018 №40-128 ОСОБА_1 дійсно навчався в Державному навчальному закладі «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» на курсах підготовки трактористів-машиністів при Теребовлянському РОСТ з 01.12.1977 по 18.03.1978 (а.с.25). Тобто лише після закінчення навчання та отримання відповідно посвідчення позивач міг працювати трактористом.

У відомостях військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданого 20.11.1980 Теребовлянським районним військовим комісаріатом Тернопільської області, зазначено його основу цивільну спеціальність тракторист, шофер (а.с.18-19).

Періоди роботи позивача трактористом (з 03.02.1979 по 28.03.2000) є спірними, оскільки не зараховані відповідачем до стажу, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах. Такі періоди роботи ОСОБА_1 трактористом в сільськогосподарському підприємстві підтверджені записами трудової книжки.

Зі змісту відзиву на позов та листа Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.02.2019, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, слідує, що ТОВ «Дворічанське» з 16.11.2011 перебуває у стані припинення за рішенням суду, проте не ліквідоване. А тому для підтвердження стажу роботи за цей період позивач має надати пільгову довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.08.2019 у Єдиному державному реєстрів щодо ТОВ «Дворічанське» (Тернопільська область, Теребовлянський район, село Дворіччя, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03372423), містяться записи про перебування юридичної особи у процесі припинення з 16.12.2011 за судовим рішенням, судове рішення про неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 №2-а-745/10/1970 (а.с.136-138).

Зі змісту позову та пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, слідує, що товариство діяльності не здійснюють, документів та керівництва немає, отримати пільгову довідку ОСОБА_2 немає можливості через фактичну відсутність юридичної особи, незважаючи на те, що кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Дворічанське» до Єдиного державного реєстру не внесене.

Отже, можливість отримати уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посаді тракториста у ТОВ «Дворічанське» у позивача відсутня з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що у розумінні норм чинного законодавства України, припинення підприємства не означає неможливості встановлення характеру виконуваної роботи позивачем та відсутності обов`язку щодо його належного підтвердження. У разі відсутності у трудовій книжці відповідних записів про характер виконуваної роботи, ці відомості підтверджуються первинними документами за час виконуваної роботи.

В той же час, суд вважає, що працевлаштування позивача за посадою тракторист підтверджене відповідними записами у трудовій книжці, а характер виконуваної роботи відповідним перинними документами, дослідженими судом безпосередньо у судовому засіданні.

Наведені обставини і досліджені докази про стаж роботи ОСОБА_1 та його заробіток у період з 03.02.1979 по 28.03.2000 підтверджують пільговий стаж роботи позивача як тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. При цьому до такого стажу зараховується і період перебування на військовій службі з огляду на наступне.

Чинним законодавством України передбачено порядок зарахування перебування на військовій службі у стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Так, згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992

№ 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною першою статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Оскільки, на момент призову на строкову військову службу позивач був працевлаштований за посадою тракториста, то строк проходження строкової військової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що наведені обставини і досліджені докази про стаж роботи ОСОБА_1 та його заробіток у період з 03.02.1979 по 28.03.2000 підтверджують пільговий стаж роботи позивача за цей період у ТОВ «Дворічанське» як тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

При цьому суд бере до уваги, що у 1982 році, 1984 році, 1993 році, 1998 році та 2000 році людинодні не виконані (відпрацьовано всього 671 людинодні), а тому їх зарахування проводиться відповідно до статті 56 Закону №1788-XII - враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Крім того, відповідачем на підставі трудової книжки ОСОБА_1 , довідки від 09.11.2018 № 62 про те, що ОСОБА_1 з 27.12.2001 по 09.11.2011 працював трактористом-машиністом у ПОП «Тернопільське» (а.с.57), відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5, якою підтверджено суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків за період з 1999 року по 2013 рік (а.с.80-81), зараховано стаж роботи на посаді тракториста-машиніста у ПОП «Тернопільське», що складає 4 роки 11 місяців 26 днів. Тобто такий період не є спірним і зараховуються до пільгового стажу.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що до повноважень суду не належить обраховувати стаж, але враховуючи ту обставину, що станом на 26.02.2019 відповідач обрахував загальний страховий стаж позивача 26 років 3 місяців 8 дні, а як встановлено судом, позивач усю свою трудову діяльність перебував на посаді тракториста спочатку в колгоспі, а потім сільськогосподарських підприємствах, що були утворені на його базі і судом підтверджено підстави для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 03.02.1979 по 28.03.2000 у ТОВ «Дворічанське» з урахуванням періоду служби, а відповідачем зараховано самостійно стаж роботи позивача на посаді тракториста-машиніста у ПОП «Тернопільське», що складає 4 роки 11 місяців 26 днів, то слід вважати, що пільговий стаж позивача буде становити понад 20 необхідних років, що свідчить про виконання усіх умов, необхідних для призначення йому пільгової пенсію за віком.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем та які у сукупності дають підстави для висновку про одночасну наявність усіх основних умов для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, які є тотожними: на час подання заяви 27.11.2018 ОСОБА_1 досягнув віку 55 років, мав загальний страховий стаж понад 26 років та необхідний стаж роботи трактористом-машиністом у сільськогосподарському виробництві понад 20 років.

Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина четверта статті 245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача 55 річного віку, достатнього загального та спеціального стажу, в тому числі в якості тракториста-машиніста, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З урахуванням цих положень та пунктів 1.6, 1.7 Порядку №22-1, беручи до уваги факт звернення позивача із заявою про призначення пенсії саме 27.11.2018, що підтверджено копією такої заяви ОСОБА_1 , поданої за встановленою формою з необхідними документами та зареєстрованої у відповідача 27.11.2018 (а.с.130-131), суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня подання такої заяви, тобто з 27.11.2018.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27 листопада 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 (село Дворіччя, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48121, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 20 серпня 2019 року.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

СуддяЧепенюк О.В.