Рішення

від 21.08.2019 по справі 927/549/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/549/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком ,

бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601;

в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком ,

проспект Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації, вул. Соборності, 27, смт. Козелець, Чернігівської області, 17000;

предмет спору: про стягнення 271521,54грн

за участю представників сторін:

від позивача: Волошина О.Г. - адвокат, довіреність від 18.01.2019 за №4241; посвідчення адвоката №615 від 03.06.2016;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 21.08.2019 Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

02.07.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком до Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації про стягнення 272332,59грн компенсації вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають у Козелецькому районі за 2018 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як оператором телекомунікацій, надаються телекомунікаційні послуги споживачам, яким згідно із Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про жертви нациських переслідувань , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про охорону дитинства , Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні , Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено пільги з оплати їх вартості. Відповідно до чинного законодавства на відповідача, як розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладено обов`язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Разом з тим, у порушення вимог чинного законодавства, кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих позивачем пільговим категоріям громадян, які проживають у Козелецькому районі в період з січня 2018 року по грудень 2018 року на рахунок позивача від відповідача не надійшли, у зв`язку з чим виник заявлений до стягнення борг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2019 прийнято до розгляду позовну заяву ПАТ Укртелеком в особі Чернігівської філії ПАТ Укртелеком до Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації про стягнення 272332,59грн та відкрито провадження у справі № 927/549/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.07.2019.

Даним процесуальним документом сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу - п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання ухвали суду від 04.07.2019, але не пізніше 22.07.2019, для подачі відзиву на позов; позивачу - триденний строк, з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 26.07.2019, для подачі відповіді на відзив.

29.07.2019, підготовче судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. на лікарняному, про що сторони повідомлені листом від 29.07.2019 №927/549/19/928/19.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 підготовче судове засідання призначено на 14.08.2019 та встановлено відповідачу строк для подачі до суду у відповідності до статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) заперечення на відповідь на відзив (у разі наявності) до початку підготовчого судового засідання.

У межах процесуального строку, встановленого ухвалою від 04.07.2019, на адресу суду відповідачем подано відзив на позов, згідно якого останній проти задоволення позову заперечив у повному обсязі. Вказав, що спірні відносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002. Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 №2246-VIII не затверджено міжбюджетні трансфери з державного бюджету місцевим бюджетам на 2018 рік на надання пільг з послуг зв`язку. Районним бюджетом на 2018 рік відшкодування пільг з послуг зв`язку не передбачено. В умовах реформи міжбюджетних відносин та впровадження процесу децентралізації влади з 01 січня 2017 року видатки на надання пільг з послуг зв`язку включено до визначених статтею 91 Бюджетного кодексу України видатків місцевих бюджетів. Питання про фінансування пільг з послуг зв`язку на місцевому рівні розпорядниками місцевих бюджетів, якими в Козелецькому районі є чотири об`єднані територіальні громади та 15 сільських рад, в 2018 році не вирішувалось.

З урахуванням зазначеного відповідач ствердив, що діяв у межах повноважень передбачених законодавством, згідно кошторису розпорядників бюджетних коштів, розпису Державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню.

При цьому просив суд врахувати, що у спірному періоді в формі 2-пільга , до яких позивачем внесено данні щодо обсягу наданих послуг, за якими відповідач в силу вимог Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, звіряє перелік таких осіб, позивачем було проведено нарахування сум пільг споживачам, які не визначені Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , а саме: громадянам, які померли в 2017-2018 роках (перелік яких ним додано до відзиву). Тобто, сума заявлена позивачем до стягнення не відповідає дійсності. Згідно до переліку пільгових осіб, наданого відповідачем до відзиву, сума нарахувань, що має бути виключена із розрахунку складає 675,89грн .

У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Враховуючи заперечення щодо обсягу наданих послуг пільговим категоріям громадян у 2018 році по Козелецькому району, позивач у відповіді на відзив заявив про зменшення заявленої до стягнення суми на 811,05грн (з урахування ПДВ) , що складає вартість послуг зв`язку помилково нарахованих ним у спірному періоді згідно переліку пільгових осіб, що померли у 2017-2018 роках, наданого відповідачем. Позивач, з урахуванням зменшення, просив у межах даної справи стягнути на свою користь з відповідача 271521,54грн.

Відповідно п. 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Суд, перевіривши повноваження підписанта та докази завчасного направлення іншій стороні відповіді на відзив, у якій заявлено про зменшення позовних вимог, прийняв дане зменшення на 811,05грн та продовжив розгляд справи, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 14.08.2019.

З урахуванням прийнятого судом зменшення позовних вимог, ціна даного позову склала 271521,14грн.

У відповіді на відзив заперечив проти доводів відповідача та вказав, що гарантії соціальних пільг встановлює та бере на себе держава в особі визначених нею органів, а не суб`єкти господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Таким органом з боку держави в даних правовідносинах виступає відповідач. Звертав увагу, що в силу частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України. Вказав, що погашення боргу могло бути проведено відповідачем і з таких джерел як надходження з державного бюджету, з місцевого бюджету, міжбюджетних трансферів та інших джерел, не заборонених законодавством. Місцевий орган державної виконавчої влади, структурним підрозділом якого є відповідач, наділений повноваженнями самостійно розробляти місцеві програми соціального спрямування. Однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та ігноруючи власні зобов`язання, вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям громадянам у спірному періоді, не відшкодував, жодних реальних дій на виконання свого обов`язку перед позивачем не вчинив.

Наголосив, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не може бути взято до уваги, оскільки законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснити розрахунок з постачальником послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг визначеним категоріям осіб відбувається на підставах, встановлених законами України.

Відповідач правом на подачу заперечення на відповідь на відзив не скористався; у підготовче судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400045232990.

У підготовче судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Враховуючи відсутність заперечень з боку позивача щодо розгляду справи за відсутності повноважного представника відповідача та з огляду на поданий останнім відзив на позов, у якому ним наведено свою правову позицію відносно заявлених до нього вимог, судом задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності, заявлене у відзиві на позов.

За результатами підготовчого судового засідання 14.08.2019, судом, у відповідності до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.08.2019.

У судовому засіданні 21.08.2019 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав, з урахуванням зменшення, та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України, про що свідчать матеріали справи (зокрема рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400045279156).

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 за № 2017 -ІІІ.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком , в особі Чернігівської філії, являється оператором, провайдером телекомунікацій, який у тому числі надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Козелецького району Чернігівської області, які підпадають під дію п. 19 частини 1, частини 6 статті 12, п. 10 частини 1 статті 13, п. 18 частини 1 статті 14, п. 20 частини 1 статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3552-XII (далі Закон № 3552-XII); п. 11 частини 1, частини 3 статті 20, п. 1 частини 1 статті 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII); п. 6 частини 1 статті 6, частини 3 статті 7 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі Закон №203/98-ВР); частини 5 статті 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), п. 4 частини 3 статті 13 Закону України Про охорону дитинства від 26.04.2001 за № 2402-ІІІ (далі - Закон № 2402-ІІІ).

Згідно п. 19 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до п. 10 частини 1 статті 13 Закону України № 3551-XII, для осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв`язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Пунктом 18 частини 1 статті 14 Закону України № 3551-XII передбачено надання учасникам війни (статті 8, 9) таких пільг: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Згідно п. 20 частини 1 статті 15 Закону України № 3551-XII особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Порядок користування послугами зв`язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 11 частини 1 статті 20 та п. 1 частини 1 статті 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. № 796-XII, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14) та категорії 2 (пункт 2 ст. 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

За приписами п. 6 частини 1 статті 6 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.1998 №203/98-ВР, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними; а також вдовам (вдімцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членам їх сімей, надаються пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном.

Згідно абз. 2 частини 5 статті 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-ХІІ особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" № 2402-ІІІ багатодітним сім`ям надаються пільги, зокрема, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, надаються пільги, передбачені частиною третьою, з урахуванням умов, визначених частиною четвертою цієї статті.

Згідно статті 17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту №3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно статті 63 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист №203/98-ВР реалізація обов`язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, а саме статтею 23 передбачено, що фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

За приписами частини 3 статті 63 Закону України Про телекомунікації від 18.11.2003 за № 1280-IV та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 за № 295 телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу статті 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 20 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров`я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.

За змістом статті 81 Бюджетного кодексу України міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Відповідно до статей 82-85 Бюджетного кодексу України, видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини 1 статті 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п. 1 частини 1 статті 82 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини 1 статтею 82 цього Кодексу.

Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

За пунктом 20-4 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів віднесено видатки на пільги з послуг зв`язку. При цьому, незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв`язку, розрахунки за надані позивачем телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян повинні проводитись саме відповідачем, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 17.02.2017 №75 (далі - Положення), пункту 1, Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації і в межах району забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Основними завданнями Управління у межах реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення є забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення; призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового палива та пільг з оплати житлово-комунальних послуг і послуг зв`язку (п.4.2. 4.3. Положення).

Управління відповідно до визначених повноважень проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; проводить розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян і призначені житлові субсидії населенню (п.5.27. Положення).

Пунктами 3, 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 встановлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (відповідач у справі): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою 1 - пільга , в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою 2-пільга .

Уповноважений орган (відповідач у справі), у свою чергу, щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації (1); після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою 5-пільга , реєстр розрахунків згідно з формою 7-пільга та акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою 3-пільга (2); до 15 числа подає: - фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою 3-пільга ; -Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами 4-пільга та 6-пільга (3).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що саме до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Козелецького району Чернігівської області, відтак, саме відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з січня по грудень 2018 року щомісяця надсилав на адресу відповідача разом із супровідними листами від 05.02.2018 за №82і250/58-228, від 06.03.2018 за №82і250/58-372, від 12.04.2018 за №82і250/58-484, від 10.05.2018 за № 82і250/58-586, від 06.06.2018 за № 82і250/58-706, від 09.07.2018 за №82і250/58-795, від 06.08.2018 за №82і250/58-878, від 11.09.2018 за №82і250/58-1012, від 09.10.2018 за № 82і250/58-1084, від 06.11.2018 за №82і250/58-1216, від 10.12.2018 за № 82і250/58-2038, від 09.01.2019 за №82і250/58-84 розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам, за формою 2-а пільга . Однак, відповідач ухилявся від проведення звірки інформації, що містилася в розрахунках позивача (форма 2-а пільга ) та складання актів звіряння розрахунків (форма 3-а пільга ).

У відзиві на позов відповідач повідомив суд, що позивачем безпідставно у спірному періоді включено до переліку пільговиків осіб, які вже померли, у зв`язку з чим заперечував проти заявленої до стягнення суми. Згідно до переліку пільгових осіб, наданого відповідачем до відзиву, сума нарахувань, що має бути виключена із розрахунку складає 675,89грн.

Враховуючи наявність у відповідача зауважень щодо обсягу наданих послуг, позивачем, з урахуванням заявленого у позові періоду стягнення (з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року) проведено перерахунок вартості наданих послуг, зменшено суму заявлених вимог на 811,05грн (з ПДВ) та відповідно заявлено до стягнення 271521,54грн.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вартість послуг зв`язку, наданих позивачем пільговим категоріям населення, облікованих на території Козелецького району Чернігівської області у період з січня 2018 по грудень 2018 року підлягає відшкодуванню в сумі 271521,54грн за рахунок відповідача, як головного розпорядника коштів на фінансування державних програм соціального захисту та соціального забезпечення громадян.

Держава, як специфічний суб`єкт правовідносин, здійснює свої обов`язки у відносинах з особою у певній сфері суспільних відносин через свої органи. Враховуючи, що у спірних правовідносинах державу представляють органи, які уповноважені на реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави. Отже, у справах щодо виплати компенсації вартості телекомунікаційних послуг предметом спору є акти (діяльність, бездіяльність) суто тих суб`єктів, які були відповідальні за здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

З огляду на вказані норми законодавства у ПАТ Укртелеком виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, внаслідок надання послуг зв`язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, за рахунок яких останнім мають бути компенсовані витрати позивача, судом до уваги не приймаються, оскільки відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного та місцевого бюджетів не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Кечко проти України (08.11.2005) зазначив, що: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань .

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та Бакалов проти України (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

До того ж, в силу частини 6 статті 48 БК України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 БК України.

Тобто, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

За таких обставин, Управління соціального захисту Козелецької районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми повністю підтверджується наявними у справі доказами, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 271521,54грн боргу по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів у період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Одночасно, з поданням заяви про зменшення суми позовних вимог на 811,05грн, позивачем заявлено письмове клопотання про повернення суми надмірно сплаченого судового збору в розмірі 12,17грн.

У відповідності до статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи прийняття судом зменшення позовних вимог у частині основного боргу, судовий збір у сумі 12,17грн підлягає поверненню.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 4072,82грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, 76, код ВП ЄДРПОУ 01189425) до Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації (17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт Козелець, вул. Соборності, 27, код ЄДРПОУ 03196021) про стягнення 271521,54грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації (17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт Козелець, вул. Соборності, 27, код ЄДРПОУ 03196021) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Альфа-Банк м. Київ, МФО 300346) - 271521,54грн боргу та 4072,82грн судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766, р/р НОМЕР_2 в ПАТ Альфа-Банк м. Київ, МФО 300346) з Державного бюджету (р. 34318206083035 банк отримувача УДКСУ в м. Чернігові, отримувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030101, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38054398) - 12,17грн сплаченого судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення №3950 від 26.06.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/549/19.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 21.08.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко