Рішення

від 21.08.2019 по справі 922/347/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/347/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська ,57/59) до Приватного підприємства "Борохі" (61030, м. Харків, вул. Джерельна, 59) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Третяк О. О. (дов. №Др-13-0719 від 18.07.2019)

відповідача - Золотарьова С. М. (дов. №б/н від 20.08.2019)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Борохі" про стягнення заборгованості у розмірі 7918,46 грн., з яких 7488,15 грн. - сума основного боргу, 265,88 грн. - пеня, 22,16 грн. - 3% річних, 142,27 грн. - інфляційні витрати, та судового збору в розмірі 176,20 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що у відповідача по вищевказаному договору наявна заборгованість за отриманий ним природний газ у кількості серпень 2018:обсяг -0,638 тис.куб.м. на загальну суму 7 692,44грн.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2019 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/347/19 з повідомленням сторін. Розгляд справи в судовому засіданні призначено на "12" березня 2019 р. о(об) 10:30.

28.02.2019 року від Приватного підприємства "Борохі" , через канцелярію суду (вх.№5297), надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній, наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог, оскільки на переконання відповідача, позивачем не доведено факт споживання відповідачем у серпні 2018 року обсягу природного газу, зазначеного в односторонньому акті приймання - передання від 31.08.2018 року .

28.02.2019 року від Приватного підприємства "Борохі" , через канцелярію суду (вх.№5301) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/347/19 до вирішення пов`язаної з нею справи №922/508/19,вказане клопотання долучено до матеріалів справи .

28.02.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", через канцелярію суду (вх.№5357) надійшло уточнення до позовних вимог, в яких останній просив суд стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА БОРОХІ (61030, м. Харків, вул. Джерельна,59, Код ЄДРПОУ 23323792) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р НОМЕР_1 в АБ Кліринговий дім м. Київ, МФО 300647, Код 39590621 в АБ Кліринговий дім м. Київ) - заборгованість у розмірі 8836,90грн. з яких 7488,15 грн. - сума основного боргу, 893,65 грн. - пеня, 74,47 грн. - 3% річних, 380.63грн., інфляційні втрати та судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Протокольною ухвалою господарського суду від 12.03.2019 суд ухвалив кваліфікувати вищевказані уточнення позовних вимог, як збільшення позовних вимог та прийняти збільшення позовних вимог на підставі ст.46ГПК України, а також задовольнити клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на 28.03.2019 року.

22.03.2019 року від Приватного підприємства "Борохі", через канцелярію суду (вх.№7144) надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому останній наполягав на тому , що визначений обсяг нібито спожитого відповідачем у серпні 2018 року природного газу, на цей час є спірним, та актом, що оспорюється відповідачем у судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2019 провадження у справі 922/347/19 зупинено до вирішення пов`язаної з нею справи №922/508/19.

06.08.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", через канцелярію суду (вх.№18835) надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №922/347/19.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2019 року провадження у справі № 922/347/19 поновлено та призначено справу до судового розгляду на 21 серпня 2019 р. о 10:00 год.

Позивач в судовому засіданні 21.08.2019 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2.2.2 статті 2 статуту ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" однією з основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу.

01.01.2016 між ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (далі по тексту - позивач) та Приватним підприємством "Борохі" був укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410N8ZMOGP016 (далі по тексту - договір).

Відповідно до п. 11.1. договору (з урахуванням додаткової угоди №12), він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписи печатками сторін, і діє в частині постачання газу з 01.01.2018 до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до положень п. 1.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №12) позивач зобов`язався передати у власність споживачу природний газ, а відповідач (споживач) зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, що визначені договором.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.2.3 договору у випадку несплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 5.4.2 договору, споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначних договором.

Позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості: серпень 2018р.-0,638 тис. куб. на загальну суму 7692,44 грн.

Відповідно до п. 2.9 договору послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актами приймання - передачі природного газу.

Втім, обсяги спожитого природного газу у серпні 2018 року відповідачем залишились не повністю сплаченими.

Отже, несплачена сума основного боргу за спожитий відповідачем природний газ у серпні 2018 р. з урахуванням попередньої оплати в розмірі 204,29 грн. складає 7488,15 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Водночас, статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений сторонами договір на постачання природного газу за своєю правовою природою є договором поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (надалі - Правили).

Відповідно до п. 3 Розділу 1 Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог розділу 2 Правил, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору №11410N8ZMOGP016 від 01.01.2016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб`єкти господарювання) в частині сплатити вартості отриманого природного газу своєчасно та у повному обсязі, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за вказаним договором щодо оплати поставленого газу у розмірі 7488,15 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7488,15 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 893,65 грн. - пені, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 893,65 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов`язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410N8ZMOGP016 від 01.01.2016, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов`язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410N8ZMOGP016 від 01.01.2016, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 74,47 грн., а також інфляційних втрат в сумі 380,63 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Таким чином, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 254, 258, 261, 267, 526, 611, 612, 623-629, 631, 662, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Борохі" (61030, м. Харків, вул. Джерельна, 59, код ЄДРПОУ 23323792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська ,57/59, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованості у розмірі 8836,90 грн., з яких 7488,15 грн. - сума основного боргу, 893,65 грн. - пеня, 77,47 грн. - 3% річних, 380,63 грн. - інфляційні витрати та витрати по сплаті судового збору 1921,00 грн.

Видати наказ суду після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська ,57/59, код ЄДРПОУ 39590621).

Відповідач: Приватне підприємство "Борохі" (61030, м. Харків, вул. Джерельна, 59, код ЄДРПОУ 23323792).

Повне рішення складено "22" серпня 2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк