Рішення

від 20.08.2019 по справі 922/1656/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1656/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВ "ВАСАКТ", м. Харків до ТОВ "Промдекор", м. Харків про стягнення 54600,00 грн., розірвання договору та зобов`язання звільнити приміщення за участю представників:

позивача - Кудрявцев В.І., довіреність б/н від 16.08.2019 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 904 від 15.12.99р.;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВАСАКТ", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМДЕКОР (м.Харків, вул. Киргизька, буд.21; Код ЄДРПОУ 41172010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАСАКТ (м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, каб. 94; Код ЄДРПОУ 36989184) грошові кошти в загальній сумі 54600 грн., з яких 39600 грн. - сума заборгованості з орендної плати і 15000грн. - сума несплачених витрат по електроенергії, водопостачанню, водовідведенню, загальнобудинковим витратам за невиконання договору оренди №01-19/о-н від 01.02.19р.;

- розірвати договір оренди №01-19/о-н від 01.02.19р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМДЕКОР (м. Харків, вул. Киргизька, буд.21; Код ЄДРПОУ 41172010) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАСАКТ (м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, каб. 94; Код ЄДРПОУ 36989184);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМДЕКОР (м. Харків, вул. Киргизька, буд.21; Код ЄДРПОУ 41172010) звільнити нежитлові приміщення антресолі №№ 300-309 загальною площею 1270,6 кв.м. в літ. ЗА-1 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 642816463101, номер запису про право власності 18090749.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 05.06.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1656/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "19" червня 2019 р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 19.06.19р. підготовче засідання відкладено на "29" липня 2019 р. о 10:00 год.

12.07.19р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає наявну заборгованість, однак, заперечує проти розірвання договору та звільнення приміщень.

Протокольною ухвалою від 29.07.19р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20 серпня 2019 року о 12:00 год.

20.08.19р. від позивача надійшла заява про розгляд клопотання про стягнення адвокатських витрат після ухвалення рішення по справі.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 20.08.19р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.19р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач є власником нежитлових приміщень антресолі №№300-309 загальною площею 1270,6 кв.м. в літ. 3А-1 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 642816463101, номер запису про право власності 18090749 (Надалі - Об`єкт оренди). Право власності Позивача підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

01 лютого 2019 позивач уклав договір оренди №01-19/о-н (далі - договір оренди) з відповідачем, згідно якого об`єкт оренди був наданий в платне орендне користування відповідачу строком до 31 грудня 2019 включно. На виконання цього договору оренди, в цей же день 01 лютого 2019 був складений акт приймання-передачі об`єкту оренди відповідачу.

Інших договорів оренди між Позивачем та відповідачем не укладалось.

Сума щомісячної орендної плати була встановлена в розмірі 13 200 грн. (п.3.1 Договору оренди).

Сума щомісячної компенсації комунальних (експлуатаційних) платежів була встановлена в розмірі 5 000 грн. (п.3.7.4. Договору оренди).

Відповідно до умов Договору оренди Відповідач зобов`язаний був щомісячно здійснювати наступні платежі:

- орендну плату до 5 числа кожного наступного сплачувати орендну плату Позивачу шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (п. 3.3. Договору) ;

- витрати по електроенергії, водопостачанню, водовідведенню, загальнобудинкові витрати - до 7 числа місяця, наступного за місяцем використання шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позивача (п.п.3.7.13.7.4 Договору оренди).

Позивач не виставляв на адресу Відповідача окремих рахунків щодо нарахування витрат по електроенергії, водопостачанню, водовідведенню, загальнобудинковим витратам, однак обов`язок їх щомісячної сплати встановлений і в разі відсутності таких рахунків (п.3.7.4).

Після укладення Договору оренди та отримання об`єкту оренди в користування відповідач орендні платежі не сплачує, а також не сплачує витрати по електроенергії, водопостачанню, водовідведенню, загальнобудинкові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у відповідача виникла заборгованість по простроченим платежам по договору за період лютий-квітень 2019 року: сума несплаченої орендної плати за три місяці прострочки (лютий-квітень 2019 включно) - 39 600 грн.; сума несплачених витрат по електроенергії, водопостачанню, водовідведенню, загальнобудинковим витратам за три місяці прострочки (лютий-квітень 2019 включно) - 15 000 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень ч.ч. 1,2 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 54600,00 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 54600,00 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 54600,00 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що визнаються відповідачем, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з прострочкою сплати орендної плати за три місяці (лютий - квітень 2019р. включно), Позивач скористався своїм правом на одностороннє розірвання Договору оренди на підставі повідомлення.

Відповідне повідомлення було направлено відповідачу 17.05.2019 та отримано відповідачем 21.05.2019.

24.05.2019 відповідачем направлено позивачу лист на повідомлення про односторонню відмову від договору оренди, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість та вказав, що вона виникла у зв`язку з затримкою фінансування відповідача. Також, відповідач вказав про те, що повернення орендованих приміщень вважає передчасним, оскільки ними буде вжито заходів для погашення заборгованості.

Відповідно до п.4.3.3. Договору оренди встановлено, що орендодавець (позивач) має право:

В односторонньому порядку розірвати Договір оренди шляхом надсилання на адресу Орендаря повідомлення про одностороннє розірвання договору оренди з одночасною вимогою про негайне звільнення у випадках:

- прострочення сплати орендної плати за будь-які два або більше місяців, незалежно від кількості днів прострочення;

Орендар зобов`язаний самостійно звільнити об`єкт оренди протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від орендодавця повідомлення про одностороннє розірвання договору оренди та негайне звільнення .

Відповідно до п. 6.1., 6.1.6 договору оренди:

6.1. Дію цього договору може бути достроково припинено:

6.1.6. На підставі повідомлення орендодавця у випадках і в порядку, передбаченому п.4.3.3 цього договору.

Частиною 3 статті 291 ГК України, частиною 2 статті 651, статтею 783 ПК України передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ПК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ПК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

Відповідно до п.7.1., 7.1.6 Договору оренди встановлено, наступне:

7.1. Орендар зобов`язаний підготувати для передачі орендодавцеві об`єкт оренди, звільнити його та повернути всі ключі від нього.

Повернення орендарем об`єкту оренди, звільнення приміщень та повернення ключів орендодавцеві має відбутись у такі строки:

7.1.6.На підставі повідомлення орендодавця у випадках і в порядку, передбаченому п.4.3.3 цього договору (п.6.1.6., 4.3.3.) - протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від орендодавця повідомлення про одностороннє розірвання договору оренди та негайне звільнення .

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки, відповідачем направлено позивачу лист (від 24.05.19р.) на повідомлення про односторонню відмову від договору оренди, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість, однак, вказав про передчасність повернення орендованих приміщень, суд приходить до висновку про те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди.

Положеннями ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, на підставі викладеного, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині оплати орендної плати та комунальних послуг за три місяці (лютий-квітень 2019 року), суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про розірвання спірного договору та зобов`язання відповідача повернути орендоване майно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 612, 651, 759, 762, 782, 783 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 188, 193, 197, 291 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМДЕКОР (м. Харків, вул. Киргизька, буд.21; Код ЄДРПОУ 41172010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАСАКТ (м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, каб. 94; Код ЄДРПОУ 36989184) 39 600,00 грн. - сума заборгованості з орендної плати; 15000,00 грн. - сума несплачених витрат по електроенергії, водопостачанню, водовідведенню, загальнобудинковим витратам за невиконання договору оренди №01-19/о-н від 01.02.19р.; витрати по сплаті судового збору в сумі 5763,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди №01-19/о-н від 01.02.19р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМДЕКОР (м. Харків, вул. Киргизька, буд.21; Код ЄДРПОУ 41172010) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАСАКТ (м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, каб. 94; Код ЄДРПОУ 36989184).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМДЕКОР (м. Харків, вул. Киргизька, буд.21; Код ЄДРПОУ 41172010) звільнити нежитлові приміщення антресолі №№ 300-309 загальною площею 1270,6 кв.м. в літ. ЗА-1 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 642816463101, номер запису про право власності 18090749.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2019 року.

Суддя Л.В. Шарко