Рішення
від 21.08.2019 по справі 200/6776/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 р. Справа№200/6776/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Давиденко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької

області

про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, юридична адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) про визнання протиправними дії щодо призупиненя виплати пенсії з березня 2017 року, зобов'язання поновити виплату пенсії з урахуванням заборгованості з березня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання на 26 червня 2019 року. Одночасно, суд поновив позивачу строк звернення із позовом до суду та відстрочив йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті.

26 червня 2019 року розгляд справи було відкладено до 24 липня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового провадження.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку відповідача з 1 лютого 2015 року та отримував пенсію до березня 2017 року. Проте,ю у березні 2017 року відповідачем в односторонньому порядку без повідомлення про прийняте рішення та підстави виплату припинено без законодавчо встановлених підстав , що порушує його конституційні права.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на нормативно-правові акти з питань пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Стосовно виплати заборгованості з пенсії за минулий час відповідач посилався на відсутність окремого порядку виплати такої заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 19 лютого 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою від 18 грудня 2015 року № 1426/54946 та пенсіонером за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3.

Як вбачається з відзиву відповідача на підставі особистої заяви позивача від 09.12.2016 року про запит пенсійної справи в Покровському об'єднаному УПФУ Донецької області його встановлено на пенсійний облік відповідачаяк внутрішньо переміщену особу з тимчасово окупованої території України по матеріалам електронної пенсійної справи з 1 лютого 2015 року. Пенсія, за даними відповідача, ОСОБА_1 виплачена по січень 2015 включно в Покровському об'єднаному УПФУ Донецької області.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем до суду була надана довідка від 31 травня 2019 року № 828/02-25/1 про розмір виплаченої пенсії.

Судом також встановлено що на виконання норм постанови Уряду від 8 червня 2016 року № 365 відповідачем було направлено на Комісію список, в якому зазначені дані для перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 На підставі витягу з протоколу засідання Комісії від 07.03.2017 року № 30 прийнято рішення про відмову в виплаті пенсії позивачу.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів щодо прийняття відповідачем або іншим територіальним органом Пенсійного фонду окремого рішення про припинення виплати пенсії, в порядку, передбаченому статтею 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Також, матеріали справи не містять доказів поважності не поновлення виплати пенсії та не виплати заборгованості, що утворилась на час встановлення на облік відповідача.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву, спірними питанням у справі є правомірність припинення виплати пенсії позивачеві.

Суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_4 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

У своєму рішенні від 03 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України справ, є такі (пункт 113 рішення):

1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою;

2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3- 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).

Окрім того, Верховним Судом було визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. А саме - у пункті 114 рішення зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах, в яких позивач:

1) є громадянином України;

2) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи;

3) є пенсіонером та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону № 1058-IV.

Поновлення виплати пенсії потребує здійснення додаткових дій позивачем.

Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечує.

На підставі досліджених матеріалів даної адміністративної справи суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм - відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.

Суд зазначає, що в силу вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені нормами статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , згідно яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи та відзиву відповідача виплата пенсії позивачеві була припинена без прийняття відповідного рішення та з підстав, що не передбачені нормами статті 49 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року (справа №243/6391/17) за результатом розгляду зразкової справи дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень статті 49 Закону № 1058-IV. Отже, доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, оскільки порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

З огляду на досліджені матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та задоволення його вимог. При цьому, враховуючи, що відповідачем надано докази припинення виплати пенсії з лютого 2015 року, а позивачем заявлено вимоги щодо поновлення пенсії з березня 2017 року, суд на підставі норм статті 9 КАС України з метою ефективного захисту та повного відновлення прав позивача вважає за необхідне вийти

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Також, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту порушеного права, з огляду на досліджені матеріали справи, суд зазначає, що відповідачем припинення виплати позивачеві пенсії не здійснювалося, проте встановлюючи його на облік відповідачем протиправно не було відновлено виплату пенсії та не виплачено заборгованість за весь період, в чому суд вбачає саме протиправну бездіяльність.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позивачеві відстрочено сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. до ухвалення рішення по суті.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, юридична адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області) щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з дня встановлення на облік.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, юридична адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) відновити виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та виплатити виниклу заборгованість з 1 лютого 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, юридична адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко

Дата ухвалення рішення21.08.2019
Оприлюднено21.08.2019

Судовий реєстр по справі —200/6776/19-а

Ухвала від 24.10.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Едуард Геннадійович

Ухвала від 30.09.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Едуард Геннадійович

Рішення від 21.08.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Давиденко Т.В.

Ухвала від 24.07.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Давиденко Т.В.

Ухвала від 29.05.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Давиденко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні