Рішення

від 12.08.2019 по справі 907/188/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451 e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ РІШЕННЯ                   12.08.2019                               м. Ужгород                              Справа  № 907/188/19       Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., за участю секретаря судового засідання Петрова Ю.А. розглянувши позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “БУД.ДТ”, с. Туриця Перечинського району про стягнення суми 630.020,00грн. За участю представників: Від позивача –Жарський І.Р., адвокат (дов. № 296-К-О від 24.01.19) - в режимі відеоконференції Від відповідача  – не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БУД.ДТ» про стягнення суми 630.020,00 грн. простроченої заборгованості за Договором кредитування №DNHSLOK03242 від 19.03.2013 з урахуванням додаткових договорів про внесення змін до нього, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 627, 1049  Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 265, 268 Господарського кодексу України. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2019 позовну заяву залишено без руху. 23.04.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області  від 13.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/188/19 та призначено підготовче засідання на 10.06.2019. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області  від 10.06.2019 було відкладено підготовче засідання на  22 липня 2019 р. на 11:30 год.  у режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача. Ухвалою суду від 22.07.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено   справу до судового розгляду по суті на  12 серпня 2019 р. на 14:30 год. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем (товариством з обмеженою відповідальністю “БУД.ДТ”) умов кредитного договору №DNHSLOK03242 від 19.03.2013 р. в частині в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів. Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем. Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.08.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України. Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: 19 березня 2013 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ДОМБУДСЕРВІС» правонаступником якого є «БУД.ДТ» був укладений Договір кредиту № DNHSLOK03242 (далі - договір кредиту). Згідно предмету договору п.1.1. Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно п. А 1 цього договору з лімітом та на цілі зазначені у п. А 2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у абзаці п. 2.1.2 Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим Договором терміни. Пунктом А.2. Договору передбачено, що ліміт цього Договору становить 1 500 000,00 грн. Сторони в подальшому неодноразово вносили зміни до п. А.2. Договору. Так договором про внесення змін від 16.06.2016 пункт А.2. Договору було викладено в редакції, яка передбачала, що ліміт цього Договору становить 7 500 000.00 грн. Відповідно до п. А.6. Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 21% річних, а з 04.09.2015 у розмірі 28% річних на підставі договору про внесення змін від 23.09.2015. Відповідно до п. А.З. Договору термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до цього Договору). Відповідно до Додатку №1 в редакції договору про внесення змін від 16.06.2016 кінцевим терміном повернення кредиту в повному обсязі є 25.05.2017. Позивачем зазначено, а Відповідачем жодним чином не спростовано, те що Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надавши Відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на поточний рахунок підприємства №26001060093446, що підтверджується випискою по рахунку №20624050001218. Згідно із п. 2.2.3. Договору позичальник зобов'язався повернути кредит у терміни встановлені пунктами 1.2., 2.2.16., 2.2.17., 2.3.2. Договору. У випадку якщо заборгованість по кредиту перевищує суму встановленого поточного ліміту згідно із Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до Договору) для поточного періоду користування кредитом позичальник зобов'язується погасити різницю у день її виникнення. Позивач надав суду відомості про те, що відповідачем не здійснено повернення банку кредитних коштів у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, згідно наданих Позивачем даних, що містяться в виписках з рахунків за №20624050001218, №20675057115662, №20638050003428, та №29094050116615 станом на 13.03.2019 року прострочена заборгованість ТОВ “БУД.ДТ” за кредитним договором  № DNHSLOK03242 від 19.03.2013 року становить 630 020,00 грн. В зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору, що призвело до  утворення заборгованості Позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір кредитування  №DNHSLOK03242 від 19.03.2013року. Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позивачем належним чином доведено факт виконання свої зобов'язання за кредитним договором № DNHSLOK03242, шляхом перерахування Відповідачу на поточний рахунок підприємства №26001060093446, обумовлених коштів, що підтверджується випискою по рахунку №20624050001218. Відповідачем, в порушення своїх зобов'язань, отримані кошти у встановлений договором строк повернуті не були. Що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання за кредитним договором № DNHSLOK03242 від 19 березня 2013 року у розмірі 630.020,00 грн., а Відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено наявність зобов'язання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до товариства з обмеженою відповідальністю “БУД.ДТ про стягнення суми 630.020,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд     ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити повністю. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БУД.ДТ», (адреса: 89432, Закарпатська обл., Перечинський район, с. Туриця, вул. Центральна, буд.90, код ЄДРПОУ: 34734428) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 630 020,00 грн. (шістсот тридцять тисяч двадцять гривень 00 коп.) заборгованості за Договором кредиту № DNHSLOK03242 від 19.03.2019 р. 3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БУД.ДТ», (адреса: 89432, Закарпатська обл., Перечинський район, с. Туриця, вул. Центральна, буд.90, код ЄДРПОУ: 34734428) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 9  450,30 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 30 коп.) – у відшкодування витрат по сплаті судового збору. 4.Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 20.08.2019.  Суддя                                                                О.Ф. Ремецькі