Рішення

від 19.08.2019 по справі 913/327/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022  м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79  inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ РІШЕННЯ                      19 серпня 2019 року                                                   Справа № 913/327/19           м.Харків                                                            Провадження №33/913/327/19 За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, бул.Тараса Шевченка,буд.18, м. Київ, 01601, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, Нетіченська набережна, 8, м. Харків до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, вул.Українська, буд.65, смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, 92300 про  стягнення 70 847 грн 75 коп.                    Суддя  Драгнєвіч О.В.                                                                     Секретар судового засідання Славич В. І. У засіданні брали участь: від позивача: представник не прибув; від відповідача: представник не прибув; С У Т Ь   С П О Р У: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Харківської філії звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення в розмірі 64  393 грн 34 коп., а також нарахованих у зв'язку із допущеним простроченням - інфляційних втрат в сумі 4 830 грн 37 коп., 3% річних в сумі  1  624 грн 04 коп. На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 надавав послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати (згідно Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства", на загальну суму 64  393 грн 34 коп., що підтверджується відповідними розрахунками видатків на відшкодування витрат та даними актів звіряння розрахунків за формами №2-пільга та №3-пільга, які щомісячно направлялися відповідачу електронною поштою та в паперовому вигляді.  За надані послуги відповідач розрахунок не провів. У зв'язку з простроченням оплати наданих послуг позивач заявив до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України  інфляційні втрати, а також  3% річних. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.06.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.07.2019. Відповідач у відзиві на позовну заяву за вих. №16-7/9-2512 від 04.07.2019 заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням Новопсковської районної ради Луганської області від 22.12.2017 №20/6 “Про районний бюджет на 2018 рік” не було передбачено видатків на пільги зв'язку на 2018 рік та не визначено розпорядника коштів місцевого бюджету; Новопсковською районною радою, жодною із сільських, селищних, об'єднаної громад району не були делеговані повноваження розпоряджатися коштами місцевого бюджету управлінню соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації; відповідач не визнавався розпорядником коштів місцевого бюджету по сплаті пільг за отримані телекомунікаційні послуги. Пільги на послуги зв'язку, телекомунікаційні послуги не фінансуються з державного бюджету, державна субвенція Бюджетним кодексом на цей вид пільг не передбачена, кошти для фінансування пільг до управління в 2018-2019 роках не надходили. Відповідач забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, але не звіряє розрахунки, що здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету оскільки такі повноваження не делегували йому. Також відповідач вважає необґрунтованими заявлені позовні вимоги, зазначаючи, що в особових справах пільговиків відсутня інформація, про те що вони користувалися відповідними послугами зв'язку у 2018 році за певними персональними номерами відповідно адрес проживання, такої інформації вони до управління не надавали; відповідач є користувачем системи у визначених повноваженнях, якому була заблокована можливість проведення нарахування в системі ЄДАРП послуги у зв'язку із змінами джерела фінансування даної пільги; позивачем не вказано за які саме послуги зв'язку та телекомунікаційні послуги у відповідача утворилася заборгованість. У переліку пільговиків, яким нараховувалась плата за послуги зв'язку присутні особи, які мають право на пільги, які не перевірені через систему ЄДАРП. Крім того, позивачем безпідставно стягуються кошти в сумі 1255,85 грн, оскільки за даними відповідача, включені позивачем в розрахунках видатків ( в пільгу-2) громадяни Мирошников М.О., Плис В.Д., Потапенко О., Бурлуцький В.І. – померли, а громадянин Бичков О.В. – вибув. Вимоги, заявлені позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України, відповідач вважає також безпідставними, оскільки Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003  № 117, не визначено конкретного строку виконання обов'язку з оплати наданих послуг зв'язку пільговим категоріям; ст.36 Закону України “Про телекомунікації» також не передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату послуг; відповідач не брав на себе грошового зобов'язання відшкодувати пільги вказаним особам у 2018 році. Крім того, відповідач на обґрунтування власної позиції зауважує, що відповідного  договору на відшкодування наданих телекомунікаційних послуг пільговим категоріям на 2018 рік у відповідності до ст.179 ГК України сторони не укладали, акти звіряння розрахунків за 2018 рік відповідач не підписував. Наразі Управління не забезпечене фінансуванням з місцевого бюджету для відшкодування пільг за надані послуги зв'язку  у 2018 році, тому своєї вини у виникненні заборгованості відповідач не вбачає, враховуючи також його чисельні звернення до Новопсковської районної державної адміністрації, селищних та сільських рад, з метою вирішення проблем щодо належного фінансування. Також у відзиві відповідач заявив ряд клопотань, які були вирішені в ухвалах суду від 16.07.2019, 07.08.2019.   Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.07.2019 відкладено розгляд справи на 07.08.2019, викликано представників обох сторін в судове засідання. Позивач у відповіді на відзив за вих. №26-15/386 від 31.07.2019, що надійшла через канцелярію суду 05.08.2019 вказує, що відповідно до п.28 Положення про управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, що затверджене розпорядженням голови Новопсковської РДА від 20.09.2018 №636 УСЗН Новопсковської РДА проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян. Чинним законодавством не передбачено звільнення уповноважених органів від виконання покладених на них обов'язків у разі відсутності у місцевому бюджеті видатків на відшкодування пільг та/або відсутності рішення про визначення уповноваженого органу розпорядником коштів місцевого бюджету по сплаті пільг. З огляду на викладене, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт.Новопсков та Новопсковського району послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету. Крім того, враховуючи п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, уповноваженими органами, які організовують ведення Реєстру є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Таким уповноваженим органом у смт.Новопсков та Новопсковському районі  є відповідач, який згідно п.11 Положення був зобов'язаний, зокрема звіряти інформацію, що в Реєстрі, з інформацією, яка надходила від позивача і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, уточнювати отриману інформацію. В порушення вказаних вимог відповідач не повідомляв про необхідність внесення змін до рахунків « 2-пільга» у зв'язку із невідповідністю (врахуванням померлих чи вибулих пільговиків). Відповідні дані про осіб позивач отримав лише 21.06.2019 як додаток до листа УСЗН Новопсковської РДА від 27.05.2019 №16-7/8 2021 та вчинив необхідні коригування в поточних розрахунках, а саме в рахунків за формою  « 2-пільга» за червень 2019 року, про що було повідомлено відповідача. Що стосується пільг, які надаються окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу  сім'ї відповідно до Порядку, що затверджений постановою КМУ від 04.06.2015 №389 відповідач протягом 2018 року жодного разу не надавав позивачеві списки осіб, які мають право на пільги з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Від відповідача на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за вих.№16-7/6-2948 від 05.08.2019, підписані цифровим електронним підписом, а також поштою в паперовому вигляді. Через канцелярію суду 06.08.2019 також надійшла заява б/н б/д про залучення третіх осіб до участі у справі на стороні відповідача Новопсковську районну раду Луганської області та Новопсковську селищну раду Луганської області, а також клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача, з огляду на неможливість прибуття через відсутність фінансування. В поданих запереченнях відповідач повторно зауважив про те, що неодноразово звертався до всіх представників місцевих бюджетів з метою вирішення питання виділення коштів для відшкодування пільг зв'язку, звернення були залишені наразі без належного реагування; що відповідач не має нести відповідальність за бездіяльність органів місцевого самоврядування; відповідач мав би право фінанасувати надані послуги зв'язку пільговим категоріям за умови наявності коштів, визначеня його розпорядником та укладення з позивачем відповідного договору; позивачем не зазначено, який саме вид послуг надавався користувачам; сума перерахунку (з урахуванням виявлених померлих та вибулих в 2018 році осіб), за даними відповідача тепер складає 1621,57 грн. За твердженням відповідача, саме на цю суму, а також заявлені до стягнення суми 3% річних (1624 грн 04 коп.) та інфляційних (4830 грн 87 коп.), має бути зменшено розмір заявлених позовних вимог та складати 62771,27 грн. З огляду на те, що представником позивача були надані деталізовані пояснення та додаткові документи на порушені раніше відповідачем питання та викладені заперечення у відзиві, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань відповідача, викладених у відзиві щодо витребування додаткових документів та зобов'язання позивача надати відповідні додаткові пояснення. Також ухвалою суду від 07.08.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб з мотивів викладених в ухвалі; задовольнив клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача; відклав судове засідання на 19.08.2019. В судове засідання сторони повноважних представників не направили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Разом з тим, від позивача 16.08.2019 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив за вих.№26-15/406 від 14.08.2019, в яких останній зазначає, що саме до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Новопсковського району Луганської області державної політики у сфері соціального захисту населення, зокрема, здійснення розрахунків з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги.  Неузгодженість місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування щодо виділення з місцевих бюджетів коштів для відшкодування витрат надавачів послуг, не повинна негативно відображатись на таких особах, оскільки право на відшкодування таких витрат гарантовано державою. Підставою для початку надання послуг на пільгових умовах згідно п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг є факт пред'явлення пільговиком документа, що підтверджує право на пільги. При цьому надання заяви про надання послуг на пільгових умовах чинним законодавством не передбачено. Конкретні види послуг, які були надані на пільгових умовах кожному пільговику за весь спірний період зазначені у розрахунках «пільга-2», які наявні у відповідача. Також позивачем подано клопотання за вих.№36-15/409 від 15.08.2019 про розгляд справи без участі представник позивача, яке судом задоволено. За висновком суду, неприбуття представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору враховуючи належне їх повідомлення, та раніше заявлені клопотання про розгляд справи без участі їх представників. В судовому засіданні 19.08.2019 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.           Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд В С Т А Н О В И В: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів  України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012  № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Харківською філією Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” надавалися послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати (згідно положень Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства", на загальну суму 64  393 грн 34 коп. Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення № 117) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її. На виконання п. 10 вказаного Положення № 117, позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці. Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується скріншотами про направлення  документації на ектронну адресу відповідача. Також, розрахунки за формою "2-пільга" та акти звіряння розрахунків  "3-пільга" з супровідними листами щомісячно направлялися відповідачу у паперовому вигляді. Матеріали справи свідчать  також про те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості в сумі  64 393 грн 34 коп. (листом за вих.№26-15/250 від 14.05.2019, т.1., а.с.90), яка була залишена без задоволення відповідачем. Оскільки відповідачем розрахунок з позивачем за надані послуги зв'язку пільговим категоріям  протягом 2018 року не проведено, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права із відповідним позовом. Окрім суми основного боргу 64  393 грн 34 коп.,  у зв'язку з допущенням прострочення виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі ст.625 ЦК України просив стягнути  також інфляційні втрати в сумі 4 830 грн 37 коп., 3% річних в сумі  1 624 грн 04 коп.           Відповідач заперечив проти задоволення позову, зокрема щодо стягнення заявлених позивачем інфляційних втрат та 3 % річних, враховуючи викладені у відзиві та запереченнях доводи.           Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного. Надання окремим категоріям громадян України пільг з оплати телекомунікаційних послуг (зокрема послуг зв'язку) передбачено наступними нормами: п. 19 ч. 1 статті  12, п. 10 ч. 1 статті  13, п. 18 ч. 1 статті  14, п. 20 ч. 1 статті  15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; п.11 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»; Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; п.6 ч.1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; п.4 ч.3 статті 13 Закону України «Про охорону дитинства». Як зазначалося вище, у відповідності до положень ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Наразі Закон України "Про телекомунікації"  та Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг від 11.04.2012 № 295 не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Вказані вище положення законодавства є нормами прямої дії та закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян  а саме: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян та безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг оператору телекомунікацій, який надає вказані послуги. З огляду на викладене, враховуючи, що зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від бажання сторін, укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян є необов'язковим. Тому посилання відповідача на неукладення між сторонами договору на відшкодування витрат на послуги зв'язку пільговикам визнаються судом безпідставними. Згідно з п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування витрат на пільговий зв'язок окремим категорій громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів. Частиною 6 ст.48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим  Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117. Відповідно до п. 3 Положення від 29.01.2003 № 117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її. Матеріалами справи підтверджується, що позивач подавав відповідачу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, за кожний минулий місяць. Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на вищезазначену електронну адресу. Також, списки за формою "2-пільга" та акти звіряння за формою "3-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді. Наразі суд визнає помилковими доводи відповідача про те, що позивачем не зазначено які саме послуги надавалися споживачам на пільгових умовах. Зазначені дані вказані безпосередньо у розрахунках форми "2-пільга" у відповідних стовпчиках та зазначаються відповідно довідника програмного комплексу ЄДАРП, яким користується відповідач, та відповідає вимогам, встановленим для складання відповідної форми. Судом враховується, що відповідно до п. 28 Положення про управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, що затверджене розпорядженням голови Новопсковської РДА від 20.09.2018 №636 та розміщене у вільному доступі на офіційному сайті відповідача за посиланням http://nvp.loga.gov.ua/, саме на відповідача покладені обов'язки щодо проведення електронних звірок інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, а також здійснювати розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян. Крім того, у відповідності до п.1 вказаного Положення, саме  відповідач - Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області входить до складу райдержадміністрації та в межах Новопсковського району забезпечує виконання покладених на управління завдань. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт. Новопсков та Новопсковського району послуг зв`язку на пільгових умовах повинен здійснювати саме відповідач за рахунок видатків з місцевих бюджетів. Дійсно наявним у справі листуванням підтверджується, що відповідач, як уповноважений орган, неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування із відповідними листами щодо необхідності вирішення питання фінансування накопиченої заборгованості за надані послуги зв'язку. Зокрема, листом від 27.05.2019 відповідач повідомив позивача про  неможливість належним чином виконувати свої повноваження згідно своєї компетенції, з огляду на відсутність фінансування, просив відстрочити виплату заборгованості за надані послуги зв'язку за період 2018 – 2019 років (т.1, а.с.198). Разом з цим, чинним законодавством не передбачено звільнення уповноважених органів від виконання покладених на них обов'язків у разі відсутності в місцевому бюджеті видатків на відшкодування пільг або відсутності рішення про визнання уповноваженого органу розпорядником коштів місцевого бюджету. Суд зауважує про те, що відповідно до ч.1 ст.74   Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наразі відповідачем в порушення вимог ст.ст.74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не доведено що відшкодовувати позивачу витрати за надані населенню смт. Новопсков та Новопсковського району послуги зв`язку на пільгових умовах протягом 2018 року повинен інший суб'єкт, зокрема Новопсковська об'єднана територіальна громада, яка як зазначає відповідач, має свій відділ соціального захисту населення. За таких обставин суд визнає необґрунтованими вимоги відповідача щодо необхідності виокремлення суми заборгованості жителів пільговиків сіл та селища Новопсковської об'єднаної територіальної громади Луганської області. Фактичні витрати позивача на надання на пільгових умовах послуг громадянам смт.Новопсков та Новопсковського району за 2018 рік склали 64  393 грн 34 коп., що підтверджується розрахунками за формою « 2-пільга», в яких деталізована сума витрат по кожному пільговику (т.1, а.с.14-53). З приводу доводів відповідача щодо необхідності зменшення позовних вимог на суму 1621,57 грн (у зв'язку із виявленням померлих осіб та вибулих у 2018 році) та проведення коригування, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 11 Положення № 117 відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. Пунктом 11 Положення № 117 передбачено, що Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга". Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що позивачем безпідставно стягуються кошти в сумі 1255,85 грн, оскільки за даними відповідача, безпідставно включені позивачем в пільгу-2 громадяни Мирошников М.О., Плис В.Д., Потапенко О., Бичков О.В., Бурлуцький В.І..   В  запереченнях на відповідь на відзив за вих.№16-7/6-2948 від 05.08.2019 відповідач вказує, що ним було допущено  помилку під час розрахунків, сума перерахунку складає 1621 грн 57 коп. Разом з тим, згідно п.63 Правил надання та отримання те комунікаційних послуг, що затверджені постановою КМУ від 11.04.2012 №295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. Відповідно до пп. 1 п. 11 Положення № 117 Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що надаються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації. Таким чином, позивач повинен надавати послуги на пільгових умовах починаючи з дня пред'явлення документа про право на пільги до моменту отримання від уповноваженого органу інформації про виявлені невідповідності отриманих від надавача послуг даних з даними Реєстру. Як свідчать матеріали справи, зазначену інформацію позивач отримав лише 21.06.2019 як додаток до листа УСЗН Новопсковської РДА від 27.05.2019 № 16-7/8 2021, і як свідчать матеріали справи, вніс відповідні корегування (виконав перерахунок по кожному з померлих/вибулих пільговиків по абонентам: Мирошникову Миколі Олексійовичу, Плис Василію Дмитровичу, Бичкову Олександру Васильовичу, Потапенко Олексію Яковлевичу, Бурлуцькому Віктору Івановичу) до розрахунків за формою « 2-пільга» за червень 2019 року (в поточному місяці отриманих даних). Зазначене підтверджується наданими позивачем копією розрахунку видатків на відшкодування витрат у червні 2019 року (т.1, а.с.203— 209), про що також було повідомлено відповідача супровідним листом від 08.07.2019 за вих.№20-28/674. У визначеному Положенням порядку (п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги), уповноваженим органом не було надано докази надання позивачу інформації про виявлені невідповідності в наданих позивачем розрахунках з даними Реєстру у відповідному періоді. Також судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що звіряння розрахунків відповідачем обґрунтовано не проводилося через ускладення в роботі реєстру, блокування можливість проведення нарахування в системі ЄДАРП послуги у зв'язку із змінами джерела фінансування даної пільги. Наразі відповідачем належними доказами неможливість проведення перевірки наданої позивачем протягом 2018 року інформації, та проведення звіряння, не доведено. Натомість, вже під час розгляду справи в суді відповідач здійснював звіряння та перевірку даних, зокрема і в ручному режимі, виявляючи відповідні розбіжності по окремим абонентам. Наразі позивачем належними та допустимими доказами доведено суду факт надання послуг зв'язку споживачам, які мають пільги з оплати цих послуг в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 64  393 грн 34 коп., які відповідач не відшкодував. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем належним чином та в повному обсязі зобов`язань по відшкодуванню витрат, понесених позивачем з січня 2018 року по грудень 2018 року, внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 64393 грн 34 коп., враховуючи проведені позивачем корегування. З приводу позовних вимог заявлених в частині інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.           Наразі судом враховується, що право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачеві. Частина 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання. Законодавством не встановлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів, прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень, затвердження соціальних програм, тощо. Зокрема, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію про те, що гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть ставитись в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007). Отже, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, держава зобов'язана забезпечити його реалізацію. Враховуючи наведене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. Враховуючи наведене, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, не прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень про визначення розпорядника коштів, затвердження соціальних програм та виділення коштів на відшкодування пільг місцевими бюджетами, визнаються судом безпідставними, оскільки такі обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. За розрахунком позивача, розмір втрат від впливу інфляційних процесів, яких він зазнав у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання відповідачем, складає  4 830 грн 37 коп., обраховані за загальний період з березня 2018 року по квітень 2019 року, 3% річних від простроченої суми складає 1 624 грн 04 коп., обраховані за загальний період з 15.02.2018 по 31.05.2019 (а.с.11-14). Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнає їх обґрунтованими та арифметично вірними. При здійсненні розрахунку позивачем правильно враховано суми щомісячної заборгованості, вірно визначено періоди нарахування та дати виникнення прострочення з урахуванням положень ч.2 ст.530 ЦК України. Відповідач розрахунок позивача не спростував, будь-яких заперечень щодо необгрунтованості розрахунку суду не надав. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі. Також згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позову  в сумі 1921 грн 00 коп. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про  стягнення 70 847 грн 75 коп.  задовольнити повністю. 2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, вул.Українська, буд.65, смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, 92300, ідентифікаційний код 03196995, на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, бул.Тараса Шевченка,буд.18, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 21560766, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, Нетіченська набережна, 8, м.Харків, 61001, ідентифікаційний код 25614660, 64393 грн 34 коп. - заборгованість з невідшкодованих витрат, понесених за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення, 4830 грн 37 коп. – втрати від впливу інфляційних процесів, 1624 грн 04 коп. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн 00 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).           Повний текст рішення підписано 20.08.2019.                                                                                  Суддя                                                                                                О.В. Драгнєвіч