ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1672/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури до Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, яка полягає у не затвердженні порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Редьківської сільської ради Чернігівського району та області, та зобов`язати вжити заходів щодо розроблення Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту с. Редьківка Чернігівського району Чернігівської області відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проекту рішення про його затвердження та винести його на розгляд сесії Редьківської сільської ради.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно не забезпечено затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Редьківської сільської ради Чернігівського району та області.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відзив на позовну заяву від представника відповідача не надходив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Чернігівською місцевою прокуратурою в ході вивчення стану дотримання вимог законодавства зі сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури населених пунктів на території району та з метою встановлення підстав для представництва, в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру сільським та селищним радам району, в т.ч. і відповідачеві направлено запит від 26.02.2019 № 1859 вих-19 про надіслання інформації про стан розроблення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та типового договору про пайову участь у створенні інфраструктури населеного пункту з наданням їх копій та направлено лист на Управління Державно архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (а.с. 12).
На вказаний лист Редьківська сільська рада Чернігівського району надала відповідь від 07.03.2019 № 03-16/35, згідно якої розроблення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не здійснювалося і договори про пайову участь не укладалися (а.с. 13).
Згідно інформації Управління державної архітектурно-будівельне ї інспекції України в Чернігівській області упродовж 2016-2018 років на території Редьківської сільської ради Чернігівського району та області введено в експлуатацію 6 об`єктів нерухомості.
Вказане свідчить про забудову території та необхідність приведення у відповідність до норм законодавства питання участі забудовників у розвитку інфраструктури Редьківської сільської ради.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадку та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно з ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.
Оскільки «інтереси держави - є оціночним поняттям» , прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Загрозою порушення інтересів держави в даному випадку є бездіяльність Редьківської сільської ради Чернігівського району та області, що виражається у не затвердженні Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що є компетенцією селищної ради.
Вказана бездіяльність відповідача унеможливлює повноцінне фінансування, створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Редьківської сільської ради Чернігівського району та області з огляду на наступне.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громаді села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до п. а ч. 5 ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
За ч. 1 ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає серед іншого створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 40 Закону 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 40 Закону 3038-VI.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункт) визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядуванні (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розмір) пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельним нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Крім того, для органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, яким делеговано право вимоги пайової участі до замовників будівництва у відповідних населених пунктах, частиною першою статті 40 Закону 3038-VI встановлено законодавчу норму прямої дії про обов`язковість встановлення органом місцевого самоврядування порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до норм цього Закону.
Такий порядок, прийнятий та оприлюднений органом місцевого самоврядування, відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, о нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на відповідній території.
У разі відсутності такого нормативно-правового акта замовник будівництва матимуть правові підстави для відмови від укладення договору про пайову участь, оскільки саме таким актом встановлюються як порядок залучення коштів пайової участі і, відповідно, істотні умови договорів пайової участі, так і порядок розрахунку розміру пайової участі, без якого неможливе буде органу місцевого самоврядування довести коректність зробленого розрахунку величини пайової участі конкретного замовника будівництва, що є істотною умовою такого договору згідно з нормами абзацу шостого частини 9 статті 40 Закону.
Вказане, зокрема, зазначено в листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 22.07.2011 № 23-11-6294/0/6-11 Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів .
Розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури Редьківської сільської ради Чернігівського району потребує вирішення багатьох проблем, що пов`язані з поліпшенням її технічного стану та подальшим оновленням.
Пайові внески інвесторів (замовників) за право реалізувати проект будівництва на території Редьківської сільської ради Чернігівського району дають можливість збільшити доходи бюджету на відтворення інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури.
Відтак, бездіяльність відповідача не тільки порушує інтереси територіальної громади, які полягають у недоотриманні коштів до бюджету, а й суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам держави, що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сільської ради.
Наявність такого Положення обумовлена необхідністю взяття участі замовником, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача щодо не розроблення Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та типового договору про пайову участь у створенні інфраструктури населеного пункту відповідачем порушено вимоги Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності .
У відповідності ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем взагалі не подано відзив на позов, що може свідчити про визнання ним позовних вимог повністю.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 142, 189, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, яка полягає у не затвердженні порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Редьківської сільської ради Чернігівського району та області.
Зобов`язати Редьківську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області вжити заходів щодо розроблення Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту с. Редьківка Чернігівського району Чернігівської області відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проекту рішення про його затвердження та винести його на розгляд сесії Редьківської сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114).
Відповідач: Редьківська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області (вул. Процька, буд. 12, с. Редьківка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15518, код ЄДРПОУ 22813695).
Повний текст рішення суду виготовлено 22 серпня 2019 року.
Суддя Д.В. Лобан
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2019 |
Оприлюднено | 27.08.2019 |
Номер документу | 83798180 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Лобан Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні