Рішення

від 15.08.2019 по справі 168/549/19

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/549/19

Провадження № 2/168/193/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2019 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань - Островерха Т.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про встановлення факту ідентичності земельних ділянок та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Старовижівської селищної ради Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про встановлення факту ідентичності земельної ділянки та визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 0725084000:04:000:0261 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельні ділянки. Вказує, що відповідач ОСОБА_2 спадщину будь-яким чином не приймав, а він є спадкоємцем І черги за законом, в установленому законом порядку прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку належну ОСОБА_3 через розбіжність кадастрового номера зазначеного у Державному акті та витязі з Державного земельного кадастру.Просить суд встановити факт ідентичності земельної ділянки, а саме, що земельна ділянка з кадастровим номером 0725084000:04:000:0016 як така, що відповідає земельній ділянці з кадастровим номером 0725084000:04:000:0261 та визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку.

У підготовче засідання позивач не з`явився, однак його представник ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що вони позов підтримують і просять справу розглядати без їхньої участі.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, та просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що Старовижівська селищна рада Волинської області позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за відсутності представника.

Представник третьої особи - Ковальчук О.В. подала суду заяву, в якій не заперечує щодо розгляду справи без участі представника та залишає питання щодо врегулювання спору на розсуд суду.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 131 ЗК України встановлено, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно з частиною 1 статті 126 ЗК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи 68/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 встановлені наступні обставини.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 11). Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом Поліської сільської ради не посвідчувався (аркуш справи 12). Позивач прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (аркуш справи 45). Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку у спадщині та які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 немає. Постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (аркуш справи 17) на земельну ділянку з кадастровим номером 0725084000:04:000:0016 , оскільки кадастровий номер земельної ділянки, зазначений в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВЛ в„– 013496 , та кадастровий номер зазначений у витязі з Державного земельного кадастру, не збігається.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, зокрема земельну ділянку, через розбіжність кадастрового номера спадкової земельної ділянки.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ в„– 013496 , стверджується право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 1.80 га, що знаходяться на території Поліської сільської ради Старовижівського району Волинської області та яким присвоєні кадастрові номери, а саме: 0725084000:04:000:0016 - площею 1.30 га, 0725084000:05:000:0340 - площею 0.06 га, 0725084000:04:000:0208 - площею 0.44 га (аркуш справи 17).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та листа відділу у Старовижівському районі міжрайонного управління у Ратнівському та Старовижівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вбачається, що в процесі надання витягу з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 0725084000:04:000:0016 , державним кадастровим реєстратором було виявлено дублювання кадастрового номера, у зв`язку з чим даній земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер 0725084000:04:000:0261 (аркуш справи 19-22).

З дослідженого в судовому засіданні Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ в„– 013496 , виданого ОСОБА_3 , витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, Акта обстеження земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 встановлено, що межі цієї ділянки не порушено, площі співпадають, дані ділянки повністю накладаються одна на одну (аркуш справи 16, 18-21). Отже судом достеменно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 0725084000:04:000:0261 є тією самою ділянкою, на яку спадкодавцю ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВЛ в„– 013496 з кадастровим номером 0725084000:04:000:0016 .

Із заяв, поданих відповідачами до суду убачається, що їм було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 39, 54). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначена ділянка, в силу вимог статті 1218 ЦК України входять до складу спадщини на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , а тому нього є всі законні підстави для визнання за ним права власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 0725084000:04:000:0261 , що залишилася після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору залишити за ним у зв`язку з поданою про це письмовою заявою.

Керуючись статтями 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, 116, 125, 126, 131 ЗК України, 10, 13, 76, 77, 263, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Встановити, що земельна ділянка, з кадастровим номером 0725084000:04:000:0016 , право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ в„– 013496 , виданого ОСОБА_3 , Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області 04 вересня 2008 року, є земельною ділянкою з кадастровим номером 0725084000:04:000:0261 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 0725084000:04:000:0261 , що належала ОСОБА_3 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ в„– 013496 , виданого Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області 04 вересня 2008 року.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Назарук