Ухвала

від 20.08.2019 по справі 640/19706/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19706/18

УХВАЛА

20 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кучми А.Ю., та Бєлової Л.В., Лічевецького І.О. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, у березні 2019 року відповідачем - ГУ ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у задоволенні апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 повернено апелянту.

09.07.2019 засобами поштового зв`язку відповідачем - ГУ ДФС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019. При цьому, позивачем за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 29 073,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2771 від 18.06.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали від 19.07.2019 - 27.07.2019.

06.08.2019 засобами поштового зв`язку відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 04.03.2019 після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки вдруге апеляційна скарга подана - 09.07.2019.

В той же час судом апеляційної інстанції встановлено, що первинно податковий орган звертався до суду з апеляційною скаргою - 28.03.2019, та в подальшому первинну апеляційну скаргу повернено апелянту, зокрема у зв`язку з несплатою ним судового збору.

Вказана ухвала оскаржена не була та є чинною.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що відповідач звернувся з первинною апеляційною скаргою своєчасно (яку було повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15.05.2018, № 822/276/17 від 07.06.2018.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянту надано достатній строк на усунення недоліків, натомість апелянтом обґрунтованих причин щодо неможливості усунення недоліків та відповідних доказів неможливості такого усунення надано не було.

Згідно п. 4 частини першої ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, тому слід у відповідності до вимог п. 4 частини першої ст. 299 КАС України відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019.

Керуючись ст.ст. 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:Л.В. Бєлова І.О. Лічевецький