Ухвала

від 14.08.2019 по справі 911/346/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 14.08.2019Справа №  911/346/18 Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” на бездіяльність посадових осіб Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби місті Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві у справі № 911/346/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” до Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” про стягнення 1 103 098,60 грн, Представники учасників процесу згідно протоколу від 14.08.2019, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” з позовом до публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” про стягнення  1    103 098,60 грн, з яких: 1    001 018,34 грн інфляційних, 102 080,26 грн 3% річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 (суддя Ковтун С. А.) у справі № 911/346/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” до публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” (вул. Б.Хмельницького, 26, оф. 505, м. Київ, 01030, код 00153117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” (вул. Проценка, 23/5, м. Одеса, 65031, код 30284125) 532 956,60 грн інфляційних, 65 825,52 грн трьох процентів річних та 8     981,73 грн судового збору. Повний текст рішення складено 13.06.2018 04.07.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018, яке набрало законної сили 04.07.2018 було видано наказ про примусове виконання рішення. 07.08.2019 до канцелярії суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” (далі – скаржник, стягував, Товариство) на бездіяльність посадових осіб Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі - ВДВС). У зв'язку з відпусткою судді Ковтуна С. А., на підставі розпорядження керівника апарату № 05-23/1704 від 07.08.2019 було здійснено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 911/346/18, зареєстрованих за вхідним номером № 01-20/7297/19 від 07.08.2019. За результатами повторного автоматизованого розподілу матеріали справи № 911/346/18, зареєстровані за вхідним номером № 01-20/7297/19 від 07.08.2019 були передані на розгляд судді Джарти В. В. Відповідно до приписів статті 341 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом Ухвалою суду від 08.08.2019 скаргу було призначено до розгляду в судовому засіданні 14.08.2019. 13.08.2019 через автоматизований відділ діловодства від ВДВС надійшли заперечення на скаргу Товариства. У призначене судове засідання 14.08.2019 скаржник не направив свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції за місцезнаходженням Товариства. Представник боржника у призначеному судовому засіданні надав пояснення по суті скарги та просив відмовити в її задоволенні. Представник ВДВС під час судового засідання надав пояснення щодо скарги, які за своїм змістом аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях. За приписами частини1 та 2 статті 342 далі – ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Розглянувши в судовому засіданні скаргу Товариства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, з огляду на наступне. За змістом статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.08.2018 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП № 56917934 за наказом Господарського суду міста Києва № 910/346/18 від 04.07.2018. Із наданої до суду копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.08.2018 вбачається, що за суб'єктним складом та вимогами переданими на виконання, фактично ВДВС відкрито виконавче провадження за наказом № 911/346/18 від 04.07.2018. 27.11.2018 постановою ВДВС приєднано виконавче провадження ВП № 56917934 до зведеного виконавчого провадження ВП № 55350921. Звертаючись із даною скаргою до суду Товариство посилається на те, що до теперішнього часу рішення суду не виконане та на його клопотання про подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів, необхідних для перерахування ТОВ «Марко ЛТД» коштів, Управлінням ДВС не було надано жодної відповіді. У свою чергу, ВДВС у своїх запереченнях проти скарги зазначає, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 22.11.2018 №2618-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (далі - Закон). Вказаним законом встановлено, що до 31.12.2019, підлягають зняттю арешту та заборони відчуження майна Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Також, внесені наступні доповнення до Закону України «Про трубопровідний транспорт»: на період тимчасової окупації Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання, для: 1) проведення розрахунків із забезпечення виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності щодо захисту майнових прав та законних інтересів у судах (арбітражах); 2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом. А отже на кошти, що знаходяться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Таким чином, органи державної виконавчої служби позбавлені можливості примусового виконання виконавчих документів шляхом звернення стягнення на майно та кошти боржника (накладення арештів, опису, реалізації та списання коштів з рахунку із спеціальним режимом використання). Оскільки механізм виконання боржником своїх зобов`язань законодавчо не врегульовано (зокрема, строки використання) пропонувалося заявнику у відповідях на попередні звернення для вирішення порушеного питання звернутися безпосередньо до боржника. Суд відзначає, статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Боржник Акціонерне товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» було створене внаслідок реорганізації Державного виробничого підприємства по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти та газу «Чорноморнафтогаз» шляхом перетворення в акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 №151/98 «Про реформування нафтогазового комплексу України», постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від 18.08.1998 №184 «Про створення ДАТ «Чорноморнафтогаз» та є правонаступником всіх його майнових та немайнових прав та обов`язків. Виходячи з викладеного, суд вважає, що норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» підлягають застосуванню до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Водночас, пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України «Про трубопровідний транспорт» на період тимчасової окупації Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання для: 1) проведення розрахунків із забезпечення виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності щодо захисту майнових прав та законних інтересів у судах (арбітражах) та 2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом. Частинами 1-3 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» унормовано, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. Така правова позицію міститься у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 905/2986/16, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 13/156-10. Водночас, приписами Прикінцевих положень Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачено, що на кошти, що знаходяться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз". Беручи до уваги викладене, дотримуючись приписів законодавства про обов'язковість виконання судового рішення, суд вважає, що законодавче обмеження вчинення дій щодо боржника – ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є підставою вважати неправомірною бездіяльність органів ВДВС щодо виконання рішення. Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Марко ЛТД на бездіяльність начальника Шевченківського РВДВС ГТУЮ у місті Києві у зведеному виконавчому провадженні №55350921 щодо неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, що необхідні для перерахування заявнику коштів, стягнутих рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі № 911/346/18 не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 232-235, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, суд, УХВАЛИВ: 1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКО ЛТД” на бездіяльність посадових осіб Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити повністю. 2. Ухвала набирає законної сили 14.08.2019 та підлягає оскарженню в статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Повна ухвала складена 20.08.2019. СУДДЯ                                                                                          В.В. ДЖАРТИ