Рішення

від 12.08.2019 по справі 580/1772/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  12 серпня 2019 року                                                                          справа № 580/1772/19   м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Лип'янської сільської ради об'єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави з позовною заявою до Лип'янської сільської ради об'єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області, в якій просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Лип'янським дошкільним навчальним закладом “Сонечко” за адресою вул. Шкільна, 1/а, с. Лип'янка, Шполянського району, Черкаська область; - зобов'язати відповідача вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку Лип'янського дошкільного навчального закладу “Сонечко” за адресою вул. Шкільна, 1/а, с. Лип'янка, Шполянського району, Черкаська область. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на земельну ділянку площею 0,4 га, яка знаходиться у користуванні дошкільного навчального закладу «Сонечко», відсутні правовстановлюючі документи, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування навчального закладу та здійснення учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків. Позивач стверджує, що Лип'янською сільською радою ОТГ, як засновником навчального закладу, всупереч ст.ст. 92, 116, 122, 125 Земельного кодексу України, упродовж тривалого час не здійснено належних та достатніх заходів з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, чим допущено протиправну бездіяльність. Прокурор звертається з даним адміністративним позовом з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо забезпечення прав дітей на безпечні умови здобуття освіти як складової гарантованого ст. 53 Конституції України права на освіту, та відновлення законності під час здійснення навчального процесу в навчальних закладах. 24 червня 2019 року до суду надійшла заява відповідача про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без участі представника відповідача. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі; вирішено розпочати розгляд справи по суті з 10.07.2019 без виклику учасників справи. Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив наступне. Судом встановлено, що під час вивчення Смілянською місцевою прокуратурою стану додержання вимог законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти Смілянського району встановлено, що за адресою: вул. Шкільна, 1/а, с. Лип'янка Шполянського району Черкаської області, функціонує Лип'янський дошкільний навчальний заклад «Сонечко», земельна ділянка якого використовуються без оформлення та реєстрації правовстановлюючих документів. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.05.2019 по Лип'янському дошкільному навчальному закладу «Сонечко» (код ЄДРПОУ 36783420), засновником юридичної особи є Лип'янська сільська рада. Відповідно до п. 1.3 Статуту Лип'янського дошкільного навчального закладу «Сонечко», затвердженого рішенням сесії Лип'янської сільської ради від 16.11.2009 №  21-6/V (далі – Статут), засновником закладу є Лип'янська сільська рада Шполянського району. Засновник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу у розмірі, передбаченому нормативами фінансування дошкільних закладів, матеріальне-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, інженерні комунікації (п.1.4 Статуту). Згідно з п. 8.1 Статуту управління дошкільним закладом здійснюється його засновником – Лип'янською сільською радою Шполянського району. На земельній ділянці площею 0,4га, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1/а, с. Липки, Шполянського району, Черкаської області розміщено: дитячий садок «А-1», з прибудовами – «а, а1», сарай – «Б», убиральня – «», погріб «Г», колодязь №1, огорожа №2-3 (лист Лип'янської сільської ради об'єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області від 23.04.2019 №02-17/677, технічний паспорт на громадський будинок дитячого садочку «Сонечко» від 05.11.2014). Документація на право користування земельною ділянкою під дитячим садком «Сонечко» не виготовлялась. Вказана земельна ділянка не сформована, відомості до Державного земельного кадастру не внесені, кадастровий номер не присвоєно. Позивач вважає, що всупереч ст.ст. 92, 116, 122, 125 Земельного кодексу України, Лип'янською сільською радою ОТГ упродовж тривалого час не здійснено належних та достатніх заходів з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, чим допущено протиправну бездіяльність. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного. Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону «Про освіту» засновник закладу освіти зобов'язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Частина друга статті 80 Закону «Про освіту» передбачає, що порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України. Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі – ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Відповідно до п. “а” ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки на підставі ч.1 ст.125 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон №1952-IV) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов`язковою. Частиною першою статті 5 Закону №1952-IV встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Отже, право власності та право користування земельною ділянкою підлягають  державній реєстрації відповідно до закону. 6 вересня 2012 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI, який набрав чинності з 1 січня 2013 року. Пунктом 3 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади. Також згідно з пунктом 13  розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону органи місцевого самоврядування протягом року з дня опублікування цього Закону зобов'язані були забезпечити оформлення комунальними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки комунальної власності без документів, що посвідчують право користування ними; забезпечити визначення будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права. Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад. Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України. Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин. Управління закладами освіти, які належать територіальним громадам відповідно до підп.1 п. «а» ч. 1 ст. 32 Закону №280/97-ВР належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Суд встановив, що засновником юридичної особи Лип'янського дошкільного навчального закладу «Сонечко» (код ЄДРПОУ 36783420) є Лип'янська сільська рада, тобто дошкільний навчальний заклад «Сонечко» є комунальною установою і користується земельною ділянкою площею 0,4 га, на якій розташована сама будівля, господарські будівлі та двір дошкільного навчального закладу. На сесії Лип'янської сільської ради 21.06.2016 було прийнято рішення №9-18/VІІ, за яким надано дозвіл Лип'янській сільській раді на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти орієнтовною площею 0,40 га, що знаходиться за адресою: с. Лип'янка, вул. Шкільна, 1/А, Шполянський район, Черкаська область, з метою подальшої реєстрації права власності на землю за територіальною громадою с. Лип'янка. Відповідно до листа Лип'янської сільської ради об'єднаної територіальної громади Шполянського району Черкаської області від 15.04.2019 №02-22/621 документація на праві користування земельною ділянкою під дитячим садком «Сонечко» не виготовлялась. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг від 21.08.2018 №135122156) за адресою реєстрації ДНЗ “Сонечко” відомості про реєстрацію права власності чи іншого речового права відсутні. Отже, відповідач не виконав обов'язок, передбачений пунктом 13  розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012  №5245-VI та допустив бездіяльність щодо забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, будівлі та споруди ДНЗ “Сонечко”. Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п.1 ч.6 ст.23 вказаного Закону). Відповідно до вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України). Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 806/1000/17, де вказано, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Як вже вище зазначалося, дошкільний навчальний заклад «Сонечко» є фактичним користувачем земельної ділянки. В порушення вимог чинного земельного законодавства Лип'янською сільською радою не вжито заходів до оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,4 га. Зволікання з оформленням правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку порушує законодавчо встановлений порядок регулювання земельних відносин, а тим самим, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даною позовною заявою. Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов'язання сільської ради здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави. Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 2, ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Підстави для стягнення з відповідача суми судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову відсутні. Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ВИРІШИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Лип'янської сільської ради (вул. І. Гончара, 1/а, с. Лип'янка, Шполянський район, Черкаська область, 20650, код ЄДРПОУ 26323522) щодо забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться у фактичному користуванні Лип'янського дошкільного навчального закладу “Сонечко” орієнтовною площею 0,4 га за адресою: вул. Шкільна, 1/а, с. Лип'янка, Шполянський район, Черкаська область. Зобов'язати Лип'янську сільську раду (вул. І. Гончара, 1/а, с. Лип'янка, Шполянський район, Черкаська область, 20650, код ЄДРПОУ 26323522) забезпечити оформлення Лип'янським дошкільним навчальним закладом “Сонечко” права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,4 га за адресою: вул. Шкільна, 1/а, с. Лип'янка, Шполянський район, Черкаська область. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                                А.В. Руденко