ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1920/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,
при секретарі судового засідання Бачур А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/1920/19
до відповідача: приватного підприємства "Садова Плюс" (буд. 15, вул. Садова, м. Одеса, 65023)
про стягнення 10648, 38 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі-Позивач) 08.07.2019 р. звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства "Садова Плюс" (надалі - Відповідач), в якому просить суд: прийняти позовну заяву та відкрити провадження у даній справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу, що складає 5350 грн, втрати від інфляції в сумі 265,38 грн, 3% від простроченої суми, що складають 83 грн, штраф у розмірі 3750 грн., суму дострокової сплати винагороди (Роялті) в сумі 1200 грн.; судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу покласти на Відповідача.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором №КБР-14/11/14 від 01.11.2014 р.
Відзив на позов відповідач суду не надав.
Позивач надав пояснення (вх.№14945/19 від 28.07.2019р.) в порядку ст. 169 ГПК України, про окремі питання на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також Позивачем була подана до суду заява (вх.№16052/19 від 12.08.2019р.) про відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019р. позовна заява вх.№1970/19 була передана на розгляд судді Петрову В.С.
Розпорядженням керівника апарата суду № 258 від 09.08.2019р. відповідно до ст.15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 32 ГПК України, п.п.4.2.1, 10.2. "Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області" в редакції від 13.03.2019р. (протокол №17-02/2019), у зв`язку з помилковим визначенням спеціалізації спору під час реєстрації позовної заяви вх.№1970/19 від 08.07.2019р. у справі №916/1920/19 на підставі службової записки судді Петрова В.С. відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.) було призначено повторний автоматизований розподіл позовної заяви вх.№1970/19 від 08.07.2019р. у справі №916/1920/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019р. позовна заява вх.№1970/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Тобто справи, у яких ціна позову не перевищує 192100,00 грн.
За змістом ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2019р. позовну заяву (вх. № 1970/19 від 08.07.2019р.) прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 916/1920/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справ, надати суду відзив на позов.
Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення 19.07.209р. позивачу та відповідачу поштового відправлення ухвали суду від 11.07.2019р.
Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
21.08.2019р. судом в нарадчій кімнаті було постановлено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацією колективного управління, що підтверджується свідоцтвом про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011р., яке видано Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
01.11.2014 року між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі-ПО УЛАСП) та Приватним підприємством "Садова Плюс" (далі-Користувач) був укладений договір №КБР-14/11/14 (далі-Договір), у відповідності до преамбули якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
Відповідно до п.3.1. договору Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього Договору та Закону.
Користувач не має права передавати отримане за цим Договором право на використання Творів третім особам, крім тих, які здійснюють комерційну діяльність у приміщеннях закладів, що зазначені у відповідному додатку до Договору (п.3.2. договору).
Користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП Винагороду (Роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладення Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору. Розмір винагороди (Роялті) не залежить від кількості Творів, що використовуватимуться Користувачем під час дії договору та частоти їх використання (п.3.3 договору).
Згідно з п.3.6. договору якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці, то Користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, який складає 100% розміру простроченого платежу. Крім цього в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.11.2015 р., а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому Договорі поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення (п. 6.2 договору).
Додатком № 1 до Договору сторони погодили перелік закладів, в яких Користувач буде використовувати Твори, а саме: Бар "Маріо", за адресою: АДРЕСА_1 Садова АДРЕСА_2 15.
Відповідно до Додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором складає 200,00грн.
Додатковою угодою № 1 до Договору, укладеною 01.04.2017р. сторони погодили, що розмір щомісячної винагороди, визначений у додатку №2 до Договору нараховується відповідно до Закону, але в будь-якому випадку має складати не менше 400,00грн. за кожний заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору.
Оскільки сторонами не надано суду жодного доказу наявності повідомлення будь-якої сторони про припинення дії Договору №КБР-14/11/14 від 01.11.2014р., суд приходить до висновку, що Договір відповідно до приписів п.6.2. автоматично пролонгувався та станом на день прийняття рішення по справі є чинним.
Так, Відповідач за Договором №КБР-14/11/14 від 01.11.2014р. повинен був здійснити платежі, за 29 місяців по 200 грн в місяць та із розрахунку 400 грн в місяць за наступні 29 місяців.
Проте, за ствердженням Позивача Відповідачем сплачено лише 43 місяця та частину 44 місяця за використання наданих йому невиключних прав, у сумі 11650 грн.
Тобто, Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті публічного виконання оприлюднених музичних творів не здійснив належним чином, внаслідок чого за період з червня 2018 р. по липень 2019р. у Відповідача виникла заборгованість, яка за розрахунком Позивача, станом на 26.06.2019р. становить 8700 грн основного боргу за період з червня 2019р. по липень 2019р.
Відповідно до п. 3.6 Договору Позивачем нараховано штраф розмір якого становить 3750 грн., а сума дострокової сплати винагороди (Роялті) складає 1200 грн за період з серпня 2019р. по жовтень 2019 р.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 83 грн - 3% річних, яка нарахована за період з 27.05.2018р. по 26.06.2019р. та 265,38 грн інфляційних втрат за період з червня 2018р. по липень 2019р. включно.
Перевірявши розрахунок 3% суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв`язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки здійснені не вірно, тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 27.05.2018 - 26.06.2019 150 1.090 13.53 163.53 26.06.2018 - 26.06.2019 400 1.090 36.07 436.07 27.07.2018 - 26.06.2019 400 1.098 39.14 439.14 27.08.2018 - 26.06.2019 400 1.098 39.14 439.14 26.09.2018 - 26.06.2019 400 1.077 30.96 430.96 27.10.2018 - 26.06.2019 400 1.059 23.75 423.75 26.11.2018 - 26.06.2019 400 1.045 17.90 417.90 27.12.2018 - 26.06.2019 400 1.036 14.58 414.58 27.01.2019 - 26.06.2019 400 1.026 10.48 410.48 24.02.2019 - 26.06.2019 400 1.021 8.44 408.44 27.03.2019 - 26.06.2019 400 1.012 4.79 404.79 26.04.2019 - 26.06.2019 400 1.002 0.79 400.79 27.05.2019 - 26.06.2019 400 0.995 -2.00 398.00 26.06.2019 - 26.06.2019 400 1.000 0.00 400.00 За розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить 237,57грн.
З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення більша сума інфляційних втрат, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат розрахована судом у розмірі 237,57грн.
Під час розгляду справи Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) це - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
Згідно з ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 449 ЦК України об`єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об`єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення.
Статтею 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передане право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнена згода). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
Статтею 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.
Згідно з частиною четвертою статті 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов`язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних (усіх) творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.
За змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.
Так, частинами п`ятою і шостою статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що:
- на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;
- організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об`єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об`єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
Згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до функцій організацій колективного управління належать збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону.
Відповідно до приписів частини другої цієї статті суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об`єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об`єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об`єкти.
До того ж, в пункті 49.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об`єктів авторського права, які й не перебувають в їх управлінні (але не вилучені з нього в установленому порядку), законодавець врахував специфіку діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об`єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).
Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб`єктів авторського права (як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди) та дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів (зокрема, музичних) без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов`язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
5. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Позивач як організація колективного управління майновими правами був наділений правом та необхідними повноваженнями на укладення спірного Договору, за умовами якого ПП "Садова Плюс" набуло право на використання в комерційній діяльності музичних творів, в тому числі, усіх необхідних майнових прав для їх використання.
При цьому, суд зазначає, що умовами Договору №КБР-14/11/14 від 01.11.2014р. не визначено будь-яких обмежень щодо загального переліку або окремих об`єктів використання (музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань), в той час як в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують вилучення із управління ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" окремих творів.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв`язку із допущеними Позивачем помилками при розрахунку інфляційних втрат, а тому з Відповідача слід стягнути на користь Позивача 5350,00 грн. - основного боргу; 237,57 грн. - інфляційних втрат; 83,00грн. - 3% річних; 3750 грн. - штрафу та 1200 грн. суми дострокової сплати винагороди (Роялті).
Позивач у позові та заяві просив також покласти на Відповідача судові витрати понесені ним у даній справі, до яких включає витрати на оплату судового збору у сумі 1921,00 грн. та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд встановив, що при подачі позову Позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 477 від 03.07.2019р. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено довідкою фінансово-економічного відділу Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 р., який згідно приписам ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню платнику внаслідок часткового задоволення його позовних вимог за рахунок відповідача в сумі 1915,98грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази:
- договір №8.75-А від 26.06.2019р. про надання адвокатських послуг, укладений між Позивачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс", за умовами якого клієнт замовляє надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) по захисту прав і законних інтересів у судах всіх рівнів, підготовку та подачу необхідних документів;
- наказ адвокатського об`єднанням "Інтелкрафтс" від 26.06.2019р. № 8.77 про доручення здійснення судового представництва за договором про надання правничої допомоги № 8.77-А від 26.06.2019р. адвокатом Хлєбнікову С.Г. та Сербуль О.Ю.;
- довіреність позивача від 26.06.2019р. на представництво його інтересів адвокатами Хлєбніковим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .;
- свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 11.12.2017р., від 28.02.2008р. адвокатами Хлєбніковим С. Г. та Сербуль О. Ю.;
- акт від 03.07.2019 про затвердження обсягу надання правничої допомоги адвокатами в суді першої інстанції, яка оплачена Клієнтом;
- платіжне доручення № 470 від 03.07.2019р., за яким Позивач сплатив адвокатському об`єднанню "Інтелкрафтс" 5000,00 грн. за адвокатські послуги.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 5000,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу чи про не співрозмірність цих витрат Відповідач до суду не подав.
Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст.129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на Відповідача.
Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. 13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Садова Плюс" (буд. 15, вул. Садова, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 38109640) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (офіс 1016, буд. 23, вул. Євгена Сверстюка, , м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 37396233) суму основного боргу, що складає 5 350 (п`ять тисяч триста п`ятдесят)грн. 00 коп., інфляційні в сумі 237 (двісті тридцять сім)грн. 57 коп., 3% річних в сумі 83 (вісімдесят три) грн. 00коп., штраф у сумі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00коп., достроковому винагороду (Роялті) в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00коп., судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять)грн. 98 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч)грн. 00коп.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повне рішення складено 22 серпня 2019р.
Суддя О.В. Цісельський
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2019 |
Оприлюднено | 22.08.2019 |
Номер документу | 83790252 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні