ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "15" серпня 2019 р. Cправа № 902/421/19 Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом
: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (вул. Стельмаха, 6а, м. Київ, 03040) до
: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Золотий колос" (вул. 600-річчя, буд. 15, оф. 8, м. Вінниця, 21021) про стягнення 313543,17 грн. Представники сторін позивача Єрмоленко Д.Ю., посвідчення адвоката №000080 від 18.11.2016; відповідач не з'явився. В С Т А Н О В И В : 23.05.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №17 від 15.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Золотий колос" про стягнення 313542,17 грн., з яких: 284649,30 грн. - основний борг, 26671,25 грн. - пені та 2222,62 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про переведення боргу № 01-к/2019 від 08.01.2019. Ухвалою від 24.05.2019 року відкрито провадження у справі №902/421/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18 червня 2019 р. Ухвалою від 18.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/421/19 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 24.07.2019. Ухвалою від 24.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2019. На визначену судом дату з'явився представник позивача. Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі, надсиланий судом за адресою місцезнаходження відповідача згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. 600-річчя, буд. 15, оф. 8, м. Вінниця, 21021, повернувся до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17. За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні. Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відзиву та будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті. Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.08.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 05.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (продавець) та гр. Сокуром Романом Івановичем (покупець) укладено договори поставки № 35/20 та 35/21, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у встановлений строк товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених цим Договором. Предметом постачання по Договору № 35/20 є насіннєвий матеріал (надалі - Товар), по Договору № 35/21 є засоби захисту рослин (надалі - Товар), виробник, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого передбачаються в Додатках до цього Договору, що вважаються невід ємною частиною Договору. Позивач поставив покупцю товар, згідно Додатків №1, 2 Договору 35/20 на суму 226354,74 грн. та згідно Додатків № 1, 3 Договору 35/21 та специфікацій до них на суму 58294,56 грн. Загальна сума поставленого товару за Договорами поставки № 35/20 та 35/21 становить 284649,30 грн. 08.01.2019 між гр. Сокуром Романом Івановичем (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Золотий колос" (новий боржник, надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (кредитор, надалі позивач) укладено Договір про переведення боргу № 01-к/2019, відповідно до п. 1. Якого регулюються відносини щодо переведення на Нового боржника Боргу, розмір якого вказаний в п. 2.1 цього Договору, що існує у Первісного боржника перед Кредитором на підставі Договору поставки № 35/21 від 05.03.2018 з усіма додатками та додатковими угодами до нього (надалі Зобовязання1) та боргу, розмір якого вказаний в п. 2.2. цього Договору, що існує у Первісного боржника перед Кредитором на підставі Договору поставки № 35/20 від “05” березня 2018 р. з усіма додатками та додатковими угодами до нього (надалі «Зобов'язання2»), на умовах визначених цим Договором. Згідно п. 2. Договору про переведення боргу, загальна сума заборгованості Первісного боржника перед Кредитором за Зобов'язаннями становить 284 649,30 грн. з ПДВ (надалі «Борг»), з них: заборгованість Первісного боржника перед Кредитором за Зобов'язанням1 становить 58 294,56 грн. з ПДВ; заборгованість Первісного боржника перед Кредитором за Зобов'язанням2 становить 226 354,74 грн. з ПДВ. Сторони підтверджують, що на момент підписання цього Договору Борг Первісного боржника перед Кредитором за Зобов'язаннями у розмірі, вказаному вище в пункті 2 цього Договору, є дійсним та не погашеним (не оплаченим) (п. 3. Договору про переведення боргу). Первісний боржник переводить на Нового боржника, а Новий боржник погоджується на таке переведення Боргу Первісного боржника у розмірі, що становить 284 649,30 грн. з ПДВ (п. 4. Договору про переведення боргу). Сторони домовились, що Новий боржник зобов'язується повністю сплатити Кредитору замість Первісного боржника Борг за Зобов'язанням 1 і Зобовязанням2 у розмірі, визначеному цим Договором, не пізніше 10 січня 2019 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора (п. 5. Договору про переведення боргу). Кредитор не заперечує проти переведення Боргу Первісного боржника у розмірі, передбаченого цим Договором, на Нового боржника і, підписуючи з свого боку цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення Боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 6. Договору про переведення боргу). Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Зобов'язанням. Первісний боржник зобов'язується передати Новому боржнику копії всіх документів, що підтверджують існування Зобов'язання Первісного боржника перед Кредитором, а Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому передано відповідну документацію, а також всю необхідну інформацію, пов'язану із Зобов'язанням (п.п. 7.,8. Договору про переведення боргу). Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 11. Договору про переведення боргу). Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про переведення боргу в установлений договором строк не виконав, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом про стягнення основного боргу, пені та 3% річних. З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків. Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, у зв'язку з укладенням Договору №01-к/2019 від 08.01.2019 про переведення боргу за Договорами поставки № 35/20 та 35/21 з моменту підписання сторонами вказаного договору відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а саме заміна первісного боржника (Сокура Р.І.) на нового боржника (ТОВ "Агро-Золотий колос") у зобов'язанні щодо сплати кредитору (ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія") боргу у розмірі 284649,30 грн. в строк до 10 січня 2019 року. Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №01-к/2019 від 08.01.2019 про переведення боргу в сумі 284649,30 грн.. В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Золотий колос" основної заборгованості у розмірі 284649,30 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було. Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 26671,25 грн. - пені та 2222,62 грн. - 3% річних. Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф). Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 9. Договору про переведення боргу, у разі невиконання або неналежного виконання Новим боржником зобов'язання, взятого на себе відповідно до положень цього Договору, у строк, визначений пунктом 5 цього Договору, Новий боржник несе відповідальність перед Кредитором у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 26671,25 грн. - пені та 2222,62 грн. - 3% річних помилки не виявив, а тому заявлені позивачем вимоги, є такими що передбачені договором та законом. Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Підсумовуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України. Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 42, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 120, 129, 165, 178, 219, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути
з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Золотий колос" (вул. 600-річчя, буд. 15, оф. 8, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 40489055) на корист
ь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (вул. Стельмаха, 6а, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 31109157) 284649,30 грн. – основного боргу; 26671,25 грн. – пені; 2222,62 грн. - 3% річних та 4703,15 грн. – відшкодування витрат зі сплати судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України). Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повне рішення складено 21 серпня 2019 р. Суддя Маслій І.В. віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - позивачу (вул. Стельмаха, 6а, м. Київ, 03040) 3 - відповідачу (вул. 600-річчя, буд. 15, оф. 8, м. Вінниця, 21021)