Ухвала

від 21.08.2019 по справі 908/2177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.08.2019 Справа № 908/2177/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Концерну "Міські теплові мережі" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення коштів в загальній сумі 40970,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 912/юр від 14.08.2019 про видачу судового наказу про стягнення з Будинкового комітету гуртожитку по вул. Гоголя 143 основного боргу за відпущену теплову енергію в розмірі 33988,70 грн., пені в сумі 5457,24 грн., трьох відсотків річних в сумі 460,95 грн., інфляційних втрат в сумі 1063,15 грн., що разом складає 40970,04 грн. Крім того, заявник просить стягнути з боржника судовий збір у розмірі 192,10 грн.

При цьому, на першому аркуші поданої заяви про видачу судового наказу заявник боржником зазначив Товариство з обмеженою відповідальністю Канцтовари плюс (код ЄДРПОУ 32010161).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 01.02.2007 між Концерном "Міські теплові мережі" (далі - заявник, теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Канцтовари плюс" (споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 601032, за умовами якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору. При цьому зазначає, що в період з листопада 2018 по квітень 2019 відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 42108,82 грн., за вказаний період боржник здійснив часткову оплату за надану теплову енергію в розмірі 8120,12 грн. (розрахунок додається). Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу заявника на те, що на першому аркуші поданої заяви про видачу судового наказу боржником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Канцтовари плюс (код ЄДРПОУ 32010161).

Проте в прохальній частині поданої заяви про видачу судового наказу заявник просить видати судовий наказ про стягнення з Будинкового комітету гуртожитку по вул. Гоголя 143 на користь Концерну "Міські теплові мережі" основного боргу за відпущену теплову енергію в розмірі 33988,70 грн., пені в сумі 5457,24 грн., трьох відсотків річних в сумі 460,95 грн., інфляційних втрат в сумі 1063,15 грн., судового збору у розмірі 192,10 грн.

Отже, заявником на першій сторінці заяви та в прохальній її частині в якості боржника зазначені дві різні юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Канцтовари плюс (код ЄДРПОУ 32010161) та Будинковий комітет гуртожитку по вул. Гоголя 143.

Відповідно до даних, що містяться у відкритому доступі на сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в реєстрі зареєстрована юридична особа з назвою Будинковий комітет гуртожитку по вул. Гоголя 143 (код ЄДРПОУ 33211086), місцезнаходженням якої є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Згідно із вимогами ч. 2 (пункти 4, 5), ч. 3 (пункти 3, 4) ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

Так, в тексті поданої Концерном "Міські теплові мережі" заяви вказано, що в період з листопада 2018 по квітень 2019 заявник відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 42108,82 грн.

На підтвердження вказаних обставин Концерн "Міські теплові мережі" надав до матеріалів заяви розрахунок основного боргу щодо боржника з посиланням на договір № 601032 від 01.02.2007, а також рахунки та акти приймання передачі теплової енергії за період з листопада 2018 по квітень 2019.

Із змісту вказаного розрахунку вбачається, що загальний розмір нарахованої теплової енергії за період з листопада 2018 по квітень 2019 складає 42108,82 грн. У вказаному розрахунку в графі документ, підтверджуючий нарахування містяться посилання на акти та рахунки із зазначенням дат актів. Також із змісту вказаного розрахунку основного боргу вбачається, що боржником за спірний період була здійснені часткові оплати заборгованості 29.08.2018 на 2001,00 грн. та 19.06.2019 на 8120,00 грн., з яких в оплату боргу за спірний період заявником зараховано кошти в сумі 8120,12 грн. Таким чином, сума заборгованості в розрахунку заявником визначена в сумі 33988,70 грн.

Проте, заявником не додано до заяви документи, які підтверджують обставини здійснення боржником 29.08.2018 часткової оплати в розмірі 2001,00 грн. та часткової оплати 19.06.2019 в сумі 8120,00 грн.

Разом з тим заявником не додано до поданої заяви додаток № 6 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 601032 від 01.02.2007, який є невід`ємною частиною договору згідно із п. 11.1.

З огляду на наведене вбачається, що подана Концерном "Міські теплові мережі" заява (вих. № 912/юр від 14.08.2019) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором № 601032 від 01.02.2007 подана з порушенням вимог п. 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Ненадання заявником до поданої заяви доказів, які підтверджують викладені обставини щодо здійснених боржником часткових оплат боргу позбавляють суд можливості перевірити виникнення у заявника права грошової вимоги до боржника щодо основного боргу за відпущену теплову енергію саме в розмірі, зазначеному в поданій заяві.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Будинкового комітету гуртожитку по вул . Гоголя 143 коштів в загальній сумі 40970,04 грн. - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 147, п. 5 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Будинкового комітету гуртожитку по вул . Гоголя 143 коштів в загальній сумі 40970,04 грн. - відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 21.08.2019 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов