Ухвала

від 20.08.2019 по справі 826/12941/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у роз'ясненні судового рішення

20 серпня 2019 року м. Київ № 826/12941/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про роз'яснення по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Святошинського районного суду міста Києва та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, суми індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та судових витрат, -

прийняв до уваги таке:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 11.03.2014 по 26.12.2014 у розмірі 73 864,73 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 73 коп.). Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку з 11.03.2014 по 26.12.2014 в розмірі 7 514,12 грн. (сім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 12 коп.). Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (код ЄДРПОУ 26268059, адреса: 01030, м. Київ, пров. Георгіївський, 7), Святошинського районного суду міста Києва (код ЄДРПОУ 02896733, адреса: 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А) та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму моральної шкоди у розмірі 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 коп.) в рівних частинах по 3000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) з кожного за рахунок коштів Державного бюджету України. Присуджено на користь ОСОБА_1 суму понесених нею судових витрат у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Святошинського районного суду міста Києва та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві в рівних частинах по 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 залишено без змін, у зв'язку з чим воно набрало законної сили.

12.08.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про роз'яснення рішення від 13.03.2019 № 826/12941/15.

В обґрунтування заяви, представник звертає увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03 серпня 2011 року № 845, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначена бюджетна програма 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у визначеній сумі, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

У зв'язку з цим виконання рішення суду має здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" Державною казначейською службою України.

Таким чином, на думку представника заявника, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така підстава є підставою, на думку заявника про роз'ясненням судом рішення.

Суд звертає увагу, що жодних обставин не зрозумілості судового рішення, чи його неясності заявником у заяві не наведено.

Розглянувши заяву та надані документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Ознайомившись із заявою про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 826/12941/15, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Слід звернути увагу, що рішення, яке просить роз'яснити заявник оскаржене ним у апеляційному порядку, та за наслідками розгляду апеляційної скарги її залишено без задоволення а рішення суду без змін.

Суд зауважує, що у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019, яке просить роз'яснити заявник, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, а рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Відтак, з урахуванням доцільності роз'яснення судового рішення, заява представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про роз'яснення судового рішення від 13.03.2019 у справі № 826/12941/15.

У відповідності до вимог ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій