Рішення

від 19.08.2019 по справі 916/1068/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ 65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ РІШЕННЯ "19" серпня 2019 р.м. Одеса  Справа № 916/1068/19 Господарський суд Одеської області у складі  судді Д'яченко Т.Г. при секретарі судового засідання Аганін В.Ю. розглянувши справу №916/1068/19 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” (02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Ж, офіс 46; код 37388279) До відповідача: Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67540, Одеська обл., Комінтернівський район, с. Благодатне, вул. Центральна, буд. 1; код 30820151) про стягнення  934652,43 грн. Представники: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 2848500,90 грн. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №ТД-000260 від 19.01.2015р. та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 2212722,30 грн., 3% річних у розмірі 14293,00 грн., пені у розмірі 171516,00грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93 грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2019р. відкрито провадження у справі №916/1068/19, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання  на 20 травня 2019р. о 12:00. 16.05.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 2448500,90грн, з яких сума основного боргу 1812722,30 грн., 3% річних у розмірі 14293,00грн., пені у розмірі 171516,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Одночасно з поданням заяви про зменшення позовних вимог, позивач надав заяву про повернення судового збору, в якій просив розглянути питання та винести ухвалу про повернення йому суми судового збору у розмірі 6000,00 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” від 16.05.2019р. задоволено, повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” суму судового збору у розмірі 6000 грн.,  сплачену на підставі платіжного доручення №2044 від 04 квітня 2019 року за подання позовної заяви до суду. Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. відкладено підготовче засідання на 19.06.2019р. о 13:45 та викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 19.06.2019р. о 13:45. 19.06.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 2048500,90грн, з яких сума основного боргу 1412722,30 грн., 3% річних у розмірі 14293,00грн., пені у розмірі 171516,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Одночасно з поданням заяви про зменшення позовних вимог, позивач надав заяву про повернення судового збору, в якій просив розглянути питання та винести ухвалу про повернення суми судового збору у розмірі 6000,00 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” від 19.06.2019р. задоволено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” суму судового збору у розмірі 6000 грн., сплачену на підставі платіжного доручення №2044 від 04 квітня 2019 року за подання позовної заяви до суду. 19.06.2019р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалю господарського суду Одеської області від 19.06.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/1068/19 на 30 днів до 22.07.2019р. Ухвалю господарського суду Одеської області від 19.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1068/19.  Призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "05" серпня 2019 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 05.08.2019р. о 12:00. 02.08.2019р. до господарського суду Одеської області позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 1534652,43 грн., з яких сума основного боргу 898873,83 грн., 3% річних у розмірі 14293,00 грн., пені у розмірі 171516,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93 грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Одночасно з поданням заяви про зменшення позовних вимог, позивач надав заяву про повернення судового збору, в якій просить розглянути питання та винести ухвалу про повернення суми судового збору у розмірі 7707,73 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” від 02.08.2019р. задоволено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” суму судового збору у розмірі 7707 грн. 73 коп., сплачену на підставі платіжного доручення №2044 від 04 квітня 2019 року за подання позовної заяви до суду. Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 19.08.2019р. о 13:45 та викликано учасників справи в судове засідання для розгляду справи по суті на 19.08.2019р. о 13:45. 16.08.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру заявлених позовних вимог, відповідно до якої позивача просить суд стягнути з відповідача 934652,43 грн., з яких сума основного боргу 298873,83 грн., 3% річних у розмірі 14293,00 грн., пені у розмірі 171516,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93 грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Одночасно з поданням заяви про зменшення позовних вимог, позивач надав заяву про повернення судового збору, в якій просить розглянути питання та винести ухвалу про повернення суми судового збору у розмірі 9000,00 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” від 16.08.2019р. задоволено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД”  суму судового збору у розмірі 9000 грн. 00 коп.., сплачену на підставі платіжного доручення №2044 від 04 квітня 2019 року за подання позовної заяви до суду. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Відповідачем - Сільськогосподарським підприємством „ВЕККА” відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвал суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення. У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив. Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, суд встановив. 19 січня 2015 року між Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” (Постачальник) та Сільськогосподарським підприємством „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Покупець) було укладено Договір поставки №ТД-000260 (надалі – Договір) за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця комплексні суміші, функціональні, смако-ароматичні домішки, тваринні білки та інші товари (надалі – товар), а покупець оплачувати та приймати товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Відповідно до п. 2.1. Договору, найменування, одиниці виміру та кількість товару, що є предметом поставки за цим Договором, його асортимент та номенклатура узгоджується Сторонами у відповідних додатках. Умовами п. 4.1. Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення на поставку товару або відповідного Додатку. Відповідно до п. 5.2. Договору, датою здійснення поставки товару вважається дата передачі товару покупцеві або перевізнику на складі постачальника та дата видаткової накладної. Згідно до п. 7.4. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати здійснення поставки. 