Постанова

від 12.07.2007 по справі 13/103-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/103-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" липня 2007 р.                                                           Справа № 13/103-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Герус Р.В. (довіреність  №965 від 19.06.2007 року),

від відповідача: Гарник Т.М. (довіреність №11 від 11.07.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "20" березня 2007 р. у справі   

за позовом управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, м. Вінниця

до приватного підприємства "Савой", м. Вінниця

про звільнення займаних приміщень  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.03.07 року усправі №13/103-07 в задоволенні позову управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області до приватного підприємства "Савой" про звільнення займаних приміщень - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не повністю з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права. 

Зокрема скаржник вказав, що  договір №4 від 31.01.02р. на оренду приміщення був укладений між ОКП «Ресурсна компанія» та відповідачем.  10.07.06р. обласна Рада винесла рішення №39 про ліквідацію ОКП «Ресурсна компанія», а 10.11.06р. обласна Рада передала майно ОКП «Ресурсна компанія» на баланс управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, а тому вказаний договір припинив дію відповідно до ч.2 ст. 781 ЦК України.

Скаржник зазначив, що  не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки будинок було передано з оперативного управління ліквідованої особи до оперативного управління іншої юридичної особи, то й договір є чинним і не припинив свою дію.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі,  вважає рішення суду першої інстанції необгрунтованим, просить  його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги - задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в скарзі, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема відповідач вказав, що п. 10.2 договору оренди визначено, що строк оренди складає 10 років з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі приймання, а п.10.3,10.5 вищевказаного договору зазначає, що термін оренди може бути скорочений тільки за згодою сторін та одностороння відмова від виконання договору не допускається. Крім того, вказав, що п.10.10 договору визначено, що  перехід права власності на об'єкт оренди не є підставою для зміни чи припинення умов договору, і він зберігає свою чинність для нового власника.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями комунального майна є підприємства з дозволу органів, уповноважених управляти комунальним майном.

Вінницька обласна Рада відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" є органом, що здійснює управління   майном,   яке   є   спільною   власністю   територіальних   громад   області. Розпорядженням голови Вінницької обласної Ради від 03.01.02 року № 1 „Про передачу будівлі, що знаходиться по вул. Козицького, 36 у м. Вінниці, обласному комунальному підприємству Ресурсна компанія", обласному комунальному підприємству „Ресурсна компанія" було надано дозвіл бути орендодавцем приміщень будівлі, що знаходиться по вул.Козицького,36 у м. Вінниці.

На підставі даного дозволу обласне комунальне підприємство „Ресурсна компанія" уклало договір оренди з приватним підприємством „Савой" на термін до 01.02.2012 року.

10 липня 2006 року 2 сесія Вінницької обласної Ради 5 скликання прийняла рішення „Про ліквідацію обласного комунального підприємства „Ресурсна компанія" та 10 листопада 2006 року 5 сесія обласної Ради 5 скликання своїм рішенням після затвердження проміжного ліквідаційного балансу, зважаючи на відсутність кредиторської заборгованості, визначилася із майном ліквідованого підприємства та передала будівлю по вул.Козицького,36 у м. Вінниці управлінню спільної комунальної власності територіальних громад області.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки будівля, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 36 є власністю Вінницької міської Ради, то при ліквідації обласного комунального підприємства „Ресурсна компанія", зміни власника вищевказаного будинку  не відбулось, вказаний будинок було передано з оперативного управління ліквідованої юридичної особи до оперативного управління іншої юридичної особи, а тому договір не може бути припинений на підставі ч.2 ст. 781 ЦК України, однак колегія суддів з таким висновком не погоджується враховуючи наступне.  

Відповідно до ч.2 ст. 781 ЦК України договір найму припиняється  у  разі  ліквідації  юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Частиною 7 ст. 59 ГК України визначено, що суб'єкт господарювання  вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення  його   діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вінницької облради від 10.07.06 року ОКП „Ресурсна компанія" ліквідовано та передано будівлю по вул. Козицького, 36 у м. Вінниці, управлінню спільної комунальної власності територіальних громад області.  А тому договір оренди №4 від 31.01.02р. укладений між позивачем та відповідачем згідно ч.2 ст. 781 ЦК України припиняє свою дію з моменту ліквідації (внесення до державного реєстру запису про припинення  його   діяльності) - орендодавця ОКП „Ресурсна компанія".

З довідки Головного управління статистики у Вінницькій області від 12.07.07 року № 13/4/2496 наданої відповідачем вбачається, що обласне комунальне підприємство „Ресурсна компанія" вилучене з ЄДРПОУ по Вінницькій області 03.07.07 року, а тому на момент прийняття оскаржуваного рішення у місцевого господарського суду не було підстав для задоволення позовних вимог про звільнення займаних приміщень на підставі ч.2 ст.781 ЦК України.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним та необгрунтованим твердження відповідача, про те, що згідно з ч. 1 ст. 770 ЦК України перехід права оперативного управління на здане в оренду майно до іншої юридичної особи не є підставою для зміни, розірвання договору оренди, оскільки вказана норма визначає, що в   разі зміни власника речі,  переданої у найм,  до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Відносини, що виникають в разі ліквідації наймодавця регулюються ст. 181 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується  з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не вправі звертатись із позовом про звільнення займаних приміщень.

Право на звернення до господарського суду закріплено у ст. 1 ГПК України і ніяким чином не пов'язано з правом власності, вказана стаття передбачає право особи звернутись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних інтересів, у тому числі і щодо  прав, які має сторона в силу закону чи договору.

Суд не надав доказів, які б слугували підставою вважати, право оперативного управління спірним приміщенням не належить позивачу.

Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України " Про власність" право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Отже, позивач, який отримав спірне приміщення на праві оперативного управління, вправі звернутись до суду, якщо вважає, що це право порушене іншою особою.  

За таких обставин, апеляційна інстанція прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з викладених мотивів.

Незважаючи на те, що  судом першої інстанції  винесено рішення з порушенням норм матеріального права, проте це не призвело до неправильного вирішення спору по суті, колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду Вінницької області від 20.03.07р. у справі №13/103-07 залишити без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 20 березня 2007 року у справі №13/103-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №13/103-07 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3- сторонам

4- в наряд