Рішення

від 13.06.2019 по справі 761/47151/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/47151/18

Провадження № 2/761/3318/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Чугаєвій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПрАТ СК ПЗУ Україна (далі по тексту - позивач, Страховик) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути на свою користь з відповідача суму завданої майнової шкоди в розмірі 14 309, 23 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2017 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Істерн-Груп укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АК № 6639830 (далі по тексту - Договір страхування), за яким позивач як Страховик, зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну Страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 .

15.12.2017 в м. Ірпінь сталась дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП), за участю забезпеченого транспортного засобу Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17.01.2018 відповідача визнано винним в порушенні ПДР України, що призвело до вказаної ДТП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту № 190266, ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 до пошкодження становить 19 954, 48 грн., вартість відновлюваного ремонту - 42 210, 13 грн., тобто у відповідності до положень п. 30.1. ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , вказаний транспортний засіб вважається фізично знищений.

У зв`язку з цим, позивачем було відшкодовано власнику пошкодженого транспортного засобу різницю між вартістю ТЗ до та після пошкодження в розмірі 14 309, 23 грн.

Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , повідомлено Страховика про настання страхового випадку через шість днів після ДТП, а не через три, як то передбачено Законом.

З врахуванням наведеного, а також положень ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити грошові кошти в розмірі 14 309, 23 грн., разом з тим останній вказану вимогу залишив поза увагою, кошти не сплатив.

Від відповідача відзив не находив.

25.01.2019 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

08.04.2019 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача та розгляду справи в заочному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Як вже зазначалось вище, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність. Зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу за останнім відомим місце проживання.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзиву проти позовної заяви не надав, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 26.05.2017 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Істерн-Груп , код ЄДРПОУ - 39096025 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АК № 6639830, за яким позивач як Страховик, зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну Страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 .

15.12.2017 о 06 год. 50 хв. в м. Ірпені по вул. Мечнікова сталась ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку з чим транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17.01.2018 відповідача визнано винним в порушенні ПДР України, що призвело до вказаної ДТП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. (а.с. 15).

Крім того, вказаною постановою встановлено ту обставину, що в результаті ДТП транспортний засіб ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

15.12.2017 від власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 надійшла заява про настання страхового випадку (а.с. 8-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов Договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, положеннями п. 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що в разі якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.1. ст. 30 Закону).

Відповідно до Звіту № 190266 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 2103 , д.н.з. НОМЕР_2 , власник ОСОБА_3 , дата оцінки - 15.12.2017, зробленого на замовлення ПрАТ СК ПЗУ Україна оцінювачем ФОП ОСОБА_4 від 05.01.2018, вартість збитків, заподіяних вказаному ТЗ становить 19 954, 48 грн. (а.с.18-35).

При цьому, ринкова вартість ТЗ - 19 954, 48 грн., вартість відновлюваного ремонту - 42 210, 13 грн. (включаючи ПДВ), вартість відновлюваного ремонту з врахуванням зносу - 27 265, 76 грн. (включаючи ПДВ).

Оцінювачем в Звіті також вказано про недоцільність проведення відновлюваного ремонту вказаного транспортного засобу з економічної точки зору.

Крім того, відповідно до Звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу № 38/01/18, зробленого оцінювачем ТзОВ СОС-Сервіс Україна ОСОБА_5 , об`єкт оцінки: ВАЗ 2103 , д.н.з. НОМЕР_2 , власник ОСОБА_3 , дата оцінки - 05.01.2018, дата складання Звіту - 18.01.2018, ринкова вартість післяаварійного транспортного засобу становить 5 645, 25 грн. (а.с. 36-41).

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивачем, на підставі вказаних вище Звітів визначення вартості завданого матеріального збитку власнику транспортного засобу ВАЗ 2103 , д.н.з. НОМЕР_2 та його ринкової вартості після ДТП, Страхового акту №UA2017121500041/L02/01 від 01.02.2018 (а.с. 16) та Розрахунку страхового відшкодування до Страхового акту від 01.02.2018 (а.с. 17), прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 14 309, 23 грн.

При цьому, оскільки вказаний транспортний засіб вважається фізично знищеним та його відновлюваний ремонт є економічно недоцільним, Страховиком визначено розмір страхового відшкодування як різницю між вартістю ТЗ до та після ДТП: 19 954, 48 грн. - 5 645, 25 грн.= 14 309, 23 грн.

02.02.2018 позивач здійснив вказану виплату страхового відшкодування у розмірі 14 309, 23 грн. (копія платіжного доручення № 11492 від 02.02.2017, а.с. 42).

Підставою звернення до суду з вказаним позовом саме до ОСОБА_1 , позивач вказує несвоєчасне повідомлення останнім Страховика про настання страхового випадку, що суперечить вимогам ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Так, відповідно до пп. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний , зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно пп. 38.1.1.(ґ) п. 38.1. ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов , зокрема, до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду в разі якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ДТП сталась 15.12.2017.

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від ОСОБА_1 направлено до Страховика засобами поштового зв`язку 21.12.2017 (а.с. 13, 14) та надійшло отримано останнім 28.12.2017 (а.с. 11-12), тобто з пропущенням строку, встановленого ст. 33 Закону, а саме через шість днів після ДТП.

При цьому, будь-яких доказів поважності причин, через які відповідач не мав змоги повідомити Страховика у встановлені законодавством строки, останнім до матеріалів справи не надано.

Відтак, позивач пред`явив вказаний позов саме до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, що відповідає вимогам ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Позивач 14.05.2018 звернувся до відповідача з Вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди в 14 309, 23 грн. (а.с. 43, 44), разом з тим відповідач вказану вимогу залишив поза увагою, в добровільному порядку кошти не сплатив.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, останній своєчасно та без поважних на те причин не повідомив Страховика про ДТП за участю застрахованого транспортного засобу, при цьому останній здійснив власнику пошкодженого транспортного засобу виплату страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, відповідач в судове засідання не з`явився, зазначені в позові обставини не спростував, не надав доказів того, що у останнього відсутній обов`язок по сплаті вказаних коштів позивачу.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762, 00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 22, 36, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України Про страхування , ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна /дані: код ЄДРПОУ - 20782312, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, п/р НОМЕР_4 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005/ грошові кошти в розмірі 14 309, 23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна /дані: код ЄДРПОУ - 20782312, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, п/р НОМЕР_4 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005/ судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: