Рішення

від 22.08.2019 по справі 300/1339/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р. справа № 300/1339/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

до Обслуговуючого кооперативу "Аметист"

про стягнення заборгованості в розмірі 48 704,41 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) 21.06.2019 звернулося в суд з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Аметист" (надалі, також - відповідач, ОК "Аметист") про стягнення заборгованості в розмірі 48 704,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не сплачено у встановлений Податковим кодексом України строк самостійно задекларовані суми по орендній платі з юридичних осіб, в тому числі, основного платежу - 48 534,41 грн, відповідно до податкових декларацій за березень-грудень 2017 року №1700011564 від 13.02.2017 та за січень-листопад 2018 року №10663 від 01.06.2018, а також штрафних (фінансових) санкцій - 170 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0019095201 від 07.06.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.1-2).

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Від відповідача на адресу суду повернувся конверт із вмістом - копією ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відповідно до довідки поштового відділення, поштове відправлення повернено за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим про розгляд даної адміністративної справи, у встановлений законом спосіб.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОК "Аметист" починаючи з 09.04.2006 зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків (а.с.22-24 та зворотна сторона).

Судом встановлено, що відповідачем подано до Коломийської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017, 2018 роки, в яких самостійно визначено податкове зобов`язання з орендної плати за землю в загальній сумі 55 467,94 грн (а.с.11-12 та зворотна сторона).

У зв`язку із наявністю податкового боргу у відповідача за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом 01.08.2011 у розмірі 1096,54 грн., позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми Ю №547 від 01.08.2011, яку отримано представником відповідача 01.08.2011, що підтверджується власним підписом представника на корінці податкової вимоги (а.с.13).

Окрім зазначеного, відповідно до Акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю від 04.06.2018 №8296/09-19-52-01/34127760 (а.с.14-15), позивачем виявлено, що відповідачем допущено порушення встановленого законодавством терміну подання податкової декларації за 2018 рік №10663. В зв`язку із таким порушенням, позивачем складено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 №0019095201, яким накладено на відповідача штраф у розмірі 170 грн (а.с.16). Податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 07.06.2018, що підтверджується власним підписом останнього на вказаному документі.

Судом встановлено, що відповідачем не в повному обсязі сплачено грошове зобов`язання з орендної плати за землю та штраф у визначений Податковим кодексом України строк, в результаті чого, станом на момент розгляду даної адміністративної справи, не погашеним залишається борг в розмірі 48704,41 грн. Зазначене підтверджується довідкою про борг за платежами від 12.06.2019 та витягом з інтегрованої картки платника з орендної плати з юридичних осіб (а.с.10, 17).

З метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтею 287.1. ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно із пунктом 287.3. статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Разом з цим, згідно із пунктом 14.1.39. статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, що самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, зазначене ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 та 2018 роки та сума несплаченого відповідачем у встановлений строк штрафу є податковим боргом.

Згідно із приписами статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З огляду на наведені положення Кодексу, податкова вимога відповідачу не направлялася, оскільки чинною є попередня вимога форми Ю №547 від 01.08.2011 яка отримана відповідачем 01.08.2011.

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Крім цього, як передбачено пунктом 95.4 цієї ж статті контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалося вище, право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 48 704,41 грн, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку. З огляду на вищевказане, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Обслуговуючий кооператив "Аметист" (код ЄДРПОУ - 34127760) та за рахунок готівки, що належить Обслуговуючому кооперативу "Аметист" (код ЄДРПОУ - 34127760) в дохід бюджету заборгованість із плати за землю в розмірі 48 704 (сорок вісім тисяч сімсот чотири) гривні 41 копійка.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463;

Відповідач - Обслуговуючий кооператив "Аметист", адреса: вул. С. Петлюри, буд. 63, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ - 34127760.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.