Рішення

від 15.08.2019 по справі 280/2173/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ   15 серпня 2019 року Справа №  280/2173/19  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Садового І.В., за участю секретаря судового засідання - Вельможко К.С., представника позивача: Буц О.В., представника відповідачів: Голікова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул.Нарвська, буд.10, код ЄДРПОУ 39336270) до відповідачів: 1. Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146)                                          2. Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) про: визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 10.05.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" (далі - позивач, ТОВ "ЕЛЕКТРОХАТА") до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі -  відповідач-1, ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України), в якій позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає  рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації  від 18.12.2018 №1028286/39336270; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає  рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації  від 10.07.2018 №835989/39336270; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" №87 від 22.05.2018 в Єдиному  реєстрі податкових накладних; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" №89 від 22.05.2018 в Єдиному  реєстрі податкових накладних. Ухвалою суду від 14.05.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.   Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/2173/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду в засіданні 06.08.2019 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 06.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд за правилами загального позовного провадження. В судовому засіданні оголошена перерва до 15.08.2019. У судовому засіданні 15.08.2019, на підставі ст.243  КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд". Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві від 10.05.2019. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що за результатами господарської діяльності позивачем складені податкові накладні №87 від 22.05.2018 та №89 від 22.05.2018, які 18.06.2018 подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проте, позивачем були отримані квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по вказаним накладним. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення та пакет документів, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивач отримав рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних№87 від 22.05.2018 та №89 від 22.05.2018 в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що  ТОВ "ЕЛЕКТРОХАТА" надано на адресу відповідача-1 всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складено податкові накладні, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. З огляду на викладене, просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідачів проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву за вх.№30174 від 22.07.2019. Зокрема зазначив, що реєстрація податкових накладних №87 від 22.05.2018 та №89 від 22.05.2018 була зупинена як таких, що відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення від 18.12.2018 №1028286/39336270 про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 22.05.2018, з  причини ненадання платником податків копій складських документів, та рішення від 10.07.2018 №835989/39336270 про відмову в реєстрації податкової накладної №89 від 22.05.2018, з причини ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі  товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, надання яких передбачено пунктом14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117. З огляду на таке, стверджують, що відповідач-1 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні. Просять відмовити у задоволенні позову. Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 05.08.2014, та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Запорізькій області. Основними видами діяльності  товариства є: 46.69. Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.43 Оптова торгівля побутовим електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (а.с. 122- 141 т.1, 9-10 т.2). В межах здійснення господарської діяльності, 23.01.2018 між TOB "ЕЛЕКТРОХАТА" (постачальник) та TOB "Авдіївський коксохімічний завод" (покупець) укладено договір №107/18к на постачання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів, згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити Ресурси, вказані в специфікаціях до цього договору (а.с. 27-31, 78-82 169-173, 220-224 т.1) 22.05.2018 позивач, відповідно до умов договору поставки від 23.01.2018 №107/18к поставив на адресу ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" товар в кількості 3 найменувань (1. Реле РПУ-2 6*2 220В - 14 шт.; 2.Коробка ККС8 - 2 шт.; 3. Пускач магнітний ПМА-3100 380В - 2шт.) на загальну суму 6201,12грн, в т.ч. ПДВ 1033,52 грн. Поставка товару документально оформлена видатковою накладною №929 від 22.05.2018 (а.с. 32, 174 т.1). Транспортування товару здійснювалась TOB "Нова пошта", що підтверджується товарно- транспортною накладною №59998063313108 від 23.05.2018 (а.с. 33, 175 т.1). Оплата за Товар здійснена покупцем в повному обсязі на підставі платіжного доручення №4500024837 від 26.06.2018 (а.с. 34, 176 т.1). Реалізований товар Реле (контактор) РПУ-2 6*2 220В був придбаний у TOB "Ілон груп" згідно договору №124/п від 11.04.2018. Товар поставлено згідно видаткової накладної №424 від 16.04.2018. Товар транспортувався перевізником TOB "ЕЛЕКТРОХАТА"  згідно товарно-транспортної накладної №Р424 від 16.04.2018. Оплата за товар здійснена покупцем на підставі платіжного доручення №5661 від 27.03.2018. Товар був оприбуткований згідно прибуткового ордеру №132 від 16.04.2018 (а.с. 37-45, 179-187 т.1). Реалізований товар Коробка ККС8 був придбаний у TOB "Українські кабелетримаючі системи" згідно договору №34 від 02.01.2018. Товар поставлено згідно видаткової накладної №55 від 21.03.2018. Товар транспортувався перевізником TOB "ЕЛЕКТРОХАТА" згідно товарно- транспортної накладної №Р55 від 21.03.2018. Оплата за товар здійснена покупцем на підставі платіжного доручення №4938 від 15.03.2018. Товар був оприбуткований згідно прибуткового ордеру №185 від 21.03.2018 (а.с. 46-55, 188-197 т.1). Реалізований товар Пускач магнітний ПМА-3100 380В був придбаний у ФОП Ільєнко О.В. згідно договору №12 від 03.01.2017. Товар поставлено згідно видаткової накладної №1711 від 05.07.2017. Товар не транспортувався (покупець і продавець провадять господарську діяльність на одній території: за адресою м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.74Б). Оплата за товар здійснюється з відстроченням платежу. Часткова оплата за товар була здійснена на підставі платіжних доручень №5689 від 25.07.2018, №4999 від 23.03.2018. Товар був оприбуткований згідно прибуткового ордеру №151 від 05.07.2017 (а.с. 56-67, 198-209 т.1). Крім того, 22.05.2018 позивач, відповідно до умов договору поставки від 23.01.2018 №107/18к поставив на адресу ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" товар в кількості 2 найменувань (1.Кнопка КЕ-021/2 червона - 2 шт.; 2.Вимикач-роз'єднувач НSX400NА (LV432756) ЗР 400А - 1 шт.) на загальну суму 14449,20 грн, в т.ч. ПДВ 2408,20 грн. Поставка товару документально оформлена видатковою накладною №931 від 22.05.2018 (а.с. 85, 227 т.1). Транспортування товару здійснювалась TOB "Нова пошта", що підтверджується товарно- транспортною накладною №59998063239667 від 22.05.2018 (а.с. 86, 228 т.1). Товар отримано представником покупця за довіреністю №00943 від 21.05.2018(а.с.87-88, 229-230 т.1). Оплата за Товар здійснена покупцем в повному обсязі на підставі платіжного доручення №4500024839 від 26.06.2018 (а.с.89,231 т.1). Реалізований товар Кнопка КЕ-021/2 червона був придбаний у TOB "Лейнвік" згідно договору №006 від 03.01.2018. Товар поставлено згідно видаткової накладної №15 від 03.01.2018. Товар транспортувався власним транспортом TOB "ЕЛЕКТРОХАТА", що підтверджується підписаною сторонами товарно-транспортною накладною. Оплата за товар здійснена покупцем на підставі платіжного доручення №4820 від 20.02.2018 (а.с. 92-100, 234-242 т.1). Реалізований товар Вимикач-роз'єднувач NSX400NA (LV432756) ЗР 400А був придбаний у TOB "АСТ-Світлотехніка". Товар поставлено згідно видаткової накладної №АСТ 15707 від 19.04.2018. Товар транспортувався автомобілем ИВЕКО, держ.№АХ6925НА згідно товарно-транспортної накладної від 19.04.2018. Оплата за товар здійснена покупцем на підставі платіжного доручення №4988 від 23.03.2018 (а.с. 102-110, 244-248 т.1). За результатом господарської діяльності позивачем складено податкову накладну №87 від 22.05.2018 (а.с.161 т.1), яка  18.06.2018 направлена в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції №9122095612 від 18.06.2018 податкову накладну №87 від 22.05.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено. В квитанції зазначено, що "відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK від 22.05.2018 № 87 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(а.с. 19,162 т.1). 13.12.2018 позивач надіслав засобами електронного зв'язку Повідомлення №135 про подання пояснень, копій документів щодо податкової накладної  №87 від 22.05.2018, реєстрацію якої було зупинено, до якої були додані копії документів, щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаній податковій накладній (а.с. 20-21, 163-164 т.1). Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 1028286/39336270 від 18.12.2018  було відмовлено у реєстрації податкової накладної №87 від 22.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для відмови у вказаному рішенні було зазначено про ненадання платником податку копій документів, зокрема, складських документів (а.с. 22-23, 165-166 т.1). Не погодившись з Рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 1028286/39336270 від 18.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 22.05.2018, позивачем 22.12.2018 подано до ДФС України скаргу (а.с. 167 т.1), проте Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 02.01.2019 №92/39336270/2 скаргу позивача залишено без задоволення, та рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 1028286/39336270 від 18.12.2018  - без змін (а.с.26,168 т.1). Крім того, за результатом господарської діяльності позивачем складено податкову накладну №89 від 22.05.2018 (а.с.69, 211 т.1), яка  18.06.2018 направлена в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції №9122095784 від 18.06.2018 податкову накладну №89 від 22.05.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено. В квитанції зазначено, що "відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK від 22.05.2018 № 89 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (а.с. 70, 212 т.1). 09.07.2018 позивач надіслав засобами електронного зв'язку Повідомлення №3 про подання пояснень, копій документів щодо податкової накладної №89 від 22.05.2018, реєстрацію якої було зупинено, до якої були додані копії документів, щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаній податковій накладній (а.с. 71-72, 213-214 т.1). Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 835989/39336270 від 10.07.2018  було відмовлено у реєстрації податкової накладної №89 від 22.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для відмови у вказаному рішенні було зазначено про ненадання платником податку копій документів, зокрема, складських документів (а.с. 73-74, 215-216 т.1). Не погодившись з Рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 835989/39336270 від 10.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №89 від 22.05.2018, позивачем подано скаргу до ДФС України, проте Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 08.04.2019 №20276/39336270/2 скаргу позивача залишено без задоволення, та рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 835989/39336270 від 10.07.2018  - без змін (а.с.77, 219 т.1). Позивач з прийнятими рішеннями комісії про відмову в реєстрації податкових накладних не погоджується, вважає їх помилковими, прийнятими безпідставно і необґрунтовано, за відсутності об'єктивного розгляду наданих документів та пояснень, такими, що порушують його права, як платника податку на додану вартість. У зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав. Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Частиною  2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає      Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Відповідно до вимог п. 201.10   ст. 201 ПК України   при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього   Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відповідно до вимог п.201.16 ст.201ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Як вбачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів. Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено. Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством. Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків). Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим   постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості. У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту   16.1.3   пункту   16.1   статті   16   та абзацу першого пункту   49.2   і пункту   49.18   статті   49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту   16.1.3   пункту   16.1   статті   16   та пункту   46.2   статті   46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ". В даному ж випадку, суд зазначає, що відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій. Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Суд зазначає, що вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17. Крім того, суд звертає увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18. Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з   УКТЗЕД/послуги   згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з   УКТЗЕД   або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог   Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Позивач скористався своїм правом та подав відповідні повідомлення, пояснення від 09.07.2018 та 13.12.2018, а також додаткові документи. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку. Як видно із рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №835989/39336270 від 10.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 89 від 22.05.2018, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Із рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №1028286/39336270 від 18.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 87 від 22.05.2018, слідує, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: складських документів. Вказані переліки помічені хрестиком без наявності відповідних підкреслень, як того вимагає форма рішення чи будь-яких дописів з конкретизацією відсутніх документів. У відзиві представник відповідачів зазначає, що позивачем не було надано в повному обсязі первинних документів на підтвердження господарських операцій, про що чітко зазначено у спірних  рішеннях. Натомість, суд не приймає вказані доводи, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивачем надавались до контролюючого органу всі первинні документи на підтвердження господарських операцій, за якими складені податкові накладні від 22.05.2019  №87 та  № 89. Відповідно до вимог ч. 2  ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління". В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення №835989/39336270 від 10.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 89 від 22.05.2018 та рішення №1028286/39336270 від 18.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 87 від 22.05.2018. В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 22.05.2019  №87 та  № 89. Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення №835989/39336270 від 10.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 89 від 22.05.2018 та рішення №1028286/39336270 від 18.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 87 від 22.05.2018 При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1,   п.201.10   ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків. У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим. Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. Відповідно ч.3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" №87 від 22.05.2018 та №89 від 22.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання до реєстру. Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного. Щодо заяви представника  позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. суд зазначає наступне. При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат. За змістом ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16. Судом встановлено, що 01.04.2019 ТОВ "ЕЛЕКТРОХАТА" (Клієнт) укладено із Адвокатським об'єднанням "ДІАЛОГ" (Адвокатське об'єднання) Договір про надання правової допомоги №100508. (а.с.32-35 т.2). Згідно з п.1 вказаного Договору  Клієнт доручає,  а Адвокатське об'єднання приймає  на себе  зобов'язання надавати юридичну  допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Відповідно до п.4.6 Договору сторони погодили, що оплата за даним Договором здійснюється не пізніше 3-х днів з  моменту отримання Клієнтом рахунку. В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано: Договір про надання правової допомоги №100508 від 01.04.2019, рахунок-фактуру №1708-1 від 07.08.2019, Акт виконаних робіт №2-ПН від 07.08.2019, платіжне доручення №6602 від 09.08.2019 (а.с.32-38, т.2). Згідно Акту виконаних робіт від 07.08.2019 №2-ПН, перелік послуг які були надані адвокатом складають: - консультації клієнта з приводу доцільності подання позову, узгодження правової позиції - 800,00 грн.; - вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду; підготовка,  подання до суду  і  супровід  позовної заяви - 3500,00 грн.; - участь адвоката  у судовому засіданні - 700,00 грн. Зважаючи на надані докази, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки послуги з "консультації клієнта з приводу доцільності подання позову, узгодження правової позиції" (800,00 грн.) фактично включаються в послугу "вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду; підготовка,  подання до суду  і  супровід  позовної заяви" (3500,00 грн.). Витрати  ж на "вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду; підготовка,  подання до суду  і  супровід  позовної заяви" (3500 грн.) та "участь адвоката  у судовому засіданні" (700,00 грн.) суд вважає співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а, тому задовольняє заяву представника позивача  про стягнення їх з відповідача на користь позивача. При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2019 №6507 (а.с.4 т.1). Таким чином, судовий збір у розмірі 3842,00 (19210,00 + 1921,00) грн., та  витрати на правничу допомогу у розмірі 4200,00 (3500,00+700,00) грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області (по 1921,00 грн. та 2100,00 грн., відповідно, з кожного). Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -     ВИРІШИВ: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА"  (69032, м. Запоріжжя, вул. Нарвська, буд.10, код ЄДРПОУ 39336270) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у  повному обсязі. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає  рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації  від 18.12.2018 №1028286/39336270 про відмову у реєстрації податкової накладної №87 від 22.05.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" та від 10.07.2018 №835989/39336270 про відмову у реєстрації податкової накладної №89 від 22.05.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА".   Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" №87 від 22.05.2018 та №89 від  22.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання до реєстру. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя,  пр. Соборний,  буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Нарвська, буд.10, код ЄДРПОУ 39336270) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та  витрати на правничу допомогу у розмір 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОХАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Нарвська, буд.10, код ЄДРПОУ 39336270)  судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та  витрати на правничу допомогу у розмір 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.08.2019. Суддя                                                                                                                І.В.Садовий