Рішення

від 21.08.2019 по справі 925/858/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                                                                                   21 серпня 2019 року                       м. Черкаси                    справа № 925/858/19 Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко  О.І. без виклику представників учасників справи, розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-опт» про стягнення 45519 грн 86 коп ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-опт»  про стягнення 45519 грн 86 коп з яких: 35656 грн 15 коп  основного боргу, 7640 грн 64 коп штрафу, 169 грн 98 коп три відсотки річних, 1983 грн 07 коп  пені та 70 грн 06 коп  інфляційних втрат та судових витрат у сумі судового збору та послуг на надання правничої допомоги. Позовні вимоги обґрунтуванні неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3/П від 06.03.2019 в частині оплати поставленого товару.           Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (у разі їх наявності) протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.           Відповідач, у встановлені судом строки, відзив на позов та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суду не надав. Ухвала суду від 22.07.2019 отримана відповідачем 24.07.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.           Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено, що 06 березня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода» (постачальник - позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-опт»  (покупець - відповідач у справі) уклали договір поставки  №3/П (далі – договір). Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю кондитерські вироби (надалі-продукцію).   Умови постачання і приймання продукції сторони встановили у Розділі 3 договору, відповідно до якого продукція поставляється партіями. Асортимент, кількість та ціна кожної партії  узгоджується сторонами і оформляється окремим документом-заявкою. Продукція поставляється протягом п'яти робочих днів з моменту отримання заявки. Доставка продукції здійснюється постачальником. Продукція вважається проставленою покупцю, а зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії продукції вважається виконаними, з моменту передачі покупцю продукції, що підтверджується підписанням представниками сторін та проставлянням печаток сторін (за умови використання печатки) на видатковій накладній на партію продукції з обов'язковим зазначенням покупцем дати поставки (момент по ставки). Відповідно  до пункту  5.1. договору  покупець оплачує товар у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника, згідно рахунків та/або видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Пунктом 5.2. договору визначено, що оплата здійснюється протягом 21  календарного дня з моменту поставки товару. Відповідальність за порушення строків розрахунку за переданий товар передбачена  пунктом 6.1 договору, у якому визначено, що у разі прострочення оплати покупець  сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення. Пунктом 6.2 договору його сторони погодили, що за несвоєчасну оплату продукції понад 15 банківських днів з моменту настання обов'язку по оплаті, покупець сплачує на користь  постачальника   штраф  в  розмірі   10 %   від  суми  заборгованості  та  понесені постачальником збитки. Договір набуває чинності з  моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, а щодо зобов'язань за договором – до повного їх виконання (пункт 10.1 договору). На виконання умов договору протягом березня - квітня 2019 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 296779 грн 23 коп, що підтверджується видатковими накладними №РН АТ-0000756 від 11.03.19 на суму 175311 грн 48 коп, №РН АТ-0001040 від 28.03.19 на суму 49298 грн 81 коп, №РН АТ-0001326 від 17.04.19 на суму 40750 грн 25 коп, №РН АТ-0001465 від 24.04.19 на суму 31418 грн 69 коп та товарно-транспортними накладними наявними у матеріалах справи, які підписані представником відповідача,  підписи скріплені печаткою відповідача. Свій обов'язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав лише  частково сплативши позивачу 260183 грн 07 коп (оплати були здійсненні 09.04.2019 на суму 100000 грн 00 коп, 12.04.2019 на суму 68000 грн 00 коп, 26.04.2019 на суму 51432 грн 82 коп, 16.05.2019 на суму 40750 грн 25 коп. На суму 940 грн 01 коп позивачем здійснені  корегування  вартості  товару, шляхом відрахування вартості пошкодженого товару під час перевезення. Станом на 11.07.2019 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 35656 коп 15 коп (296779,23 – 940,01 – 260183,07). Оскільки відповідач у визначений договором строк не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся з цим позовом до суду про примусове стягнення з відповідача заборгованості, пені, штрафу, річних та інфляційних у примусовому порядку. Договір, який укладений сторонами справи, за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного Кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Судом встановлено, що згідно з умовами договору позивач поставив відповідачу товар, визначений сторонами у договорі, а останній прийняв вказаний товар за видатковими накладними, які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками. Відповідно до  договору відповідач мав оплатити товар протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару, остання поставка здійснена позивачем 24.04.2019, тобто кінцевим строком розрахунків для відповідача є 15.05.2019. Відповідач частково оплатив отриманий товар, його заборгованість, за отриманий товар становить 35656 грн 15 коп. Заперечень, які б були підтверджені належними доказами, щодо якості чи кількості товару відповідач суду не надав, доказів оплати повної вартості отриманого товару також.  Строк проведення повного розрахунку за весь отриманий товар за договором (з урахуванням 21  денного терміну відстрочення розрахунку) на час прийняття рішення по справі є таким, що настав.  Отже,  заборгованість у сумі 35656 грн 15 коп підлягає до стягнення з відповідача у примусовому порядку. Статтею 610 Цивільного Кодексу  України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідальність за порушення строків розрахунку за переданий товар передбачена у пункті 6.1 договору, у якому визначено, що у разі прострочення оплати вартості товару визначеному у пункті 5.2 договору покупець  сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення, а пунктом 6.2 договору визначено, що  за несвоєчасну оплату продукції понад 15 банківських днів з моменту настання обов'язку по оплаті, покупець сплачує на користь  постачальника   штраф  в  розмірі   10 %   від  суми  заборгованості. На підставі вказаних положень договору позивач нарахував відповідачу пеню за період  15.05.2019 до 11.07.2019   у розмірі 1983,07 грн та 10% штрафу у розмірі 7640,64 грн (від суми заборгованості 76406,40 грн). Відповідно до статей 251 - 253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Як встановлено судом оплата товару здійснюється протягом 21  календарного дня з моменту поставки товару, остання поставка продукції  здійснена позивачем 24.04.2019, отже, останнім днем здійснення оплати є 15.05.2019 (з 25.04.2019 + 21 день).  А право нарахування штрафних санкцій у позивача виникло з наступного дня після закінчення строку відстрочки, тобто з 16.05.2019. Суд, перевіривши розрахунок пені позивача, вважає, що розрахунок пені виконаний без врахування наведених правових норм, за розрахунками суду розмір пені становить 1948 грн 88 коп за період з 16.05.2019 до 11.07.2019. Щодо розрахунку штрафу, то як встановлено судом станом на 15.05.2019 заборгованість відповідача становила 76406 грн 40 коп, проте 16.05.2019 ним було сплачено 40750 грн 25 коп в рахунок оплати  вартості товару. Отже, на час прострочення відповідачем оплати товару понад 15 банківських днів з моменту настання обов'язку по оплаті (тобто до 30.05.2019), його заборгованість становила вже 35656 грн 15 коп, тому 10% необхідно вираховувати саме з цієї суми заборгованості, яка становить 3565 грн 62 коп. Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані відповідачу 169,98 грн три відсотки річних за період з 15.05.2019 до 11.07.2019 Також позивачем за прострочення оплати товару нараховані інфляційні втрати за період травень - червень 2019 року на суму 70,06 грн. Здійснивши перевірку правильності нарахування річних та інфляційних, суд встановив, що нарахування інфляційних та річних здійснено без врахування дати з якої у нього виникло право на нарахування пені та порядку нарахування інфляційних. Після перерахунку судом суми річних їх розмір становить 167 грн 05 коп за період з 16.05.2019 до 11.07.2019. щодо інфляційних, то враховуючи, що право на нарахування цих втрат, виникло у позивача також тільки з 16.05.2019, то за визначений період індекс інфляції був менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція). Отже, на підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що у зв'язку з порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач має право на стягнення з відповідача 1948 грн 88 коп пені,  3565 грн 62 коп штрафу, 167 грн 05 коп річних, в іншій частині позовних вимог суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України,  судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги позивача задоволені судом частково, проте, враховуючи, що сума, яка сплачена позивачем за подання цього позову до суду є мінімальною, а спір виник з вини відповідача суд покладає на відповідача відшкодування суми судового збору у повному розмірі 1921,00 грн. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі  часткового задоволення позову покладаються на  сторони також пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з положеннями статті  126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Позивач просить стягнути з відповідача витрати позивача на правничу (правову) допомогу у сумі 7000,00 грн. Послуги з надання правничої допомоги надані адвокатським бюро «Кравець»  за договором про надання правової допомоги від 01.07.2019. Виконання наданих послуг підтверджене актом про приймання-передачі виконаних робіт від 11.07.2019 та випискою банку від 11.07.2019. Відповідач ніяких заперечень з приводу неспіврозмірності витрат позивача на правничу допомогу чи клопотання про їх зменшення суду не подав, тому у зв'язку з частковим задоволення позовних вимог  витрати на правничу допомогу підлягають до стягнення з відповідача  у сумі 6356 грн 87 коп. На підставі викладеного, керуючись статтями  129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-опт» (вул.Зелінського, буд. 1/3, м.Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 31207779) на користь Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» (вул.Став'янка, буд 99, м.Кагарлик, Кагарлицький район, Київська область 09200, код ЄДРПОУ 32967502) 35656 грн 15 коп  заборгованості, 1948 грн 88 коп пені,  3565 грн 62 коп штрафу, 167 грн 05 коп річних, 1921 грн 00 коп судових витрат та 6356 грн 87 коп грн витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду. Суддя                                                                                                   О.І.Кучеренко