Рішення

від 15.08.2019 по справі 640/3904/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 серпня 2019 року                      № 640/3904/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при помічникові судді Лавренюк Н.С, за участю представників сторін: від позивача- Гороховська Альона Олександрівна від відповідача  –  Мірошниченко Володимир Русланович розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверо-Прінт» до                     Головного управління ДФС у м. Києві про                   визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверо-Прінт» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 2/30, кв. 197, код ЄДРПОУ 37388311) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  Головного управління ДФС у м. Києві  № 0522615147 від 14.02.2019 року, прийнятого на підставі акту перевірки  № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем  з податку на додану вартість , з урахуванням штрафних санкцій на суму  78  688,00 гривень; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  Головного управління ДФС у м. Києві № 0532615147 від 14.02.2019 року, прийнятого на підставі акту перевірки  № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 про завищення податку на додану вартість, з урахуванням штрафних санкцій на суму  37  756,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  Головного управління ДФС у м. Києві, в якому не зазначено дату ( тільки лютого 2019 року) без зазначення номеру, прийнятого на підставі акту перевірки  № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 про збільшення позивачу податку на прибуток , з урахуванням штрафних санкцій  на суму 70  819,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що із прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими,  що не відповідають  дійсним обставинам справи і закону, оскільки жодних  досудових розслідувань та слідчих дій відносно посадових осіб ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» не проводилось, кримінальних проваджень не реєструвалось, тому висновки відповідача, викладені в акті, є неправомірними. Винесені на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року відкрито провадження по справі, надано строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву. Відповідач  надав суду  відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки наявними в матеріалах  справи доказами  встановлено, що діяльність контрагента позивача – ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» була спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються  через посередників, з метою заниження  фінансового результату та не мають реального товарного характеру. Просить у задоволенні позову відмовити повністю. В судовому засіданні  15.08.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне. Як встановлено судом  під час розгляду справи та підтверджено наявним  в матеріалах справи доказами, на підставі направлень  від 21.12.2018 року № 1080/26-15-14-07-02-18, виданого ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до підпункту  78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, в зв'язку із наданням пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі на запит ГУ ДФС у м. Києві  від 20.11.2018 року  № 105524/10/26-15-14-07-01-15 та на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві  від 20.12.2018 року № 18422, проведена документальна позапланова виїзна перевірка  ТОВ «Аверо-Прінт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин  з ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» (код  29998830) за серпень 2016 року, грудень 2017 року, що містяться у податкових деклараціях  з податку на додану вартість  та декларації з податку на прибуток  підприємства за 2017 рік. Копію наказу ГУ ДФС  у м. Києві  від 20.12.2018 року № 18422 вручено під розписку 21.12.2018 року  директору ТОВ «Аверо-Прінт» Годлісу Юрію Юрійовичу. Направлення на перевірку від 21.12.2018 року № 1080/26-15-14-07-02-18 пред'явлено для ознайомлення  21.12.2018 року директору ТОВ  Годлісу Юрію Юрійовичу. За результатами проведеної перевірки був складений акт  перевірки № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 від 08.01.2019 року. У вказаному акті встановлені наступні порушення ТОВ «Аверо-Прінт»: 1. п.44.1 ст. 44 , пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток  в періоді, що перевірявся, на загальну суму  56655 грн,  у тому числі: за 2017 рік у сумі 56655 грн; 2.  п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у  періоді, що перевірявся,  на загальну суму  62950 грн, у тому числі за грудень  2017 року на суму  62950 гривень; 3. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198  Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено  від'ємне значення різниці  між сумою  податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, ряд. 19 декларації, всього у загальній сумі  37756 грн, в тому числі  за серпень 2016 року на суму 37756 грн. На підставі виявлених порушень, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0522615147 від 14.02.2019 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем  з податку на додану вартість  з урахуванням штрафних санкцій на суму  78688 грн, податкове повідомлення-рішення № 0532615147 від 14.02.2019 року про завищення податку на додану вартість  з урахуванням штрафних санкцій на суму  37  756,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення, в якому не зазначено  номер та дату (тільки  лютого 2019 р), яким збільшено позивачу податок на прибуток  з урахуванням штрафних санкцій на суму  70819,00 грн. 29.01.2019 року позивачем було направлено  до ГУ ДФС у м. Києві  заперечення на акт № 06/26-15-14-07-01-10/37388311  від 08.01.2019 року, в яких викладено незгоду з висновками акту перевірки  з правовим обґрунтуванням таких заперечень. 19.02.2019 року позивачем отримана відповідь на заперечення, відповідно до якої висновки акту перевірки залишено без змін,  а заперечення без задоволення. Позивач вважає винесені на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення  неправомірними, тому звернувся за захистом своїх прав до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює    Податковий кодекс України    (далі -    ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Так, згідно зі    ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»    господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Відповідно до п.п.  14.1.181  п.  14.1    ст.  14 ПК України    податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з    розділом V цього Кодексу. Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3    ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»    не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Так, згідно з п.  138.2    ст.  138 ПК України    витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених    розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 пункту  139.1    статті  139 ПК України    не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно з п.  198.1    ст.  198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Водночас відповідно до п.  198.3    ст.  198 Податкового кодексу України    податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до    ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.  193.1    ст.  193  цього  Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Аверо-Прінт» документально оформлювало  операції з придбання послуг, зокрема, рекламні послуги в журналі,  розробка впровадження та модифікація системи по керуванню  даними 1С-Бітрикс в серпні 2016 року та грудні 2017 року у контрагента-постачальника ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С»,  яке на адресу ТОВ «Аверо-Прінт»  виписало наступні податкові накладні: - від 29.08.2016 № 55 на загальну суму 188780 грн, в тому числі ПДВ 37756 грн; - від 31.12.2017 року № 62 на загальну суму  314751 грн, в тому числі ПДВ 62950,2 грн. Податкові накладні зареєстровані  в Єдиному реєстрі податкових накладних  та підписані від імені директора ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» С.С. Бондарчук. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Оплата здійснена відповідно до платіжних доручень  від 29.08.2016 року № 321 на загальну суму 256537 грн та  від 10.11.2017 року № 181 на загальну суму 55000 грн. Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки ґрунтуються на інформації, яка  відображена в інформаційній системі АІС «Облікова картка суб'єкта фіктивного підприємництва», яка свідчить про порушення кримінального провадження  за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України. Так, при прийнятті своїх рішень, відповідач посилається на наступні документи та  джерела: -  лист від ГСУ ФР ДФС України  від 26.11.18 р. № 36751/7/99-99-23-01-17, за яким отримано інформацію, про здійснення  досудового розслідування  у кримінальному провадженні № 12017150000000087 від 26.01.2017 р за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених  ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 28, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України. За даними вказаного листа повідомляється, що  в рамках цього досудового розслідування проведено допит Бондарчук С.С., директора ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», в якості свідка; - протокол допиту директора ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» від 17.07.2018 року, за яким  директор повідомляє, що немає ніякого відношення  до господарської діяльності підприємства; -  витяг з ухвали Шевченківського районного суду м. Києва  від 24.04.2018 року, справа № 761/13445/18, в якій зазначено, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання, подане до суду, посилався  на досудове розслідування, за яким встановив, що група осіб впровадила злочинну схему з мінімізації податкових зобов'язань підприємств реального сектору економіки, серед яких, в т.ч. ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С»; - витяг з ухвали Печерського районного суду м. Києва  від 22.12.2017 року по справі № 757/68019/17-к про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні  № 420170000000000160, де зазначено, що встановлено факт формування  ТОВ «Неман Україна» податкового кредиту з ПДВ на адресу підприємства ТОВ «Марсель», яке  в подальшому по ланцюгу постачання формує його для підприємств, для розкрадання бюджетних коштів по вказаному вище кримінальному провадженні, в т.ч ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С»; - дані, що податкові розрахунки  сум доходу, нарахованого  на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» до органів ДФС  по кількості працівників за 4 квартал 2017 року не подано; - дані, що ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» останню звітність з податку на додану вартість  подано за грудень 2017 року, починаючи з січня 2018 року до органів ДФС  звітність не подавалась. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва  та декларацію з податку на  прибуток  за 2017 рік до ДПІ за місцем  обліку не подано. На підставі наведених даних, інспектором було встановлено порушення, а саме відсутність господарських взаємовідносин  між позивачем та ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», внаслідок яких, на думку контролюючого органу, занижено податок на прибуток та податок на додану вартість,  та завищено від'ємне значення  різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту.           В судовому засіданні 15.08.2019 року  в якості свідка була допитана  колишній директор ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» Бондурчук С.С., яка  спростувала висновки податкового органу,  зазначені в акті перевірки, в частині наявності кримінальних проваджень стосовно неї особисто та ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» загалом. Відповідно до пояснень свідка Бондарчук С.С., протокол її допиту в якості свідка від 17.07.2018 року вона підписувала під натиском працівників податкової поліції Голосіївського району, які увечері  17.07.2018 року прийшли до її квартири та почали психологічно тиснути на свідка, розповідаючи про те, що нею були взяті кредитні кошти, які не були повернуті, за що їй загрожує в'язниця. Свідок, перебуваючи у поганому стані здоров'я на той момент, перехвилювавшись, підписала надані документи, не читаючи їх. Слідчі податкового органу завіряли її, що вона підписує папери, як підтвердження того, що ніяких кредитів вона не отримувала. Згодом,  від контрагентів, які співпрацювали із ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», вона дізналась про дійсний рукописний текст, який був зазначений в протоколі допиту, про те якого вона ніколи не  бачила та не підписувала. На підтвердження своїх доводів, свідок надала до суду копії  заяв до прокуратури м. Києва, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, ДФС України   про неправомірні дії працівників слідчого управління фінансових розслідувань  ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, із доказами відправки їх адресатам на наступний день після  підписання протоколу допиту в якості свідка. Листом ГУ ДФС у м. Києві  від 17.08.2018 року  Бондарчук С.С. повідомлено, що станом на 17.07.2018 року  не здійснюється досудове розслідування  у кримінальних провадженнях відносно ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», ТОВ «ЦЕРЕЙРА Груп», ТОВ «Сіа Адвертайзінг», а також не проводились слідчі дії за участю Бондарчук С.С. Відповідь аналогічного змісту була надана свідку і листом ГУ ДФС у м. Києві від 22.08.2018 року. Крім того, Бондарчук С.С. суду надала   копію нотаріально завіреної  заяви від 19.07.2018 року, в якій зазначила, що вона особисто організовувала та реєструвала такі підприємства, як ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», ТОВ «ЦЕРЕЙРА Груп», ТОВ « Сіа Адвертайзінг» для здійснення господарської діяльності. Від імені товариств видавала довіреності на реєстрацію печатки та електронних ключів, особисто підписувала всі фінансово-господарські документи  Товариств, вела  діяльність в рамках статутних видів діяльності. Бондарчук С.С. зазначила, що до реєстрації підприємств її ніхто не змушував , це було її рішення. Аналогічні покази були надані свідком під  час допиту її в судовому засіданні 15.08.2019 року. Висновки акту перевірки  також спростовані наявними в матеріалах справи документами, а саме: актом № 71/26-15-14-07-01-10/40237862 від 03.04.2019 року  ТОВ «Адіго Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства  при здійсненні фінансово-господарських відносин  з ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» та відповідним рішення ДФС України  № 3/167/6/99-99-11-04-08-25 від 08.07.2019  року про результати розгляду скарг , актом № 80/26-15-14-07-01-10/36038395 від 09.04.2019 року  про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Б. Грифон» по взаємовідносинах із ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» та відповідним рішенням № 30564/6/99-99-11-04-02-25 від 04.07.2019 р.  про результати розгляду скарги, актом перевірки № 373/26-15-14-04-04/32304939 від 11.04.2019 року про результати  документальної позапланової  виїзної перевірки  ТОВ «Санвіт Холдінг» з питань дотримання вимог  податкового законодавства  України  при визначенні по взаємовідносинах  з ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» та рішенням про результати розгляду  скарги № 3/726/6/99-99-11-04-02-25 від 10.07.2019 року. Зазначені документи мають ідентичні обґрунтування щодо  нереальності господарських операцій між Товариствами і ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С». В рішеннях про розгляд скарг вказаних Товариств,  відповідач, зокрема, зазначив: « аналіз акту перевірки свідчить про невідповідність  його загальної та описової частин вимогам, встановленим  у Порядку № 727, адже він не відображає  фактичних обставин  справи та не містить  чіткого обґрунтування і доказів  порушення ТОВ «Санвіт Холдінг» (ТОВ «С.Б. Грифон», ТОВ «Адіго Компані») податкового законодавства у частині взаємовідносин  з ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С». Також, проведеним  аналізом  встановлено, що по зазначеному контрагенту відсутні вироки суду  по кримінальних справах за ст. 205 Кримінального Кодексу України, почеркознавчі експертизи, відсутня інформація  про наявність судових рішень про визнання  нереальними вказаних господарських операцій  про факт створення сторонами, юридичними особами, спірних правовідносин тощо. Натомість, листами від 17.07.2018 року та 22.08.2018 року  контролюючим органом повідомлено директора ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» Бондарчук С.С. про те, що досудове розслідування кримінальних проваджень відносно  службових  осіб ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» на даний час не здійснюється та жодних слідчих дій  відносно Бондарчук С.С. не проводилось. Поряд з тим слід зазначити,  що контролюючим органом в акті перевірки не ставиться під сумнів  наявність у скаржника первинних документів, необхідних для підтвердження здійснення  господарських операцій з контрагентами. А також не зазначено про можливі недоліки форми  первинних документів,  що зумовлюють для них втрату доказової сили  в розумінні ст. 9  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, висновки перевірки  щодо порушення ТОВ «Санвіт Холдінг» (ТОВ «С.Б. Грифон», ТОВ «Адіго Компані») порушень Податкового Кодексу України  по взаємовідносинам із ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» не забезпечені належною доказовою базою, внаслідок чого підлягають скасуванню. Аналізуючи надані документи, суд приходить до висновку, що відповідач фактично спростував наявність  порушень з боку позивача по взаємовідносинах із ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», що в свою чергу свідчить про  протиправність винесених податкових повідомлень-рішень. Крім того, до матеріалів справи позивачем був наданий журнал  «Бізнес Вєсти. Про»№ 7 за грудень 2017 року, в якому на розвороті сторінок 32-33 дійсно мається реклама послуг, які надаються ТОВ «Аверо-Прінт». Вказане рекламне оголошення було виготовлено ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» на замовлення позивача. Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано. В адміністративному судочинстві доказами, за визначенням частини першої  ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. У відповідності до частини першої та четвертої  ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідач не надав будь-яких судових рішень, щодо визнання контрагента фіктивним підприємством, визнання недійсними угод з цим контрагентом. Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім зазначеного, наявними рішеннями по розгляду аналогічних скарг контрагентів ТОВ «ЦЕРЕЙРА-С» відповідач фактично  спростував, в тому числі і висновки акту перевірки  по ТОВ «Аверо-Прінт», оскільки  обґрунтування виявлених у позивача порушень є ідентичними з іншими підприємствами. З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що   підлягають до задоволення. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку    не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ    за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ    не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Частиною другої    статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України    передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою    статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої    статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України    в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Враховуючи приписи ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень , всі судові витрати,  які підлягають відшкодуванню або оплаті  відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань  суб'єкта владних повноважень, що виступав  відповідачем у справі,  або якщо відповідачем у справі виступала  його посадова чи службова особа. Керуючись статтями    77-78,    139,    143,            243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверо-Прінт» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 2/30, кв. 197, код ЄДРПОУ 37388311) задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  Головного управління ДФС у м. Києві  № 0522615147 від 14.02.2019 року, прийнятого на підставі акту перевірки  № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем  з податку на додану вартість , з урахуванням штрафних санкцій на суму  78  688,00 гривень; 3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  Головного управління ДФС у м. Києві № 0532615147 від 14.02.2019 року, прийнятого на підставі акту перевірки  № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 про завищення податку на додану вартість, з урахуванням штрафних санкцій на суму  37  756,00 грн; 4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  Головного управління ДФС у м. Києві, в якому не зазначено дату ( тільки лютого 2019 року) без зазначення номеру, прийнятого на підставі акту перевірки  № 06/26-15-14-07-01-10/37388311 про збільшення позивачу податку на прибуток , з урахуванням штрафних санкцій  на суму 70  819,00 грн. 5. Стягнути на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверо-Прінт» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 2/30, кв. 197, код ЄДРПОУ 37388311)  за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судовий збір у розмірі 2808,95 грн. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому  ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства  та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).                                                      Повний текст рішення складений 20.08.2019 року Суддя                                                                                                                                                                             Н.Г. Вєкуа