Постанова

від 09.07.2007 по справі 12/236пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/236пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.07.07                                                                                 Справа № 12/236пн-ад.

Суддя господарського суду Луганської області  Палей О.С. по справі за позовом  

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі  м.Луганська

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансОйл", м.Луганськ

про арешт активів у  вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків

в присутності представників сторін:

від позивача - Кіянко Д.В., ст.держ.подат.інсп., дов. № 9742-2/10 від 11.06.07 ;

від відповідача - не прибув

Суть спору: Позивачем заявлено вимогу про винесення рішення про зупинення операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансОйл”, м. Луганськ, р/р №№ 2600012024, 2600812022, 2600912023, 26008112022 МФО 304007 ОД “Райфайзен Банк Аваль” строком на 96 годин.

Розглянувши матеріали справи,  суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансОйл" і.к.32326439 зареєстроване Виконавчим комітетом Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 22.01.2003 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №25370169Ю0043005, та внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств України. Платник податків - ТОВ "ТрансОйл" - взятий на облік в ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську 01.12.2004 року, реєстраційний номер 7742.

Станом на 14.05.2007 року ТОВ "ТрансОйл" має податковий борг у сумі 22063,72 грн.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, згідно діючого законодавства, ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансОйл" і.к.32326439 були надіслані перша (№ 1/420 від 06.03.2006 року) та друга (№ 2/524 від 17.05.2006 року) податкові вимоги. До цього часу суми податкового боргу, вказані у податкових вимогах, залишилися несплаченими.

У результаті здійснюваних заходів щодо погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансОйл" і.к.32326439 встановлено, що в порушення п.п.9.1.2 п.9.2 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року посадовими особами підприємства здійснено не допуск посадових осіб податкових органів до опису активів платника податків а також до обстеження приміщень, які використовуються для отримання доходів.

Начальником ДПІ у Жовтневому районі у м.Луганську було прийнято рішення № 2/24 від 29.03.2007 р. про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках.

Відповідач явку в судове засідання жодного разу свого представника не забезпечив, вимоги за  суттю не оскаржив.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Законом України від 02.06.2005р. № 2631-ІУ пункт 9.3 статті 9 Закону України "Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 було доповнено підпунктом 9.3.9 згідно з яким арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

          Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче  провадження" та деяких інших законодавчих активів щодо виконання судових рішень" від 15.03.2006р., № 3541-ІУ, який набув чинності з 14.04.2006р. у пп. 9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону № 2181 внесені зміни, відповідно до яких чинна редакція цієї статті –"арешт коштів на рахунку платника податків"  здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством".

Таким чином на час звернення позивача до суду з цим позовом, взагалі не  існує

поняття "адміністративний арешт активів у вигляді зупинення операцій на  рахунках" у зв'язку з чим звернення податкового органу з такою вимогою є невірно обраним матеріально-правовим способом захисту порушених прав.

Слід зазначити, що окремий порядок арешту коштів на рахунку платника податків, про який йдеться в п.п.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону № 2181, законодавством не визначений.

Неврегульованість цього порядку законодавчо не може бути підставою для відмови в позові, а тому, при вирішенні цього питання, суд має виходити з фактичних обставин, що зумовили звернення з таким поданням, встановлених законом перед органами державної податкової служби завдань, та загальних принципів адміністративного судочинства.

Позивач ніяким чином не обґрунтував цілі, на які спрямовано заявлене подання, та не довів неможливість досягнення її вжиттям будь-яких інших заходів в межах покладених на органи державної податкової служби функцій та наявних повноважень.

Суд також вважає, що арешт коштів є виключним видом адміністративно - господарської відповідальності, та будь-яке рішення щодо арешту коштів на рахунку суб'єкта господарювання має відповідати визначеному п.п8 п.3.ст.2 КАС України принципу пропорційності, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і  цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

На підставі вищевикладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 160,163,167,186,254 КАС України, суд

постановив:

         1.  У задоволенні позову відмовити.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

        Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено в повному обсязі та підписано –13.07.07.

Суддя                                                                    О.С.Палей

Помічник судді                                                     Є.С.Бубен