Ухвала

від 20.08.2019 по справі 826/13506/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13506/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   20 серпня 2019 року                                                                                   м. Київ           Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІКО» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, третя особа Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019. Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та в апеляційній скарзі просить відстрочити його сплату. Апелянт посилається на те, що має конституційне право на звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою під час виконання функцій, встановлених чинним законодавством України, оскільки за відсутності можливості здійснення таких заходів Державний бюджет України може понести значних втрат. Просить суд враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення, адже, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, згідно зі ст.ст. 185, 211, 236 Кодексу адміністративного судочинства України мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст.  73,  74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1  ст. 133 КАС України  повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення від такої сплати. Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочити сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.  73,  74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1  ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає. Крім того, колегія суддів також враховує, що    скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія  ст. 8 Закону України «Про судовий збір»  щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, враховуючи оскарження позивачем рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, позивач повинен був сплатити судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 1762,00 грн. Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 2643,00 грн. (1762,00 *150%). Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Одержувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101 ЄДРПОУ одержувача: 38004897. Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу. За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІКО» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, третя особа Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії  – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко