Рішення

від 21.08.2019 по справі 477/2285/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2285/18

Провадження №2/477/202/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки, загальною площею 4,00 га, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Галицінівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

В обґрунтування своїх вимог вказували, що після смерті ОСОБА_3 залишилося в спадок зазначене нерухоме майно, яке вони не взмозі оформити в нотаріальному порядку через відсутність неналежним чином оформленого правовстановлюючого документу на спадкову нерухомість, який був втрачений.

Посилаючись на те, що вони є спадкоємицями першої черги після смерті ОСОБА_3 , але через зазначену обставину не можуть оформити її в нотаріальному порядку, тому просили визнати за ними право власності по Ѕ частині за кожним на земельні ділянки.

В судове засідання сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, надали заяви з проханням здійснити розгляд справи за їх відсутності; позивачі в своїй заяві просили позов задовольнити, представник відповідача в своїй заяві позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин ОСОБА_3 і після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді земельних ділянок, загальною площею 4,0 га, виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, які йому належали відповідно до державного акту серії МК в„– 069379 , виданого 31 серпня 2004 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області.

Слід відмітити, що постановою Верховної ради України № 13-VIII від 19 травня 2016 року "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" Жовтневий район перейменовано на Вітовський, а розпорядженням голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області № 202-р від 06 червня 2016 року Жовтнева районна державна адміністрація перейменова у Вітовську районну державну адміністрацію.

Відповідно до вказаного державного акту земля, яка належала померлому, мала загальну площу 4,0 га і складалася із трьох ділянок:

-площею 2,34 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0154 ;

-площею 1,61 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0155 ;

-площею 0,05 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0057 .

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Даних про те, що померлим ОСОБА_3 за життя був складений заповіт суду не надано, тому майно після його смерті повинно спадкуватися за законом.

Цивільний кодекс України вирізняє п`ять черг спадкування за законом, які передбачені ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги за законом відносяться батьки та діти померлого спадкоємця, тобто позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 : ОСОБА_1 - його батько, а ОСОБА_2 - його дочка.

В той же час, звернувшись до нотаріуса за оформленням спадщини ОСОБА_1 отримав письмове роз`яснення від 24 вересня 2018 року приватного нотаріуса Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапеги О.П., відповідно до якого нотаріальне оформлення спадщини на землю неможливо, оскільки він не представив належним чином оформлений правовстановлюючий документ на нерухомість, тобто державний акт.

За пунктами 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що за відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадок правовстановлюючих документів, нотаріус роз`яснює йому вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи державний акт серії МК в„– 069379 про право власності на земельні ділянки був втрачений за невідомих обставин, про що у місцевому друкованому засобі масової інформації була подана відповідне оголошення.

Однак втрата правовстановлюючого документу не скасовує право власності на майно, яким воно підтверджувалося.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

В ч. 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що земельні ділянки загальною площею 4,00 га за життя належали ОСОБА_3 і після його смерті входять до складу спадщини, а тому в порядку спадкування, з врахування встановлених зазначених обставин, повинні відійти спадкоємцям за законом, тобто позивачам в справі.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки спадкоємців при спадкуванні за законом є рівними, тобто в даному випадку - по Ѕ частині кожному із спадкоємців.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вони не можуть захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ними права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину землі, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,00 га, розташовану в межах території Вітовського (раніше - Жовтневого) району Миколаївської області, яка йому належала на праві приватної власності відповідно до державного акту серії МК в„– 069379 , виданого 31 серпня 2004 року Жовтневою (тепер - Вітовською) районною державною адміністрацією Миколаївської області, і яка складається із трьох земельних ділянок:

- площею 2,34 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0154 ;

- площею 1,61 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0155 ;

- площею 0,05 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0057 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину землі, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,00 га, розташовану в межах території Вітовського (раніше - Жовтневого) району Миколаївської області, яка йому належала на праві приватної власності відповідно до державного акту серії МК в„– 069379 , виданого 31 серпня 2004 року Жовтневою (тепер - Вітовською) районною державною адміністрацією Миколаївської області, і яка складається із трьох земельних ділянок:

- площею 2,34 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0154 ;

- площею 1,61 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0155 ;

- площею 0,05 га кадастровий номер 4823380600:10:000:0057 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. повний текст рішення було складено на 20 серпня 2019 року.

Суддя Р.В. Козаченко