ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
16 серпня 2019 року справа №826/11910/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЗВ-Київ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АЗВ_Київ") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач,ГУ ДФС) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2017 року №0000881201 В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних були допущені не з вини позивача, а через бездіяльність контролюючих органів щодо укладення з позивачем договору про визнання електронних документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11910/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із тим, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафу.
В судовому засіданні 16 квітня 2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 17 травня 2017 року №0000881201 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120 1 Податкового кодексу України до ТОВ "АЗВ-Київ" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 9 809,83 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 980,99 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 96 246,46 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 19 249,29 грн.; загальна сума штрафу становить 20 230,28 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 14 лютого 2017 року №475/26-58-12-01-09-39800793 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість позивача за листопад 2016 року (далі по тексту - акт перевірки) та рішення про результати розгляду скарги ГУ ДФС від 06 квітня 2017 року №8540/10/26-15-10-01-35.
Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації наступних податкових накладних: №21 від 07 листопада 2016 року зареєстрована 01 грудня 2016 року із затримкою 24 дні, №40 від 14 листопада 2016 року зареєстрована 01 грудня 2016 року із затримкою 17 днів, №23 від 08 листопада 2016 року зареєстрована 04 грудня 2016 року із затримкою 26 календарних днів, №25 від 08 листопада 2016 року зареєстрована 04 грудня 2016 року із затримкою 26 днів, №76 від 01 листопада 2016 року зареєстрована 04 грудня 2016 року із затримкою 33 дні, №19 від 07 листопада 2016 року зареєстрована 06 грудня 2016 року із затримкою 29 днів, №20 від 07 листопада 2016 року зареєстрована 06 грудня 2016 року із затримкою 29 днів, №38 від 14 листопада 2016 року зареєстрована 06 грудня 2016 року із затримкою 22 дні, №24 від 08 листопада 2016 року зареєстрована 06 грудня 2016 року із затримкою 28 днів, №30 від 10 листопада 2016 року зареєстрована 06 грудня 2016 року із затримкою 26 днів, №39 від 14 листопада 2016 року зареєстрована 09 грудня 2016 року із затримкою 25 днів, №66 від 24 листопада 2016 року зареєстрована 11 грудня 2016 року із затримкою 17 днів.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних за листопад 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно наведеному в акті перевірки переліку.
Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Позивач не заперечує факти порушення граничних термінів реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних, однак, зазначає, що таке порушення сталося у зв`язку із протиправними діями ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо блокування реєстрації договору про визнання електронних документів від 11 листопада 2016 року №111120161.
Разом з тим, суд звертає увагу, що поведінка ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо блокування реєстрації договору про визнання електронних документів не є предметом даного спору і позивач не оскаржує такі дії ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві; у свою чергу пункт 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач не надав рішення суду, яке набрало законної сили та встановлювало б протиправні дії ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві у відношенні до ТОВ "АЗВ-Київ", що призвело до порушення термінів реєстрації податкових накладних.
Таким чином, на думку суду, застосування до позивача штрафних санкцій здійснено відповідачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2017 року №0000881201 нормативно та документально не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "АЗВ-Київ" задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗВ-Київ" відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗВ-Київ" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 54, оф.707; ідентифікаційний код 39800793);
Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2019 |
Оприлюднено | 21.08.2019 |
Номер документу | 83732064 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кузьменко В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні