Ухвала

від 19.08.2019 по справі 826/15043/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15043/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   19 серпня 2019 року                                                                                   м. Київ            Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леко стайл» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 14.02.2019. Апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам  ст. 296 КАС України. Так, ст. 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 ч.3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право учасників справи на апеляційний перегляд справи. Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України. Зокрема, ст. 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2019 подано апелянтом лише 02.08.2019 (згідно з поштового штампу на конверті). Як свідчать матеріали справи, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 апеляційну скаргу  повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Подаючи апеляційну скаргу вдруге, апелянт вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, відсутність коштів для сплати судового збору. Одночасно апелянт зазначає, що станом на момент первинної подачі апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві була позбавлена можливості сплатити судовий збір за звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 826/15043/18. Посилається на те, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством та станом на 02.08.2019 судовий збір за звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 826/15043/18 сплачено повністю у розмірі 2643 гривень, що підтверджується оригіналом платіжного доручення №2949 від 24.06.2019 Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховую, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку. Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження. Наявність об'єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод. Надаючи оцінку доводам податкового органу, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 щодо умов, за яких причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть вважатися поважними. У вказаній постанові зазначено, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують: -      відсутність коштів на рахунку Головне управління ДФС у Київській області починаючи з дати податі апеляційної скарги вперше по день закінчення строку усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 06 березня 2019 року; -      вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог ухвали суду про залишення скарги без руху в установлений строк, а також на отримання коштів для сплати судового збору; -    відновлення можливості сплатити судовий збір саме 24.06.2019 року;   -      звернення до суду із повторною апеляційною скаргою невідкладно після отримання платіжного доручення про сплату судового збору. Разом з тим, до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Головне управління ДФС у м. Києві не приєднало зазначених доказів. У матеріалах справи такі докази також відсутні. Обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати, що строк з 08 квітня по 16 травня 2019 року (залишення без руху вперше поданої скарги) був недостатнім для виконання процедур, визначених Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938, для сплати судового збору – скаржник не надав. Також звертаю увагу на те, що судовий збір за подачу даної апеляційної скарги був сплачений 24 червня 2019 року, а повторна апеляційна скарга подана до суду лише 02 серпня 2019 року. Про обставини, які перешкоджали подати повторну апеляційну скаргу невідкладно після сплати судового збору, відповідач суду не повідомив. Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строку – неповажними. Оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження. Дотримання вимог встановлених процесуальним законодавством є складовою частиною належного здійснення правосуддя. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши інші поважні причини його пропуску з відповідними доказами. Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті). Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леко стайл» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко