Постанова

від 12.07.2007 по справі 6/165а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/165а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "12" липня 2007 р.                           09 год. 30 хв., м. Чернігів                     Справа № 6/165а

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                           Блохіної Ж.В.

при секретарі

судового засідання                 Кузьміні М.М.,

за участю  представників

позивача:                                   Сітало Т.В., довіреність № б/н від 15.05.2007р.,

                                                    Ільченко О.В., довіреність № 1492 від 05.06.2007р.                                                     

відповідача:                              Усенко Л.М., довіреність №4425/9/10-010 від 04.07.2007р.,

                                                    Рубан Т.В., довіреність №3294/9/10-010 від 23.05.2007р.                                                   

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов       Товариства з обмеженою відповідальністю „Провіант”,                                                 

                                                     м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63 (юридична адреса),

                                                     м. Ічня, вул. Вишнева, 4, (фактична адреса)

до  відповідача                          Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

                                                     м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

про                                               скасування податкового повідомлення-рішення,

                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Провіант” подано позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування  податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.04.2007р. №0002232320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість  за грудень 2006 року на суму 75 000,00 грн.

Представники відповідача заперечують проти позову.

Представники позивача просять позовні вимоги задовольнити і пояснили, що прийняте  відповідачем податкове повідомлення-рішення є безпідставним, прийнятим всупереч чинному законодавству, оскільки позивач  відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”  правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ по придбаному у ПП „Лювіт” товару по податковим накладним №79 та №80 від 30.11.2006р. Також позивач посилається на Довідку ДПІ у м. Черкаси про результати невиїзної документальної перевірки ПП „Лювіт” з питань правових відносин з ТОВ „Провіант” за період з 01.11.2006р. по 30.11.2006р. №710/23-4/32414598 від 18.04.2007р., в якій зазначено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов”язань відповідного періоду, відображені у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2006 року та уточненого розрахунку за листопад 2006 року. Представники вважають, що право на податковий кредит у ТОВ „Провіант” виникло з моменту перерахування коштів на рахунок ПП „Лювіт” м. Черкаси і підтверджено отриманою від нього податковою накладною.

Представники відповідача просять у позові відмовити, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано і відповідає чинному законодавству. Позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2006 року в звязку з порушенням Закону України „Про податок на додану вартість”, що встановлено перевіркою підприємства.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, зясувавши всі обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2007р. №0002232320/0, яким ТОВ „Провіант” зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість  за грудень 2006 року на суму 75 000,00 грн.

Приймаючи дане рішення, податковий орган посилається на підпункт „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п. 1.8  ст.1  п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Дане податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Чернігові на підставі  висновків  Акту №376/23/32729070 від 17.04.2007р.  про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ „Провіант” за грудень 2006 року, заявленого на розрахунковий рахунок.

Перевіркою зроблено висновок про те, що ТОВ „Провіант” в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” завищило суму бюджетного відшкодування за грудень 2006 року на суму 75000 грн.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено наступне.

Згідно поданої ТОВ „Провіант” до ДПІ у м. Чернігові податкової декларації з ПДВ за грудень 2006р. та розрахунку суми бюджетного відшкодування  сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку  складає 222397 грн.

За даними декларації:

залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми  податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 222530 грн.;

сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17  податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 222539 грн.;

сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг),  складає 222397 грн.

Основними постачальниками  позивача у листопаді 2006 року були:

- ПП „Лювіт”, іпн. 324145923014. Було направлено запит до Черкаської ОДПІ за №1590/7/23-425 від 21.02.2007р. про проведення зустрічної перевірки на загальну суму ПДВ 75 000,00 грн. та отримано інформаційну довідку, де зазначено, що частка податкових зобов”язань з ПДВ у листопаді 2006 р. по операціях з даним платником складає 100%. В інформаційній довідці також зазначено, що загальна сума зобов”язань з ПДВ у ПП „Лювіт” за листопад 2006р. складає 14 232 грн., тобто сума по операціях з ТОВ „Провіант” не включена до складу податкових зобов”язань у розмірі 75 000,00 грн.

В акті зазначено, що за змістом Закону України „Про податок на додану вартість” право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання зі сплати податку на додану вартість в ціні товару, який платником не оплачений.

За таких обставин перевіркою скориговані в сторону зменшення показники податкової декларації по ПДВ за грудень 2006 року, а саме:

зменшено на 75 000 грн. сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду);

зменшено на 75 000 грн. суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 3) (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період).

Враховуючи положення  п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий орган дійшов висновку про  зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за грудень 2006 року, на  75 000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

16.01.2007р.  товариством з обмеженою відповідальністю „Провіант” (позивач)  до ДПІ у м. Чернігові подано   податкову декларацію  з податку на додану вартість за грудень 2006 року, в якій:

у рядку 23 зазначено, що залишок відємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, складає 222530 грн.;

у рядку 24 зазначено, що залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми  податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 222530 грн.;

у рядку 25 зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 222397 грн.

У розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006р. позивач зазначив: сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг),  складає 222397 грн.

Дані факти визнаються позивачем та відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2006р. між ТОВ „Провіант” (позивач) та ПП „Лювіт”, м. Черкаси укладено договір купівлі-продажу № 85, згідно якого перший придбав у другого зернову продукцію на підставі наступних документів:

- видаткової накладної № РН-000079 від 30.11.2006р., податкової накладної №79 від 30.11.2006р. придбано рапс в кількості 185 тон по ціні 958,33 грн. без ПДВ на суму 177 291,67 грн., крім того ПДВ  35 458, 33 грн., всього на загальну суму з ПДВ 212 750,00 грн.

- видаткової накладної № РН-000080 від 30.11.2006р., податкової накладної №80 від 30.11.2006р., придбано сою в кількості 189,8 тон по ціні 1041,67 грн. без ПДВ на суму 197 708,33 грн., крім того ПДВ  39 541,67 грн. Всього на загальну суму з ПДВ 237 250,00 грн.

30.11.2006р. платіжним доручення №28 ТОВ „Провіант” здійснив оплату отриманої зернової продукції ПП „Лювіт” в повній сумі 450 000,00 грн., в тому числі ПДВ 75 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою Філії ВАТ КБ „Надра” Чернігівське РУ від 30.11.2006р.

Вищевказана операція ТОВ „Провіант” була відображена в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2006 року, а сума ПДВ в розмірі 75 000,00 грн. віднесена до податкового кредиту звітного періоду (листопад 2006 року) та включена в Розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року (вх. № 151343 від 16.01.2007р.).

Згідно з підпунктами 1.7,  п. 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закон №168) податковий  кредит  -  сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 в редакцій, чинній після 31.03.2005р.,  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

    придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 Згідно з приписами п.п.7.4.5 п.7.4  ст.7 Закону №168  не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом  7.2.6  цього  пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6. цієї статті податкова  накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, у випадку, коли податкова накладна складається  особами,  не зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, і   у податковій накладній відсутній хоча б один з зазначених у п.п.7.2.1 ст. 7 Закону №168 реквізитів, це позбавляє покупця права на включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі такої податкової накладної.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право  на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

       Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

При проведенні перевірки позивача, відповідачем була використана інформація, отримана від Черкаської ОДПІ.

Згідно інформаційної довідки Черкаської ОДПІ від 01.03.2007р. №2408/23-4 на виконання запиту щодо надання інформаційної довідки про постачальника ПП „Лювіт”, частка податкових зобов”язань з ПДВ у листопаді 2006 р. по операціях з даним платником складає 100%. В інформаційній довідці також зазначено, що загальна сума зобов”язань з ПДВ у ПП „Лювіт” за листопад 2006р. складає 14 232 грн., в звязку з чим ДПІ у м. Чернігові робить висновок, що сума по операціях з ТОВ „Провіант” не включена до складу податкових зобов”язань у розмірі 75 000,00 грн.

Також в акті перевірки позивача зазначено, що підрозділами ГВПМ ДПІ у м. Чернігові були направлені запити до ГВПМ ДПІ у м. Черкаси за № 2111/7/26-001 від 12.03.2007р., в якому зазначено, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ „Провіант” мало фінансово-господарські відносини з ТОВ „Лювіт” (код 32414598, м. Черкаси), а саме, ТОВ „Лювіт” були виписані податкові накладні на адресу ТОВ „Провіант” № 80 від 30.11.2006р., на суму 237250,00 грн., в тому числі  ПДВ - 39 541,67 грн., № 79 від 30.11.2006р., на суму 212750,00 грн., в тому числі  ПДВ – 35 458, 33 грн. (рапс). Вказана продукція залишилась у товарних запасах ТОВ „Провіант”, в зв”язку з чим підприємство задекларувало відповідну суму до бюджетного відшкодування.

Позивачем надана Довідка ДПІ у м. Черкаси від 18.04.2007р. №710/23-4/32414598 про результати невиїзної документальної перевірки ПП „Лювіт” з питань правових відносин з ТОВ „Провіант” за період з 01.11.2006р. по 30.11.2006р., згідно якої:

в ДПІ у місті Черкаси субєкт господарювання ПП „Лювіт” зареєстрований як платник податків 28.03.2003р. за №224, як платник податку на додану вартість 28.03.2003р. та має свідоцтво платника ПДВ №32142481;

ПП „Лювіт поставлені товари, на що виписані податкові накладні №80 від 30.11.2006р.  на суму 237250 грн., в т.ч. ПДВ 39541,67 грн. та №79 від 30.11.2006р. на суму 212750 грн., в т.ч. ПДВ 35458,33 грн., усього ПДВ 75000 грн.;

фактичне відвантаження товарів підтверджується видатковими накладними, розрахунки між субєктами  господарювання проводились у безготівковій формі;

суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов”язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2006 року та уточненого розрахунку за листопад 2006 року.

Отже, наданими позивачем  документами бухгалтерського та податкового обліку, а також Довідкою ДПІ у м. Черкаси від 18.04.2007р. №710/23-4/32414598 підтверджується факт отримання позивачем товару від ПП „Лювіт”,  факт оплати товару, факт виписки податкових накладних платником податку на додану вартість.

Отже, на підставі п.п.7.4.1 ст.7 Закону №168 позивач мав право  включити до складу податкового кредиту листопада 2006 року  податок на додану вартість, нарахований (сплачений) платником податку , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товару у ПП „Лювіт” у сумі 75 000 грн..

Порядок  визначення суми податку,  що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, строки розрахунків з бюджетом передбачені п.7.7 ст. 7 Закону №168.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

    а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем доведений той факт, що сума податку на додану вартість  75000 грн. фактично сплачена ним у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а саме 30.11.2006р.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У відповідності до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закон №168 протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З вищевикладеного вбачається, що при визначенні податкового кредиту листопада 2006 року та при визначенні суми бюджетного відшкодування за грудень 2006р. позивачем повністю дотримані  вищевказані норми Закону України „Про податок на додану вартість”, а висновки відповідача спростовуються наданими позивачем доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частини 3 статті 2 КАС України передбачено наступне:

“У  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України;

       2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

       3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

       4) безсторонньо (неупереджено);

       5) добросовісно;

       6) розсудливо;

       7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

       8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

       9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

     10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездітності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття рішення  щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006р. товариству  з обмеженою відповідальністю “Провіант”.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, діяв не відповідно до законодавства України,  необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення,  недобросовісно, а тому таке рішення  має бути скасовано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги   підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

        С У Д    П О С Т А Н О В И В:    

   1. Позов задовольнити повністю.

  2. Скасувати  повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 20.04.2007р. №0002232320/2, яким ТОВ „Провіант” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за грудень 2006р. на суму 75 000,00 грн.

  3. Стягнути з Державного бюджету (р/р 31117095500002  УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) на користь   товариства з обмеженою відповідальністю “Провіант” (м. Чернігів,  вул. Старобілоуська, 63 (юридична адреса); м. Ічня, вул. Вишнева, 4, 16700 (фактична адреса), код 26211071, рахунок 26008001896001 у фідії ВАТ КБ „Надра” Чернігівське РУ, МФО 353627) 3,40 грн. судових витрат.

 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

            Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

           У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16.07.2007р.

Суддя                                                                                                   Ж.В. Блохіна