07.09.2015р. між сторонами було укладеного Додаткову угоду №1 до Договору поставки ТД-000260, відповідно до п. 7.4. якої визначено, що покупець сплачує ціну товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару та підписання накладної. Умовами п. 8.1. Договору погоджено, що у випадку порушення Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством. Відповідно до п. 8.4. Договору у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої партії товару за кожен день прострочення платежу та всі/будь-які штрафні санкції, передбачені умовами цього Договору та законодавством України. Згідно до п. 8.5. Договору, з врахуванням п. 7.4. цього Договору, сторони дійшли згоди, що у випадку, якщо покупець прострочить платіж за кожну окрему партію поставленого товару, або частину такої партії (у випадку часткової сплати), більш ніж на 30 календарних днів починаючи з моменту настання строку оплати ( відповідно до п. 7.4. Договору), покупець сплачує за кожні 30 календарних днів прострочення платежу штраф у розмірі 10% від вартості кожної неоплаченої партії товару та/або частини кожної окремої неоплаченої партії товару (тобто штраф нараховується починаючи з 61 дня прострочення, 91 тощо). Відповідно до п. 11.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року. Дія цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку його дії будь-яка зі сторін письмово не заявить про свій намір розірвати цей Договір. На виконання умов укладеного договору за період з 06.11.2018р. по 30.01.2019р. позивачем на користь Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було здійснено поставку товару на загальну суму 2215163,81 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: №1323 від 06.11.2018р. на суму 74062,08 грн., №1339 від 08.11.2018р. на суму 99491,58 грн., №1347 від 09.11.2018р. на суму 45753,17 грн., №1363 від 14.11.2018р. на суму 270500,06 грн., №1374 від 16.11.2018р. на суму 5640,00 грн., №1399 від 23.11.2018р. на суму 248614,45грн., №1420 від 28.11.2018р. на суму 279252,60 грн., №1422 від 29.11.2018р. на суму 38703,60 грн., №1431 від 03.12.2018р. на суму 273826,74 грн., №1463 від 10.12.2018р. на суму 295287,32 грн., №1471 від 11.12.2018р. на суму 90860,40 грн., 1477 від 12.12.2018р. на суму 9480,00 грн., №1482 від 14.12.2018р. на суму 36720,00 грн., №1490 від 17.12.2018р. на суму 304085,75 грн., №17 від 10.01.2019р. на суму 117093,14 грн., №83 від 30.01.2019р. на суму 25792,92 грн. Зазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача та матеріали справи не мітять будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості та асортименту поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” товару. Позивачем було зазначено, що відповідачем прийнятих товар від позивача було сплачено, на момент подання позовної заяви до суду, частково на суму 2441,51 грн. Станом на 04.04.2019р. загальна заборгованість Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю перед позивачем складала 2212722,30 грн. Під час розгляду сплави з боку відповідача - Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю здійснювались сплати за отриманий товар від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД”, у зв'язку з чим станом на момент розгляді справи за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 298873,83 грн., яка є неоплаченою відповідачем. У зв'язку з неналежним виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору поставки №000260 від 19.01.2015р., Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” здійснено нарахування 3% річних у розмірі 14293,00 грн., пені у розмірі 171516,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 20997,93 грн. та заявлено до стягнення штраф у розмірі 428971,67 грн.   Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” направлено на стягнення з Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 934652,43 грн., з яких сума основного боргу 298873,83 грн., 3% річних у розмірі 14293,00 грн., пені у розмірі 171516,00грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93 грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених         Господарським Кодексом України. У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд. Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України). Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” та Сільськогосподарським підприємством „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки №ТД-000260 від 19 січня 2015 року. Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки,  у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у  продавця  на  момент  укладення  договору або  буде  створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Сільськогосподарським підприємством „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №ТД-000260 від 19 січня 2015 року,  щодо повної та своєчасної сплати відповідачем вартості отриманого товару з боку позивача,  що підтверджується  наявними в матеріалах, та не спростовано з боку відповідача, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 298873,83 грн. за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом. Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивачем було здійснення нарахування пені, станом на 04.04.2019р., так відповідно до такого розрахунку заборгованість зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 171516,00грн. Також, позивачем здійснено нарахування штрафу у розмірі 10% за кожні 30 календарних днів прострочення платежу, та суму нарахованого штрафу становить грошову суму у розмірі 428971,67 грн. Суд, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 171516,00 грн. та розрахунок заявленого до стягнення штрафу у розмірі 428971,67 грн., вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення пені та штрафу – правомірними. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 14293,00грн. та інфляційних у розмірі 20997,93 грн., вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про їх стягнення правомірними. Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” зі стягненням з Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю грошової заборгованості у розмірі 934652,43 грн., з яких сума основного боргу 298873,83 грн., 3% річних у розмірі 14293,00 грн., пені у розмірі 171516,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20997,93 грн. та штрафу у розмірі 428971,67грн. Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 14019,79 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України ВИРІШИВ: 1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” – задовольнити повністю. 2.Стягнути з Сільськогосподарського підприємства „ВЕККА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67540, Одеська обл., Комінтернівський район, с.Благодатне, вул. Центральна, буд. 1; код 30820151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ „ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕЙД” (02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Ж, офіс 46; код 37388279) суму основного боргу у розмірі 298873 (двісті дев'яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 14293 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 00 коп., пеню у розмірі 171516 (сто сімдесят одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп., інфляційні нарахування у розмірі 20997 (двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 00 коп., штраф у розмірі 428971 (чотириста двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14019 (чотирнадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 79 коп. Повний текст рішення складено  21 серпня 2019 р. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Суддя                                                                              Т.Г. Д'яченко