Рішення

від 01.03.2010 по справі 57/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2010 р. Справ а № 57/91-09

вх. № 2692/4-57

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - Гнидка М.В.. до в. № 01-11/09-06 від 01.11.2009р.

відповідача - ФОП ОСОБА_2

розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Меркс Г руп", м. Київ

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 16967,77 грн.

та зустрічним позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю"Меркс Груп", м. Київ

про визнання договору неді йсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ „Меркс Груп” звернувся до господарського суду Харківської області з п озовною заявою (з урахування м уточненням позовних вимог (вх. № 15705 від 11.06.2009 р.), прийнятих суд ом до розгляду ухвалою суду в ід 26.08.2009 року), в якій просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 суму заборгованост і по оплаті за суборенду прим іщення та компенсацію за ком унальні послуги та експлуата ційні витрати в розмірі 13056,07 гр н., штрафні санкції за простро чення плати за суборенду при міщення та компенсації за ко мунальні послуги та експлуат аційні витрати в розмірі 3911,7 гр н. та судові витрати, мотивуюч и свої вимоги неналежним вик онанням відповідачем своїх з обов' язань по договору субо ренди не житлових приміщень № А/Х-1512 від 01.10.2008 року.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 06 квітня 2009 року прийнято вказа ну позовну заяву до розгляд у, порушено провадження у с праві та призначено її до ро згляду у судовому засіданн і на 21 квітня 2009 року .

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 10 ч ервня 2009 року прийнято до роз гляду зустрічну позовну зая ву, в якій відповідач просить суд визнати договір суборен ди не житлових приміщень, що з находяться за адресою: АДРЕ СА_2 укладений між ТОВ „Мерк с Груп” (позивач) та ФОП ОСОБ А_2 (відповідач) недійсним та покласти на позивача судові витрати.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 19.0 5.2009 року продовжено строк розг ляду справи № 57/91-09 за межами ст року вирішення спорів, встан овленого частиною першою ст. 69 Господарського процесуаль ного кодексу України за згод ою сторін.

23 жовтня 2009 року, через канцел ярію господарського суду від повідачем за первісним позо вом надано заяву (вх. 26267), в якій визнає частково позовні вимо ги в сумі 10976,47 грн., але посилаюч ись на тяжкий фінансовий ста н просить при ухваленні ріше ння розстрочити його виконан ня наступним чином - по 1097,65 гр н. щомісячно до 30 числа поточн ого місяця, до повного викона ння рішення, який був прийнят ий судом до розгляду з первіс ним відповідно до ст.60 ГПК Укр аїни.

Ухвалами господарського с уду 23.11.2009 року, 01.12.2009 року, 15.12.2009 року , у зв' язку з неявкою предс тавників сторін у судове зас ідання та невиконання сторо нами вимог суду щодо подання витребуваних судом документ ів, розгляд справи відкладав ся.

У призначене судове засіда ння 26 січня 2010 року представник позивача за первісним позов ом не з' явився, про причини н еявки суд не повідомив..

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення ві дповідача за первісним позов ом, судом встановлено, що поз ивачем за первісним позовом при здійсненні розрахунків п ені, інфляційних, річних допу щено арифметичні помилки, ос кільки детальний розрахунок щодо кожної заборгованості не співпадає з кінцевою сумо ю, яка заявлена до стягнення.

Враховуючи викладене, та в раховуючи, що в судове засіда ння позивач за первісним поз овом не з' явився, приймаючи до уваги, приймаючи до уваги, витребування додаткових док ументів, які мають суттєве зн ачення для повного, всебічно го та об' єктивного дослідже ння усіх матеріалів справи т а фактичних обставин спору, с уд відклав розгляд справи на "01" березня 2010 р.

В судовому засіданні 01 бере зня 2010 року представник позив ача погодився з наданих відп овідачем розрахунком заборг ованості, а також не заперечу вав проти розстрочення судов ого рішення.

Розглянувши матеріали спр ави, повно та всебічно дослід ивши обставини та докази на ї х підтвердження, вислухавши представників позивача та ві дповідача судом встановлено наступне.

01.10.2008 року між ТОВ "Меркс Груп" (далі позивач - за первісним позовом) та ФОП ОСОБА_2 (дал і- відповідач за первісним по зовом) укладено договір субо ренди нежитлового приміщенн я № А/Х-1512 (далі - Договір), відпо відно умов якого позивач по п ервісному позову передав, а в ідповідач по первісному поз ову прийняв у платне корист ування (в суборенду) приміщен ня №6 на 2-му поверсі загально ю площею 31,9 кв.м згідно з поверх овим планом (додаток №1 до Дого вору), що знаходиться за адре сою: м.Харків, проспект Москов ський, 199, літ. “Д-5”строком на 364 д ні з моменту підписання акту приймання-передачі приміщен ня.

Відповідно до п.1.2 орендар га рантує, що він володіє та кори стується приміщенням на зако нних підставах, зокрема, згід но договором оренди нерухом ого майна № А/Б-0018 від 01.10.2007 р., укла деного ним з власником.

Відповідно до п.8.1 Договору, п лата за суборенду приміщення нараховується з дати прийма ння і до дати закінчення, якщо тільки більш тривалий термі н не встановлений в цьому До говорі.

Згідно п.8.2 Договору, орендна плата за кожен місяць склада ється з двох частин: базова пл ата за суборенду та додатков а плата за суборенду, які розр аховуються за формулами, вка заними в п.8.2 Договору.. За перши й місяць суборенди приміщенн я базова плата за суборенду п риміщення складає 48,50 гривень за один квадратний метр прим іщення без ПДВ, відповідно до площі вказаної в п.1.1. цього Дог овору. Додаткова плата за суб оренду є компенсацією експлу атаційних витрат.

Відповідно до п.8.5 Договору, р озмір плати за суборенду, ком пенсація за комунальні послу ги, оплата експлуатаційних п ослуг може бути змінено до за кінчення дії Договору у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, п ередбачених законодавчими а ктами України та цим Договор ом.

Відповідно до п.8.7 Договору, суборендар повинен перераху вати Орендарю протягом 5 кале ндарних днів від дати набутт я чинності цього Договору ав ансом платіж у розмірі плати за суборенду за першій місяц ь суборенди. Починаючи з друг ого місяця суборенди, плата з а суборенду за кожний наступ ний місяць перераховується с уборендарем орендарю авансо вим платежем не пізніше 10-ого числа кожного календарного м ісяця, за який здійснюється о плата на підставі отриманого рахунку від орендаря.

Факт передачі позивачем по первісному позову в суборен ду відповідачу по первісному позову Приміщення підтверд жується актом приймання-пер едачі приміщення в суборен ду від 04.11.2008 р.

Позивач по первісному позо ву свої зобов' язання за Дог овором виконав, проте відпов ідач по первісному позову св ій обов' язок щодо сплати ор ендної плати здійснював час тково, та направлені на його адресу рахунки № 40360 від 04.12.2008 р. н а суму 3276,96 грн., № 40391 від 31.12.2008 р. на с уму 3314,94 грн., № 40391 від 02.02.2009 р. на суму 3149,23 грн., № 40605 від 02.03.2009 р. на суму 3314,94 г рн. не оплатив, у зв' язку з чи м, виникла заборгованість по орендній платі компенсації за комунальні послуги та екс плуатаційні витрати за періо д з грудня 2008 р. по березень 2009 р. в ключно за Договором в загаль ній сумі 13056,07 грн., що і стало під ставою для звернення позивач а по первісному позову з від повідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам су д виходить з наступного.

За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 Цивіль ного кодексу України. За прип исами частини 2 цієї статті пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язку, зокрем а, є договори та інші правочин и, інші юридичні факти. Підста вою виникнення цивільних пра в та обов' язків є дії осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також дії , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов' яз ки.

У відповідності із ст. 173 Госп одарського кодексу України т а ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни, господарським визнаєть ся зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим кодексом, в силу яког о один суб' єкт (зобов' язан а сторона, у тому числі боржни к) зобов' язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б' єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут римуватися від певних дій, а і нший суб' єкт (управлена сто рона, у тому числі кредитор) ма є право вимагати від зобов' язаної сторони виконати її о бов' язку.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 Господа рського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільно го кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського код ексу України, одним із способ ів захисту права є примусове виконання обов' язку в нату рі (присудження до виконання обов' язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільно го кодексу України, зобов'яза ння припиняється частково аб о у повному обсязі на підстав ах, встановлених договором а бо законом та припинення зоб ов' язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених зак оном або договором, а згідно с татті 599 Цивільного кодексу Ук раїни, зобов' язання припиня ється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного к одексу України, боржник вваж ається таким, що прострочив, я кщо він не приступив до викон ання зобов'язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господ арського кодексу України, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.774 ЦК Україн и, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за з годою наймодавця, якщо інше не встановлено договором аб о законом. Строк договору пі днайму не може перевищуват и строку договору найму. До договору піднайму застосов уються положення про договір найму.

Згідно частини 1 статті 283 Гос подарського кодексу України за договором оренди одна сто рона (орендодавець) передає д ругій стороні (орендареві) за плату на певний строк у корис тування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми пе редбачено, що до відносин оре нди застосовуються відповід ні положення Цивільного коде ксу України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Госп одарського кодексу України о рендна плата є істотною умов ою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарс ького кодексу України встано влено, що орендна плата - це ф іксований платіж, який оренд ар сплачує орендодавцю незал ежно від наслідків своєї гос подарської діяльності. Відпо відно до пункту 1 статті 762 Циві льного кодексу України за ко ристування майном з наймача справляється плата, розмір я кої встановлюється договоро м найму.

Обов'язок своєчасно і в повн ому обсязі сплачувати орендн у плату встановлені частиною 3 статті 285 цього Кодексу.

Проте, відповідач по первіс ному позову порушив умови Д оговору щодо своєчасного в несення орендної плати.

Відповідач по первісному п озову в судовому засіданні в изнав заборгованість з оренд ної плати в сумі 9066,29 грн. за пері од з грудня 2008 р. по 22 лютого 2009 р . в сумі 9066,29 грн. Відповідач по п ервісному позову заборгован ість за період з 23 лютого 2009 рок у по березень 2009 р. включно не в изнає з тих підстав, що ним по кинуто приміщення позивача по первісному позову та це пр иміщення займає інший суборе ндар.

Зазначені відповідачем по первісному позову обставини щодо займання орендованого ним приміщення іншим оренда рем з 23.02.2009 р. підтверджуються д оговором суборенди № А/Х-1540 від 23.02.2009 р., укладеного між позивач ем по первісному позову та ТО В "С.М.А.Р.Т.СОЛЮШЕНЗ", а також рі шенням Київського апеляцій ного господарського суду від 26.08.2009 р. по справі № 51/197 за позовом ФОП "ОСОБА_2 до ТОВ "Меркс Г руп" про розірвання договору та зобов"язання підписати ак т приймання-передачі.

Відповідно до ст.35 ГПК Украї ни, факти, встановлені рішен ням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трет ейського суду, під час розгл яду однієї справи, не доводят ься знову при вирішенні інши х спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд вважає, щ о спірний Договір припинив свою дію 23.02.2009 р.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Враховуючи вищевикладене, відповідач по первісному по зову визнається судом таким, що прострочив виконання зоб ов' язання з оплати орендної плати за Договором за період з грудня 2008 р. по 22 лютого 2009 р. вк лючно.

Відповідно статей 55 Констит уції України, статей 15, 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутись до суду за захистом свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання.

Враховуючи, що відповідно д о ст. 526 Цивільного кодексу Укр аїни, ст. ст. 193, 198 Господарськог о кодексу України, зобов' я зання повинні виконуватись н алежним чином і у встановле ний строк відповідно до умов і порядку укладеного між сто ронами договору та згідно з в имогами закону, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться, приймаючи д о уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповід ач по первісному позову не н адав суду жодного документу, який би спростовував позовн і вимоги, суд визнає вимогу п озивача по первісному позову щодо стягнення з відповіда ча 9066,29 грн. заборгованості з суборендної плати та компе нсацію за комунальні послуги та експлуатаційні витрати з а період з грудня 2008 р. по 22 лютог о 2009 р. включно, належно обґрунт ованою, доведеною матеріалам и справи та такою, що підля гає задоволенню. В іншій час тині позовних вимог в сумі 3989,78 грн. орендної плати відмовит и, як необгрунтовано пред"явл еної до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Ци вільного кодексу України, ви конання зобов' язання (основ ного зобов' язання) забезпеч ується, якщо це встановлено з аконом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільно го кодексу України, порушенн ям зобов' язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених зміс том зобов' язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов' язання, настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільно го кодексу України, пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчас но виконаного грошового зо бов'язання за кожен день пр острочення виконання.

У відповідності до п. 10.1 Дого вору сторонами була встановл ена відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов' язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборговано сті за кожний день простроче ння, включаючи день оплати.

У відповідності до ст. 3 Зако ну України “Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань розм ір пені, передбачений статте ю 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого плат ежу та не може перевищувати п одвійної облікової ставки На ціонального банку України, щ о діяла у період, за який сплач ується пеня.

В преамбулі Закону України “Про відповідальність за не своєчасне виконання грошови х зобов' язань зазначено, що дія не поширюється на порядо к нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату плате жів до бюджету всіх рівнів.

В частині 2 статті 343 Господар ського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прос трочку платежу встановлюєть ся за згодою сторін господар ських договорів, але її розмі р не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України.

Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Циві льного кодексу України, позо вна давність в один рік засто совується до вимог про стягн ення неустойки (штрафу та пен і).

Частиною 6 статті 232 Господар ського кодексу України встан овлено, що нарахування штраф них санкцій за прострочення виконання зобов' язання, якщ о інше не встановлено законо м або договором, припиняєтьс я через шість місяців від дня , коли зобов' язання мало бут и виконано.

Статтею 267 Цивільного кодек су, зазначається, що позовна д авність застосовується судо м лише за заявою сторони у спо рі, зробленою до винесення ни м рішення.

За прострочення внесення о рендної плати, позивач нарах ував відповідачу пеню, яка за період з грудня по лютий 2009 рок у нарахована ним в сумі 506,21 грн .

Розглянувши наданий суду п ені, судом встановлено, що поз ивачем за первісним позовом допущено арифметичну помилк у (за грудень місяць позиваче м по первісному позову заміс ть 225,85 грн. зазначено - 255,85 грн.), ос кільки детальний розрахунок пені, за кожний місяць не спів падає з кінцевою сумою, яка за явлена до стягнення. Таким чи ном, позивач по первісному по зову нарахував відповідачу п о первісному позову пеню в су мі 476,21 грн. пені.

Приймаючи до уваги, що відпо відач по первісному позову н е виконав передбачені догово ром зобов' язання по сплаті грошових коштів у строк, вста новлений договором, та врахо вуючи припинення дії Догово ру 23.03.2009 р., суд вважає, що стягнен ню підлягає 457,08 грн. пені. В реш ті нарахованої до стягнення суми пені у розмірі 49,13 грн. слі д відмовити в задоволенні, як необґрунтовано пред' явлен ої до стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарсько го кодексу України кожна сто рона повинна вжити усіх захо дів, необхідних для належног о виконання нею зобов' язанн я, враховуючи інтереси друго ї сторони та забезпечення за гальногосподарського інтер есу. Порушення зобов`язань є п ідставою для застосування го сподарських санкцій, передба чених цим Кодексом, іншими за конами або договорами.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивіль ного кодексу України, штраф ом є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми невик онаного або неналежно викона ного зобов'язання.

Пунктом 10.1.1 Договору також п ередбачено, що якщо період пр острочення перевищує 10 кален дарних днів, то суборендар зо бов' язаний сплатити оренда рю штраф у розмірі 30% від прост роченої суми грошового зобо в' язання.

Таким чином, враховуючи пор ушення відповідачем строку с плати орендних платежів біл ьше 19 календарних днів, нара хований позивачем штраф в су мі 2719,88 грн. обґрунтований та та кий, що підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині штрафу в сумі 202,46 грн. суд відм овляє, як необґрунтовано пре д' явленого до стягнення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов`язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

За таких обставин, позовні в имоги позивача по первісному позову в частині стягнення 409 ,38 грн. інфляційних та 57,04 грн. 3% рі чних обґрунтовані, їх розрах унок перевірено судом у відп овідності до вимог діючого з аконодавства та їх розміри в ідповідають вимогам діючого законодавства та підлягают ь задоволенню. В іншій частин і 3% річних в сумі 2,53 грн. суд в ідмовляє, як необґрунтовано пред' явлених до стягнення.

Розглянувши клопотання ві дповідача по первісному позо ву щодо розстрочення викона ння судового рішення, то суд з азначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст..83 ГПК У країни, господарський суд, пр иймаючи рішення, має право ві дстрочити або розстрочити ви конання рішення.

Враховуючи, що позивачем по первісному позову не запере чується можливість розстро чення суми заборгованості, с уд вважає за можливе задовол ьнити клопотання відповідач а щодо розстрочення судовог о рішення та розстрочити ви конання судового рішення нас тупним шляхом - по 1097,65 грн. щоміс ячно до 30 числа поточного міся ця починаючи з дня набрання р ішенням законної сили до пов ного виконання цього рішенн я суду.

Позивач по зустрічному поз ову просить суд визнати Дого вір суборенди нежитлового п риміщення № А/Х-1512 від 01.10.2008 року, укладеного між ним та відпов ідачем по зустрічному позову недійсним обґрунтовуючи це відсутністю в Договорі поси лання на основний договір ор енди, помилковістю його укла дання з боку позивача по зуст річному позову, оскільки які сть приміщення була нижчою н іж заявлено відповідачем по зустрічному позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Ци вільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Госп одарського кодексу України п ри укладенні господарських д оговорів сторони можуть визн ачати зміст договору на осно ві вільного волевиявлення, к оли сторони мають право пого джувати на свій розсуд будь-я кі умови договору, що не супер ечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (ст. 628 Циві льного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Відповідно до ст. 598 Цив ільного кодексу України, зоб ов'язання припиняється частк ово або у повному обсязі на пі дставах, встановлених догово ром або законом та припиненн я зобов' язання на вимогу од нієї із сторін допускається лише у випадках, встановлени х законом або договором, а згі дно статті 599 Цивільного кодек су України, зобов' язання пр ипиняється виконанням, прове деним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного к одексу України, боржник вваж ається таким, що прострочив, я кщо він не приступив до викон ання зобов'язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господ арського кодексу України, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Гос подарського процесуального кодексу підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (у тому числі іноземн і), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність б ез створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності (далі - п ідприємства та організації ), мають право звертатися до г осподарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захи стом своїх порушених або осп орюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також дл я вжиття передбачених цим Ко дексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушен ням. Угода про відмову від пра ва на звернення до господарс ького суду є недійсною.

Судовий захист майнових ін тересів осіб, названих у ст. 1 Г ПК України, відповідно до п. 3 ч . 2 ст. 16 Цивільного кодексу Укра їни та ч. 2 ст. 20 Господарського України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за по зовами про визнання правочин у недійсним.

Частиною першою статті 215 Ци вільного кодексу України пер едбачено, підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього кодексу.

Вирішуючи по суті передани й на розгляд господарського суду спір про визнання недій сним договору, суд повинен з' ясувати, зокрема, підстави дл я визнання недійсним договор у, оскільки недійсність прав очину може наступати лише з п евним порушенням закону.

При цьому, спір - це розбіжн ості або суперечності між с уб'єктами правовідносин з пи тання факту або права.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначено загальн і вимоги, додержання яких є не обхідним для чинності правоч ину, а саме: 1) зміст правочину н е може суперечити цьому Коде ксу, іншим актам цивільного з аконодавства, а також мораль ним засадам суспільства; 2) осо ба, яка вчиняє правочин, повин на мати необхідний обсяг цив ільної дієздатності; 3) волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі; 4) прав очин має вчинятися у формі, вс тановленій законом; 5) правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним; 6) прав очин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може супе речити правам та інтересам ї хніх малолітніх, неповнолітн іх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 2 ст. 207 Циві льного кодексу України , прав очин вважається таким, що вчи нений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороно ю (сторонами).

Правочин, який вчиняє юриди чна особа, підписується особ ами, уповноваженими на це її у становчими документами, дов іреністю, законом або іншими актами цивільного законод авства, та скріплюється пе чаткою.

Відповідно до ст 229 Цивільно го кодексу , Якщо особа, яка вчинила правочин, помилила ся щодо обставин, які мають і стотне значення, такий право чин може бути визнаний судо м недійсним. Істотне значенн я має помилка щодо природи пр авочину, прав та обов'язків с торін, таких властивостей і якостей речі, які значно зни жують її цінність або можли вість використання за ціль овим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не м ає істотного значення, крім в ипадків, встановлених законо м.

Відповідно до статті 626 Циві льного кодексу України догов ором є домовленість сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов' язків.

Статтями 6 та 627 Цивільного ко дексу України визначено сво боду договору, у вигляді того , що сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого кодексу, інших актів циві льного законодавства, звичаї в ділового обороту, вимог роз умності та справедливості.

При цьому, зміст договору ст ановлять умови (пункти), визна чені на розсуд сторін і погод жені ними, та умови, які є обов ' язковими відповідно до акт ів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу Укра їни).

Сутність свободи договору розкривається насамперед че рез співвідношення актів цив ільного законодавства і дого вору: сторони мають право вре гулювати ті відносини, які не визначені у положеннях акті в цивільного законодавства, а також відступати від полож ень, що визначені цими актами , і самостійно врегулювати св ої відносини, крім випадків, к оли в актах законодавства мі ститься пряма заборона відст упів від передбачених ними п оложень або якщо обов' язков ість положень актів цивільно го законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відно син між сторонами.

Статтею 204 Цивільного кодек су України закріплена презум пція правомірності правочин у, за якою правочин є правомір ним, якщо його недійсність пр ямо не встановлена законом а бо він не визнаний судом неді йсним

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999 року "Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням у год недійсними", вирішуючи с пори про визнання угод недій сними, господарський суд по винен встановити наявність т их обставин, з якими закон п ов'язує визнання угод недій сними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідні сть змісту угод вимогам зако ну; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конк ретно полягає неправомірніс ть дій сторони та інші обстав ини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Позивачем по зустрічному п озову в обґрунтування своїх позовних вимог щодо недійсно сті Договору не надано жодно го доказу в підтвердження йо го недійсності. Більш того, вс і його посилання на недійсні сть Договору спростовуютьс я самим Договором та матеріа лами справи, а саме: посилання на основний договір оренди м іститься в п. 1.2 Договору, а поси лання щодо необізнаності до якості приміщення заперечує ться підписаним позивачем по зустрічному позову акту при ймання-передачі приміщення в ід 04.11.2008 р., в якому позивач по зу стрічному позову погодився н а те, що приміщення передаєть ся у належному технічному ст ані з усіма комунікаціями та обладнанням, передбаченими цим договором.

Крім того, спірний Договір в же був предметом розгляду го сподарської справи за позов ом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ “Мерк с Груп” про його розірвання. Р ішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2009 року № 51/197 в розі рванні спірного Договору ві дмовлено.

Зважаючи на вищезазначене , суд дійшов висновку про те, щ о позивачем по зустрічному п озову не представлено жодно го належного доказу в обґрун тування заявлених позовних в имог щодо недійсності Догово ру, тому вони є необґрунтован ими та такими, що не підлягают ь задоволенню, у зв' язку з ч им, суд вважає за необхідне відмовити позивачу по зустр ічному позову у задоволенн і позовних вимог.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог.

За таких обставин, керуючис ь ст.ст.11, 203, 204, 215, 258, 267, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст.173, 174, 179, 193, 207, 284, 285, 286, 2 32, 343 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, п.6.ч.1 ст.83, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задов ольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідент ифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1; відомості про да ту та міце народження, банків ські рахунки відсутні) на кор исть Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Гру п» (01004, м.Київ, Бессарабська пло ща, 7 літера «А», код 34980420, р/р 260000108066911 в Київській міській філії АК Б "Укрсобанк", МФО 322012) - 9066 грн. 29 к оп. заборгованості за суборе нду та компенсації за комуна льні послуги та експлуатацій ні витрати, 457 грн. 08 коп. пені, 409 грн. 38 коп. інфляційних, 57 грн. 04 к оп. 3% річних, 2719 грн. 88 коп. штрафу , 127 грн. 10 коп. державного мита т а 88 грн. 39 витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

Розстрочити виконання суд ового рішення наступним шлях ом - по 1097,65 грн. щомісячно до 30 чис ла поточного місяця починаю чи з дня набрання рішенням за конної сили до повного викон ання цього рішення суду.

Видати наказ після набран ня рішенням законної сили.

В іншій частині позовних ви мог по первісному позову від мовити.

В задоволенні зустрічног о позову відмовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення підп исано 01.03.2010 року

справа № 57/91-09