Рішення

від 11.03.2019 по справі 160/9653/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Справа № 160/9653/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувшив порядку спрощеного (письмового) провадження, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Лад до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Лад (далі - ПП Лад , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (далі - Інспекція, відповідач) №ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/П/ФС від 11.12.2018р.про накладення штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в період з 08.11.2018р. по 21.11.2018р. відповідачем здійснено інспекційне відвідування ПП Лад з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин з працівниками підприємства.

За результатами відвідування 29.11.2018р. відповідачем винесено припис №ОМС-ДН2027/1024/НП/АВ/П про усунення виявлених порушень зазначених в акті №ОМС-ДН2027/1024/НП/АВ від 21.11.2018р.

Позивач вказує, що відповідачем без урахування його пояснень та документів 11.12.2018р. прийнято постанову №ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/П/ФС про накладення штрафу у розмірі 37' 230грн. 00коп.

У зв`язку з чим позивач вважає, оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.12.2018р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 11.01.2019р. позов прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (у письмовому провадженні).

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20.12.2018р. позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач та відповідач про відкриття спрощеного провадження за вищезазначеним адміністративним позовом повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

У встановлений судом строк відповідач, заперечуючи проти позову, надав письмовий відзив, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач зазначив, що інспекційне відвідування ПП Лад проведено на підставі п.п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295 за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, про що складено відповідний наказ №169-ОД від 06.11.2018р.

Крім того, оскаржувана постанова прийнята правомірно, оскільки проведення інспекційного відвідування здійснювалося в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Отже, відповідач вважає, оскаржувану постанову правомірною, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши документи долучені до матеріалів справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті при розгляді справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи начальником Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Янушкевич Т.В. прийнято наказ №169-ОД від 06.11.2018р. про проведення інспекційного відвідування ПП Лад з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин за період з 01.10.2017р по 01.11.2018р. з працівниками підприємства (а.с.145).

На підставі зазначеного наказу, видано направлення на проведення інспекційного відвідування №7/3-634 від 07.11.2017р. (а.с. 146).

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що 08.11.2018р. інспекторів праці Кайногу Я.О. та Панкова В.В. не допущено до проведення інспекційного відвідування ПП Лад за адресою: АДРЕСА_1, оскільки підприємство за даною адресою не знаходиться та в ході інспекційного відвідування встановлено його фактичне місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим, інспекторами праці складено вимогу №ОМС-ДН2027/1024-НД із зобов`язанням позивача у строк до 17год. 00хв. 09.11.2018р. надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, яка вручена під підпис представнику підприємства (а.с. 147-149).

За результатами інспекційного відвідування 09.11.2018р. складено акт №ОМС-ДН2027/1024-НД про неможливість проведення інспекційного відвідування, у зв`язку з відсутністю необхідних документів та вимогу №ОМС-ДН2027/1024-ПД про поновлення документів, якою повторно зобов`язано позивача у строк до 10год. 00хв. 15.11.2018р. надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування (а.с. 151-157).

На виконання зазначеної вимоги ПП Лад супровідним листом №13/11-18 від 13.11.2018р. надало на адресу відповідача необхідний перелік документів, визначений у вимозі (а.с. 158-161).

Так, за результатами перевірки документів інспекторами праці складено акт №ОМС-ДН2027/1024-НД від 14.11.2018р. про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу №ОМС-ДН2027/1024-НД про витребування від позивача додаткових документів, а саме: копій заяв та наказів про звільнення працівників ПП Лад за період з 01.10.2017 по 01.11.2018р. (а.с. 162-169).

На виконання вимоги від 14.11.2018р. ПП Лад`супровідним листом №16/11-18 від 16.11.2018р. надало на адресу відповідача необхідний перелік документів визначений у вимогі, а також письмові пояснення від 20.11.2018р. за вих. №20/11-18 на усне зауваження інспектора праці щодо трудових відносин ПП Лад з ФОП ОСОБА_3 (а.с. 170-181).

За результатами невиїзного інспекційного відвідування інспекторами праці Кайногою Я.О та Панковим В.В. складено акт №ОМС-ДН2027/1024/НП/АВ від 21.11.2018р. зі змісту якого вбачається, що позивачем порушено законодавство про працю, а саме: неналежно оформлені трудові відносини, виявлено порушення стосовно виплати заробітної плати працівнику підприємства.

Не погоджуючись з порушеннями зазначеними в акті інспекційного відвідування №ОМС-ДН2027/1024/НП/АВ від 21.11.2018р. позивачем подано зауваження на його зміст №26/11-18 від 26.11.2018р. (а.с. 193-197).

На підставі акту №ОМС-ДН2027/1024/НП/АВ, у відповідності до вимог ст.259 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування України , п.19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 інспекторами праці Кайногою Я.О та Панковим В.В. винесено припис від 29.11.2018р. №ОМС-ДН2027/1024/НП/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с. 51-52).

11.12.2018р. начальником Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Янушкевич Т.В. прийнято рішення про накладення на ПП Лад штрафу у розмірі 37' 230грн. 00коп. за порушення законодавства про працю та складено відповідну постанову №ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/ФС.

Не погодившись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007р. (надалі Закон №877).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч.1 ст.2 вказаного закону.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ внесені зміни до Закону України Про місцеве самоврядування (далі -Закон №280) щодо повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення в частині здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

За наслідками цих змін ч.2 ст.17 Закону №280 визначено, що органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №280, органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ч.3 ст.34 Закону №280, до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад належать повноваження, у тому числі: з накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

26.04.2017р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Цією постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни також до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509 та у тому числі: розширено коло осіб, які мають повноваження з приводу притягнення винних осіб до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

При цьому, приписами Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, який визначає основні завдання та процедуру здійснення Держпраці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю, передбачено, що основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади повноважень, визначених відповідно ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ч.2 ст.259 Кодексу законів про працюУкраїни.

Отже, при прийнятті зазначених змін до законодавства органи місцевого самоврядування набули необхідних повноважень в частині здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також отримали можливість притягувати до відповідальності суб`єктів господарювання, які використовують найману працю за порушення ними вимог законодавства про працю.

При цьому, воля законодавця полягала саме у розширенні кола державних органів та фактичному дублюванні повноважень Інспекції та Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області зі здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання законодавства про працю. При цьому, останнього також наділено компетенцією зі здійснення державного нагляду з метою виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади повноважень, визначених відповідно ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ч.2 ст.259 Кодексу законів про працюУкраїни.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 16.03.2016р. №7/3 Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів , із змінами та доповненнями згідно з рішень Міської ради від 15.02.2017р. №42/18 та від 20.09.2017 року №4/24, відповідач є виконавчим органом Дніпровської міської ради, а отже, наділений повноваженнями зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та накладення штрафу за його (контролю) наслідками.

Відповідно до п.1.3 Положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету міністрів Украйни, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та іншими нормативними актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок № 295).

Підпунктом 6 п.5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Відповідно до п.6 Порядку №295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також, шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08.09.2004р., інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

Згідно з ч.2 ст.12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

За приписами п.10 Порядку №295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

У відповідності до вимог п.п.1, 2 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення без перешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п.5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби, з урахуванням вимог законодавства про охоронупраці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких, передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (п.12 Порядку № 295).

Згідно з п.16-18 Порядку №295, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених п.11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у п.16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктами 3-6 Порядку №509 визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограммою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями п.7 Порядку №509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його проінформовано відповідно до п.6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п.3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (абз.2 п.8 Порядку № 509).

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що предметом перевірки позивача було питання дотримання вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з працівником та порушення іншого законодавства про працю щодо виплати заробітної плати працівнику.

Разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством визначено фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформлені трудових відносин з працівниками. Метою винесення постанов про накладення штрафів, є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що оскаржувана постанова №ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/П/ФС від 11.12.2018р. винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з найманим працівником ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю у наказі про його призначення директором ПП Лад відомостей, що останній працює неповний робочий день або працює за сумісництвом.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Вiдповiдно до ч.2 ст.21 КЗпП працiвник має право реалізувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або одночасно на кількох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторiн.

Це дозволяє працiвникам, крiм основного трудового договору, додатково укладати трудовi договори (угоди) за сумiсництвом.

Порядок i умови сумiсництва визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.1993р. №245 Про роботу за сумiсництвом працівників державних пiдприємств, установ i органiзацiй (далi - Постанова №245) та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працівників державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн`юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.1993р. №43, зареєстрованим у Мiн`юстi України 30.06.1993р. за №76 (далi - Положення №43).

Вiдповiдно до п.1 Положення №43 сумiсництвом вважається виконання працiвником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний від основної роботи час на тому самому або іншому пiдприємствi, в установi, організації або в громадянина (пiдприємця, приватної особи) за наймом.

Пiд час прийняття на роботу працiвника-сумiсника та оформлення з ним трудових вiдносин обидвi сторони (власник або уповноважений ним орган та працiвник) насамперед повиннi визначити режим роботи за сумiсництвом та порядок оплати працi.

Тривалiсть роботи сумiсникiв, якi працюють не на державному пiдприємствi, в установi, органiзацiї, може бути встановлено впродовж усього вiльного вiд основної роботи часу, який не має перевищувати нормальної тривалостi робочого часу, встановленої КЗпП.

Проте, працiвник-сумiсник не може виконувати одночасно роботу за сумiсництвом та за основним мiсцем роботи.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що наказом №8/14-ЛД00000001 від 27.08.2014р. ОСОБА_5 призначено на посаду директора ПП Лад з умовами праці за сумісництвом зі встановленням заробітної плати у розмірі 1600грн. 00коп. на підставі Рішення власника №14 від 26.08.2014р.

Разом з тим, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що зі змісту вищезазначеного наказу неможливо встановити, що ОСОБА_5 працює неповний робочий день або за сумісництвом, оскільки в наказі такої інформації не зазначено, а відтак останній фактично оформлений на повний робочий час, у зв`язку з чим позивач порушив законодавство про працю.

Однак, суд не може погодитися з вищезазначеними твердженнями, оскільки це суперечить змісту наказу№8/14-ЛД00000001 від 27.08.2014р.

Крім того, в ході дослідження вищезазначеного наказу судом встановлено розбіжності в його номері.

Так, відповідач у своїх доводах зазначених в акті інспекційного відвідування посилається на наказ №8/14-к від 27.08.2014р., як на такий, що складений з порушенням норм законодавство про працю, у зв`язку з відсутністю у ньому відомостей інформації про умови праці директора ПП Лад .

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що наведені порушення, зазначені в акті інспекційного відвідування, стали підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу на ПП Лад , про що уповноваженою особою Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської винесено відповідну постанову №ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/П/ФС від 11.12.2018р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем особисто до відзиву долучено наказ за іншим номером, а саме: №8/14-ЛД00000001 від 27.08.2014р. про який також зазначає і позивач у позові.

З огляду на вищезазначене, суд не приймає обґрунтування відповідача викладені у відзиві, стосовно наказу №8/14-к від 27.08.2014р., який складений позивачем із порушенням норм законодавства про працю, оскільки всупереч ч.2 ст.77 КАС України, відповідного доказу Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської суду не надано.

А відтак, в ході розгляду справи, не можливо встановити, якому саме наказу, інспектори праці при проведенні інспекційного відвідування ПП Лад надали правову оцінку та зробили відповідні висновки про порушення норм законодавства про працю, зазначені в акті інспекційного відвідування, які в результаті стали підставою для винесення постанови та накладання штрафу на позивача.

Разом з тим, зі змісту акту інспекційного відвідування також вбачається, що позивачем порушено законодавство про працю стосовно недоотримання заробітної плати ОСОБА_5 за період з 01.10.2017р по 01.11.2018р. Суд зазначає наступне.

Вiдповiдно до ст.102-1 КЗпП працiвники, якi працюють за сумiсництвом, одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пiд фактично виконаною роботою слiд вважати роботу, виконання якої вiдображено у вiдрядному нарядi, або роботу, виконання якої зафiксовано в табелi облiку робочого часу.

Крiм того, п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 24.12.1999р. №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату працi роз`яснено, що вiдповiдно до ст.102-1 КЗпП працiвники, якi працюють за сумiсництвом (виконують, крiм основної, у вiльний вiд неї час й iншу роботу на умовах трудового договору в того самого чи iншого роботодавця), одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу без обмеження її певним розмiром. Сумiсники мають право на оплату фактично виконаної роботи й тодi, коли було порушено встановленi для певної категорiї працiвникiв обмеження для роботи за сумiсництвом.

Згідно ст.19 Закону України Про оплату праці працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Таким чином, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу, а не за фактично відпрацьовані години відображені у табелі робочого часу. Фактично виконану роботу працівників за сумісництвом слід вважати роботу, виконання якої відображено у відрядному наряді, або роботу, виконання якої зафіксовано в табелі обліку робочого часу.

Разом з тим, судом встановлено, що під час перевірки позивачем на вимогу інспекторів праці позивачем надавались табелі обліку використання робочого часу, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_5 працює за графіком неповного робочого дня та відповідно до норм чинного законодавства про працю не може працювати з графіком роботи повного робочого дня, оскільки робота в ПП Лад не є основним місцем його роботи.

Отже, обґрунтування відповідача не підтвердженні в ході розгляду справи.

Відповідно до п.27 Постанови Кабінету Міністрів України №295 зазначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно приписів п.28 Постанови Кабінету Міністрів України №295 визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Так, з матеріалів справи вбачається, що всі інші порушення, які виявлено інспекторами при проведені інспекційного відвідування ПП Лад , позивачем були усунуті шляхом надання відповідних документів та пояснень.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що позивачем не порушено трудове законодавства, передбачене, зокрема ст.102-1 КЗпПУкраїни, щодо працівника ОСОБА_5 , який на підприємстві за сумісництвом.

Відтак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятої ним постанови №ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/П/ФС від 11.12.2018р., згідно якої на позивача накладено штраф за порушення вимог ст.102-1 КЗпП України.

Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем платіжним дорученням №1196 від 17.12.2018р. у розмірі 1' 762грн. 00коп. та платіжним дорученням №1195 від 17.12.2018р. у розмірі 528грн.61 коп. судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 47, 72-77, 90, 94, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Лад до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену начальником Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Янушкевич Т.В.№ОМС-ДН2027/1024/НД/АВ/НД/ПД/П/ФС від 11.12.2018р. про накладення штрафу у розмірі 37'230грн. 00коп.

Стягнути на користь Приватного підприємства Лад (код ЄДРПОУ 30557516) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 41169207) судовий збір у розмірі 2'290грн. 61коп. (дві тисячі двісті дев`яносто грн.61коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова