Рішення

від 21.08.2019 по справі 910/7774/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2019Справа № 910/7774/19

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Октава-5

про стягнення 85 041,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (надалі - ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Октава-5 (надалі - ЖБК Октава-5 ) про стягнення 85 041,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення №01648/4-03 від 21.01.2003, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 70 234,71 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 708,17 грн., штрафу у розмірі 7 023,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 344,09 грн. та 3% річних у розмірі 731,43 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

29.07.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ЖБК Октава-5 заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 47 087,71 грн., інфляційних у розмірі 1 753,91 грн., штрафу та пені у розмірі 3 171,56 грн. з огляду на не вірні розрахунки позивача та не врахування частини оплат, а також просить закрити провадження у справі в частині стягнення 25 732,94 грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також, у відзиві на позов відповідач просить розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Приписами п.п. 5 - 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд відзначає, що предметом заявленого позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у даному спорі не є такими, що вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

20.08.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання в якому заявник просить суд залучити до матеріалів справи належним чином завірену копію акту про зняття показань з приладу обліку за травень 2018 року №3-222-33.

Суд не приймає до розгляду акт про зняття показань з приладу обліку за травень 2018 року №3-222-33 з огляду на положення ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач подав зазначений доказ не у встановлений законом строк.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

21.01.2003 між Відкритим акціонерним товариством Київводоканал (правонаступником якого є ПрАТ АК Київводоканал ) (постачальник) та Октава-5 (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №01648/4-03 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994.

За містом пп. а) п. 2.2 Договору встановлено, що абонент сплачує вартість наданих послуг, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Згідно з п. 3.3 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водо лічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Пунктами 3.4, 3.5 Договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Позивач вказує, що за кодом 3-655 у період з 01.06.2018 по 30.11.2018 відповідач отримав послуги на суму 83 520,04 грн., з яких сплатив 36 432,33 грн., що свідчить про наявність заборгованості у розмірі 47 087,71 грн., а за кодом 3-50655 за період з 01.10.2017 по 30.11.2018 отримав послуги на суму 30 162,34 грн., з яких сплатив 7 015,34 грн., що свідчить про наявність заборгованості у розмірі 47 087,71 грн., що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Спір виник у справі у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення.

Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України Про житлово-комунальні послуги та Закону України Про питну воду та питне водопостачання .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що у період з 01.06.2018 по 30.11.2018 надав відповідачу послуги за кодом 3-655 (питна вода (вода + стоки)) на загальну суму 83 520,04 грн., а відповідач оплатив такі послуги на суму 36 432,33 грн., також у період з 01.10.2017 по 30.11.2018 надав відповідачу послуги за кодом 3-50655 (питна вода (стоки)) на загальну суму 30 162,34 грн., а відповідач оплатив такі послуги на суму 7 015,34 грн.

У відзиві на позов відповідач вказує на те, що ним сплачено заявлену до стягнення суму заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних, які стосуються надання послуг за кодом 3-50655 (питна вода (стоки)) у період з 01.10.2017 по 30.11.2018, на підтвердження чого до відзиву додано платіжне доручення №132 від 25.07.2019 на суму 25 732,94 грн., із призначення платежу якого вбачається, що грошові кошти сплачені в рахунок погашення боргу за водовідведення гарячої води по коду 3-50655 за 10-12 місяці 2017 року та 01,03-11 місяці 2018 року, а також в рахунок оплати нарахованих інфляційних, 3% річних та пені.

Доданий до позовної заяви розгорнутий розрахунок позовних вимог дає підстави для висновку, що заборгованість за надані відповідачеві послуги за кодом 3-50655 (питна вода (стоки)) у період з 01.10.2017 по 30.11.2018 становить 23 147,00 грн., а позивачем нараховано пеню у розмірі 536,31 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційні у розмірі 1 590,18 грн.

Таким чином, оскільки заявлена до стягнення сума заборгованості за надані відповідачеві послуги за кодом 3-50655 (питна вода (стоки)) у розмірі 23 147,00 грн., а також нараховані на таку заборгованість пеня у розмірі 536,31 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційні у розмірі 1 590,18 грн. сплачені відповідачем, то предмет спору у цій частині відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, у зв`язку із сплатою відповідачем позивачу заявленої до стягнення у даній справі суми заборгованості у розмірі 23 147,00 грн., пені у розмірі 536,31 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційні у розмірі 1 590,18 грн., провадження у даній справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підтвердження обсягів наданих послуг згідно Договору у період з 01.06.2018 по 30.11.2018 за кодом 3-655 (питна вода (вода + стоки)) до справи судом долучені надані позивачем акти про зняття показань з приладів обліку, погоджені та підписані відповідачем, розшифровки рахунків абонента та реєстри дебетових повідомлень, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити поважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідачем встановлений договором порядок надання заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг виконано не було, та у встановлений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння.

Таким чином, надані ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації, відповідно до умов Договору, вважаються прийнятими.

Разом з тим, позивач стверджує про надання послуг на загальну суму 83 520,04 грн., проте як вбачається із актів про зняття показань з приладів обліку фактично було надано послуги за кодом 3-655 (питна вода (вода + стоки)) на суму 75 503,80 грн.

Так, судом встановлено, що позивачем не вірно визначено обсяги наданих відповідачу послуг у серпні 2018 року, а саме: згідно акту про зняття показань з приладу обліку №3-222-33 від 08.08.2018 попередні показання лічильника становили 118 776 м.куб, а поточні - 118 999 м.куб, що свідчить про те, що різниця становить 219 м.куб., а не 727 м.куб., як зазначає позивач, тобто за надані у серпні 2018 року послуги підлягає сплаті сума у розмірі 3 455,82 грн., не 11 472,06 грн.

В свою чергу, як зазначає позивача та не заперечує відповідач, за спірний період ЖБК Октава-5 було сплачено 36 432,33 грн., що також підтверджується банківськими виписками та реєстром надходження грошових коштів.

Окрім того, до відзиву на позов відповідачем долучено платіжне доручення №100 від 27.12.2018 на суму 20 000,00 грн., із призначення платежу якого вбачається сплата за водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води за листопад та грудень 2018 року за кодом 3-655.

При цьому, пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов, дають підстави для висновку про сплату за листопад 2018 року суми у розмірі 13 038,41 грн., факт чого не заперечується позивачем.

Отже, відповідачем сплачену позивачу за надані на підставі Договору послуги за період з 01.06.2018 по 30.11.2018 за кодом 3-655 суму у загальному розмірі 49 470,74 грн.

Враховуючи вищезазначене, а також ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність та доведеність заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості у сумі 26 033,06 грн., облікованої позивачем за кодом 3-655 (питна вода (вода+стоки)).

Щодо твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження реальних обсягів наданих послуг у червні 2018 року суд відзначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, для підтвердження обсягів наданих відповідачу згідно Договору послуг за кодом 3-655 (питна вода (вода+стоки)) ЖБК Октава-5 , позивачем були надані суду копії актів про зняття показань з приладу обліку, які підписані позивачем та відповідачем.

Згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як визначено приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене, врахувавши розподіл обов`язків доказування, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не спростовано наданих позивачем розрахунків заборгованості за червень 2018 року, а відтак вважає доведеним факт існування у відповідача заборгованості за такі послуги.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 26 033,06 грн. (по коду 3-655) за надані згідно Договору послуги. заявлена позивачем безпідставно. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з 01.06.2018 по 30.11.2018 згідно умов Договору послуги по коду 3-655 є правомірними та обґрунтованими на суму 26 033,06 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення заборгованості (21 054,65 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 708,17 грн., штрафу у розмірі 7 023,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 344,09 грн. та 3% річних у розмірі 731,43 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання з 24.10.2017 по 30.11.2018.

Суд звертає увагу на те, що стосовно пені у розмірі 536,31 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційних у розмірі 1 590,18 грн., нарахованих на заборгованість по коду 3-50655 за період з 24.10.2017 по 30.11.2018, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки вони були сплачені відповідачем в добровільному порядку.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує штраф у розмірі 10% від несплаченої суми. За несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Суд здійснив власний розрахунок заявлених до стягнення штрафу та пені з огляду на встановлений судом розмір основної заборгованості та вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 918,01 грн. ((26 033,06+23 147,00)*10%) та пеню у розмірі 1 958,10 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 25.06.2018 по 30.11.2018.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив власний розрахунок заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних з огляду на встановлений судом розмір основної заборгованості та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 164,88 грн. та інфляційні у розмірі 517,33 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 25.06.2018 по 30.11.2018.

В іншій частині штраф, пеня, 3% річних та інфляційні нараховані безпідставно, а відтак в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ЖБК Октава-5 на користь ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал заборгованості у розмірі 26 033,06 грн., інфляційних у розмірі 517,33 грн., 3% річних у розмірі 164,88 грн., пені у розмірі 1 958,10 грн. та штрафу у розмірі 4 918,01 грн.

В іншій частині (заборгованість у розмірі 21 054,65 грн., пеня у розмірі 1 213,46 грн., 3% річних у розмірі 107,39 грн., інфляційні у розмірі 1 236,58 грн. та штраф у розмірі 2 105,46 грн.) в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Провадження у справі в частині заявленої заборгованості у розмірі 23 147,00 грн., пені у розмірі 536,61 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційних у розмірі 1 590,18 грн. необхідно закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судом враховано, що оскільки відповідач оплатив заявлену до стягнення заборгованість у розмірі 23 147,00 грн., пеню у розмірі 536,31 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційні у розмірі 1 590,18 грн. після відкриття провадження у даній справі (провадження відкрито 18.06.2019, а заборгованість сплачена 25.07.2019), тобто спір виник з його неправомірних дій, то судовий збір у цій частині відповідно до ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 23 147,00 грн., пені у розмірі 536,31 грн., 3% річних у розмірі 459,16 грн. та інфляційних у розмірі 1 590,18 грн. закрити.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Октава-5 (02097, м. Київ, вул. Милославська, будинок 37; ідентифікаційний код 06652488) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 26 033 (двадцять шість тисяч тридцять три) грн. 06 коп., пеню у розмірі 1 958 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 88 коп., інфляційні у розмір 517 (п`ятсот сімнадцять) грн. 33 коп., штраф у розмірі 4 918 (чотири тисячі дев`ятсот вісімнадцять) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 340 (одна тисяча триста сорок) грн. 07 коп. Видати наказ.

4 В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий