Постанова

від 15.08.2019 по справі 921/506/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" серпня 2019 р.                                                 Справа №921/506/18 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді          Матущака О.І. суддів:          Бойко С.М.           Бонк Т.Б. за участю представника апелянта: Шевчука П.В. (адвокат) розглянувши апеляційну скаргу          Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище», смт.Заводське, Чортківський район, Тернопільська область №102 від 06.05.2019 (Вх.ЗАГС №01-05/1698/19 від 08.05.2019)           на рішення          Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2019 (суддя Н.О. Андрусик, повний текст рішення складено 15.04.2019) у справі          №921/506/18 за позовом           Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.                 Тернопіль до відповідачів:           1. Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище», смт.  Заводське Чортківського району Тернопільської області            2. Приватного агропромислового підприємства «БОГДАН», с.Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області про           визнання недійсним договору про надання послуг ВСТАНОВИВ: Суть спору. Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль звернулося 05.12.2018 до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище», смт.Заводське Чортківського району Тернопільської області та приватного агропромислового підприємства «БОГДАН», с.Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області про визнання недійсним договору про надання послуг від 05.04.2016 як удаваного правочину. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за умовами оскаржуваного договору навчальним закладом у ПАП «БОГДАН» (виконавця за договором) замовлено послуги на проведення повного комплексу сільськогосподарських робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції на двох земельних ділянках ліцею, загальною площею 108,7663га (площею 46,7663га, кадастровий номер 6125081100:01:001:0006, що знаходиться на території Вербовецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області та площею 62,0000га, кадастровий номер 6125088900:01:001:0017, що знаходиться на території Могильницької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області), землекористувачем яких є училище як правонаступник Буданівського ліцею, якому земельні ділянки передані в постійне користування. Проте, вказані земельні ділянки передані фактично в оренду, про що свідчать умови про платність договору, реальне використання земельних ділянок. Прокурор вказує, що в порушення ст.ст.92,  93,  122,  125,  126 Земельного кодексу України  речові права щодо користування вказаними земельними ділянками за Державним навчальним закладом «Чортківське вище професійне училище» в реєстрі не зареєстровано; земельні ділянки передані в користування ПАП «БОГДАН» без відповідного рішення позивача як розпорядника земель державної форми власності та укладені особою, яка не має права розпоряджатися такими земельними ділянками, в тому числі укладати відповідні правочини. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2019 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір №1 про надання послуг від 05.04.2016, укладений між Державним навчальним закладом «Буданівський професійний ліцей» та приватним агропромисловим підприємством «БОГДАН». Стягнуто з Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 881 грн в повернення сплаченого судового збору; стягнуто з приватного агропромислового підприємства «БОГДАН» на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 881 грн в повернення сплаченого судового збору. Рішення суду мотивоване відсутністю у відповідача-1 повноважень щодо передачі земельної ділянки в користування іншій особі, відсутність відповідних рішень уповноважених органів виконавчої влади, прийнятих у встановленому  Земельним кодексом України  порядку, рішень органу управління державним майном, що свідчить про невідповідність укладеного 05.04.2016 договору про надання послуг вимогам закону, зокрема ст.ст.92,  93,  116,  124,  126,  134 Земельного кодексу України, не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про наявність підстав для визнання цього договору недійсним. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. Відповідачем-1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на те, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не взято до уваги, що спірний договір не містить істотних умов договору оренди землі, передбачених ст..15 Закону України «Про оренду землі». Апелянт зазначає, що судом у справі №921/96/18 було встановлено, що спірний договір має елементи різних договорів, а саме: договору підряду з виконанням робіт на земельній ділянці за допомогою техніки ПАП «Богдан». А тому, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом повинно було бути враховано, що договір належним чином виконувався, так як є рішення про стягнення заборгованості по спірному договору. Скаржник стверджує, що покликання позивача на постанову суду апеляційної інстанції у справі №921/96/18 згідно якої, спірний договір є договором оренди землі, є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги. Відзиву на апеляційну скаргу сторонами не подано. Скаржником подано додаткові пояснення б/н від 15.08.2019 по суті апеляційної скарги. Враховуючи вимоги ст..207 ГПК України, суд залишає вищезазначені пояснення без розгляду, оскільки такі подані поза межами строку для вчинення підготовчих дій. Відповідачем-2 подано клопотання б/н від 15.08.2019 про розгляд справи без його участі. Інших клопотань, заяв в порядку  ст.207 ГПК України  сторонами заявлено не було. В судовому засіданні представником відповідача-1 викладено доводи по суті апеляційної скарги. Фактичні обставини справи. Як встановлено місцевим  господарським судом та судом апеляційної інстанції, на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №№19-1457/14-15-СГ,19-1458/14-15-СГ від 29.05.2015 «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у постійне користування» Державному навчальному закладу «Буданівський професійний ліцей» для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства надано у постійне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, а саме: площею 46,7663га, кадастровий номер 6125081100:01:001:0006, що знаходиться за межами населеного пункту на території Вербовецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області та площею 62,0000га, кадастровий номер 6125088900:01:001:0017, що знаходиться на території Могильницької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.11.2018. Власником зазначених земельних ділянок є Головне Управління Держземагенства у Тернопільській області. На підставі наказу Міністерства освіти і науки України №774 від 04.07.2016 «Про реорганізацію державних професійно-технічних закладів Тернопільської області» Державний навчальний заклад «Буданівський професійний ліцей» було реорганізовано шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» (ідентифікаційний код 03781666) та визначено, що Чортківське вище професійне училище є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Буданівського професійного ліцею. Факт правонаступництва підтверджено статутом Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище», прийнятим на загальних зборах колективу 08.09.2016 та затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1306 від 02.11.2016. Державну реєстрацію припинення Буданівського професійного ліцею здійснено 15.03.2018, про що в Реєстрі вчинено запис №16371120008000795. Матеріалами справи підтверджується, що по акту приймання-передачі ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» передав ДНЗ «Чортківське ВПУ» основні фонди, у тому числі земельну ділянку, площею 62га, що знаходиться на території с.Могильниця, земельну ділянку, площею 46,7663га, що знаходиться на території с.Вербівці, власником є Головне Управління Держземагентства у Тернопільській області. Акт погоджений 14.12.2014 Управлінням освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації, затверджений Міністерством освіти і науки України 16.12.2016. Припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації, передбачених  ст.141 Земельного кодексу України  допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11. При перетворенні правонаступник набуває, в тому числі і право постійного користування земельною ділянкою, яке виникло у його попередника згідно із законодавством, чинним на момент виникнення такого права в останнього. Отже, на момент розгляду спору відповідач-1 є постійним користувачем земельних ділянок, площею 46,7663га, кадастровий номер 6125081100:01:001:0006 та площею 62,0000га, кадастровий номер 6125088900:01:001:0017, незважаючи на відсутність оформленого права у встановленому законом порядку (відповідний запис про речове право ВПУ на землекористування в Реєстрі відсутній). Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.04.2016 ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» (замовник) та ПАП «Богдан» Теребовлянського району (виконавець) укладено договір №1 про надання послуг (а.с.129). Згідно п.п.1.1, 1.2, 2.1-2.3, 3.3, 4.1, 6.1 вказаного договору з метою сприяння навчально-матеріальної та соціально-побутової бази ліцею, покращення професійно-практичної підготовки учнів, ефективнішого використання землі для дослідних цілей, враховуючи взаємність спільних інтересів, сторони домовились щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Виконавець зобов'язується надати замовнику послуги у сфері вирощування продукції рослинництва на землях ліцею, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції для досягнення відповідних господарських цілей: підвищення фінансово-господарської діяльності сторін цього договору, виконання навчального плану. Для досягнення цілей за цим договором сторони зобов'язуються обмінюватися наявною інформацією щодо аспектів взаємного інтересу; в міру необхідності проводити спільні консультації та переговори для обговорення напрямів співпраці; виконувати замовлення кожної сторони щодо предмета на пріоритетній та пільговій основі. Виконавець зобов'язується власними силами надати послуги з виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур на площі 108,7663га, що належить ліцею, з використанням своїх матеріалів, обладнання та своїми засобами; при виконанні польових робіт надавати учням ліцею під керівництвом майстрів в/н робочі місця на новій імпортній та вітчизняній техніці, яка відсутня в ліцеї. На базі ПАП «Богдан» проводити виробничу практику учнів ліцею та стажування майстрів в/н. Замовник зобов'язується надавати кваліфіковані консультації з ведення с/г виробництва, координувати виконання робіт; при необхідності надати техніку та обслуговуючий персонал для виконання с/г робіт; надавати допомогу в проведенні ремонту сільськогосподарської техніки. Керівництво діяльністю за цим договором, а також ведення загальних справ доручається виконавцю. Порядок розрахунків за надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур на площі 108,7663га визначаються додатковими угодами, що є невід'ємними частинами цього договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2018. В подальшому 05.04.2016 відповідачами у справі укладено додаткову угоду №1 до договору, якою встановлено, що розрахунки за надані послуги у 2016 році за договором про надання послуг від 04.05.2016 №1 здійснюються шляхом визначення загальної суми, що надходить від виконавця у розмірі 130694,28 грн з розрахунку 1201,60грн за 1га землі, що знаходиться в обробітку виконавця. 04.07.2017 ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» (замовник) та ПАП «Богдан» Теребовлянського району (виконавець) укладено додаткову угоду від 04.07.2017 до договору про надання послуг від 05.04.2016. В преамбулі додаткової угоди вказано, що відповідно до наказу Міносвіти України від 04.07.2016 №774 припиняється діяльність ДНЗ «Буданівський ПЛ» шляхом приєднання до ДНЗ «Чортківське ВПУ», який є правонаступником Буданівського професійного ліцею. Згідно п.п.1,2,3 додаткової угоди розрахунки за надані послуги у 2017 році за договором про надання послуг здійснюються шляхом визначення загальної суми, що надходить від виконавця, у розмірі 228409,03грн з розрахунку 2100грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку виконавця. Зазначену у п.1 угоди суму 228409,03грн за надані послуги перерахувати правонаступнику ДНЗ «Чортківське ВПУ» ідентифікаційний код 03781666. Вирощену продукцію зібрати та кошти перерахувати до 30.10.2017. Дані обставини встановлені судом при розгляді господарської справи №921/96/18 за позовом ДНЗ «Чортківське вище професійне училище» до приватного агропромислового підприємства «Богдан», про стягнення 228409,03грн боргу, 26063,66грн пені, 9981,47грн інфляційних втрат, 2743,12грн 3% річних за договором від 05.04.2016 та оскільки стосуються сторін, котрі є учасниками у даній справі, то в силу положень частини 4  ст.75 ГПК України, дані обставини повторному доказуванню не підлягають. Даний договір є невиконаним виконавцем у 2017 році, про що свідчить рішення суду про стягнення коштів в примусовому порядку. Щодо виконання договору замовником (ДНЗ «Буданівський професійний ліцей»), необхідно зазначити, що в матеріалах справи є договір від 21.04.2016, укладений між ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» та ПАП «Богдан» про навчально-виробничу практику, відповідно до умов якого та списку учнів, які направляються для проходження виробничої практики, підприємство зобов'язалося прийняти одного учня (тракторист-машиніст, код професії 8331) на період з 25.04.2016 по 23.06.2016 для проходження виробничого навчання та виробничої практики, а після закінчення практики - надати характеристику учню. Актом від 21.04.2016 сторонами підтверджено готовність ПАП «Богдан» прийняти одного випускника на практику. Втім, належних доказів, які б підтверджували факт проходження даним учнем виробничої практики на базі ПАП «Богдан» сторонами не подано (як-от: щоденника виробничої практики, відомість проходження, виплати заробітної плати, характеристики тощо). Отже, даний договір зі сторони замовника виконаний не був. Необхідно також зазначити, що долучені відповідачем-1 до матеріалів справи акти від 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 30.09.2015, 31.10.2015 складені на виконання іншого правочину, а саме договору про спільну діяльність  №28 від 05.04.2011. Суд апеляційної інстанції враховує також те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 у справі №921/96/18, зміненим постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.06.2019, в частині визначення правової природи спірного договору про надання послуг, частково задоволено позовні вимоги ДНЗ «Чортківське вище професійне училище». Стягнуто з ПАП «Богдан» на користь позивача 228409,03грн боргу, 9978,22грн інфляційних втрат, 2628,27грн 3% річних та 4007,96грн судового збору на підставі додаткової угоди від 04.07.2017 до договору від 05.04.2016 №1. В частині стягнення 26063,66грн пені, 3,25грн інфляційних втрат та 114,85грн 3% річних відмовлено в позові. Верховний Суд погодився з позицією суду першої інстанції про те, що укладений договір є удаваним правочином, оскільки його укладено замовником (ДНЗ «Чортківське вище професійне училище») з метою отримання плати за користування виконавцем (ПАП «Богдан») земельною ділянкою 108,7663 га, що належить замовнику, а зі сторони виконавця - з метою отримання в користування вказаної земельної ділянки для вирощування на ній сільськогосподарських культур та отримання відповідної продукції, що відповідно до положень  Закону України «Про оренду землі»  свідчить про фактичне вчинення між сторонами договору оренди землі, на підставі якого між сторонами виникли орендні правовідносини. Оцінка суду. Враховуючи те, що судами у справі у справі №921/96/18 встановлено, що укладений між сторонами договір є удаваний та спрямований на укладення договору оренди землі, то при дослідженні питання дійсності цього договору, до застосування підлягають норми, які регулюють орендні правовідносин. Відповідно до ст.ст. 2, 13 Закону України «Про оренду землі»  передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються  Земельним кодексом України,  Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За приписами  ст.4 Закону України «Про оренду землі»  орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Згідно ч.4  ст.122 Земельного кодексу України  центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до ч. 2  ст.16 Закону України «Про оренду землі»  укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому  Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Статтею 124 Земельного кодексу України  визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними  статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Як підтверджується матеріалами справи, а саме п.1.1. статуту Чортківського ВПУ (правонаступника сторони замовника за спірним договором), дане вище професійне училище підпорядковується Міністерству освіти і науки України, та здійснює первинну професійну підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій. Згідно ч.2  ст.63 Закону України «Про освіту»  земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до вимог  Земельного кодексу України. Таким чином, законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатися земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування без відповідного рішення власника земельної ділянки. Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що навчальний заклад не вправі виступати орендодавцем земельних ділянок державної форми власності, які йому надані на праві постійного користування, за яким надається право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Утім, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою, всупереч вимог  Земельного кодексу України, навчальний заклад фактично розпорядився земельними ділянками, загальною площею 108,7663га, надавши їх ПАП «БОГДАН» для вирощування сільськогосподарських культур на умовах договору про надання послуг від 05.04.2016. Отже, сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в оренду спірних земельних ділянок. Згідно з положеннями частини першої  статті 203 Цивільного кодексу України  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.     За приписом  статті 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою  статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 236 Цивільного кодексу України  визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. З аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Отже, чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє.  У майбутньому можуть бути припинені виключно права та обов'язки сторін за тим недійсним правочином, за яким ці права та обов'язки передбачалися на майбутнє. Фактичне користування майном на підставі  договору оренди  унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним з моменту укладення, а зобов'язання за цим договором - припинятися на майбутнє. При цьому невиконані зобов'язання сторін за недійсним договором оренди, що виникли та існували до дати прийняття рішення судом про визнання його недійсним, повинні бути виконані сторонами. Таким чином, встановлені судом обставини відсутності у відповідача-1 повноважень щодо передачі земельної ділянки в користування іншій особі, відсутність відповідних рішень уповноважених органів виконавчої влади, прийнятих у встановленому  Земельним кодексом України  порядку, рішень органу управління державним майном свідчить про невідповідність спірного договору вимогам законодавства, який не спрямований на настання обумовлених ним наслідків. А відтак зазначене є підставою для визнання спірного договору недійсним з моменту його вчинення, а орендних зобов'язань по ньому – недійсними на майбутнє, з огляду на правову природу орендних відносин. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про обґрунтованість та законність позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо визнання недійсним договору про надання послуг від 05.04.2016. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на вищевикладене, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення. Судові витрати. Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем-1). Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1.           Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2019 у справі  №921/506/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» - без задоволення. 2.           Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача-1. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до  Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України). Справу повернути  до місцевого господарського суду. Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.08.2019 Головуючий суддя                                                                      О.І. Матущак Судді                                                                                          С.М.Бойко                                                                                                                Т.Б. Бонк