Рішення

від 22.08.2019 по справі 826/6151/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2019 року № 826/6151/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КМП Фірма Екотеп доДержавної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м.Києві провизнання протиправним та скасування ППР

Прийняв до уваги наступне

Товариство з обмеженою відповідальністю КМП Фірма Екотеп звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м.Києві, в якій просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0052271201 та скасувати його в частині застосування штрафних санкцій у сумі 46 127,76 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у 2015 році.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що контролюючий орган позбавлений можливості проводити камеральну перевірку поза- межами 30 денного строку, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі неправомірно проведеного контрольного заходу підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, внаслідок чого оскаржуване ППР скасуванню не підлягає.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

14 листопада 2016 року відповідачем на підставі акту перевірки №13595/26-58-12-01-09-39306817 від 11.11.2016 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення:

- 0052271201, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ 498 404,59 грн застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 49 840,46 грн та затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 963,81 грн застововано штраф в розмірі 20% в сумі 192,76 грн.

Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, визначено, що при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Починаючи з 01.02.2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (в тому числі податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж визначено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України є порушенням порядку їх реєстрації.

При цьому, Податковий кодекс України не забороняє платнику податків реєстрацію податкових накладних в інші терміни, аніж визначено пунктом 201.1 Податкового кодексу України, однак з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як вбачається з акту перевірки, письмових заперечень відповідача та не заперечується представником позивача, ТОВ КМП Фірма Екотеп порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме:

- податкова накладна № 1 від 02.10.2015 на суму ПДВ 963,81 грн зареєстрована в ЄРПН 04.11.2015 з порушенням граничних термінів реєстрації на 33 дні;

- податкова накладна № 4 від 05.10.2015 на суму ПДВ 450 000 грн зареєстрована в ЄРПН 04.11.2015 з порушення граничних термінів реєстрації на 30 днів;

- податкова накладна № 23 від 30.10.2015 на суму ПДВ 9350 грн зареєстрована в ЄРПН 17.11.2015 з порушення граничних термінів реєстрації на 18 днів;

- податкова накладна № 2 від 15.01.2016 на суму ПДВ 250 грн зареєстрована в ЄРПН 03.02.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 19 днів;

- податкова накладна № 3 від 18.01.2016 на суму ПДВ 1033,33 грн зареєстрована в ЄРПН 03.02.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 16 днів;

- податкова накладна № 4 від 18.01.2016 на суму ПДВ 500 грн зареєстрована в ЄРПН 03.02.2016 з порушенням граничних термінів реєстрації на 16 днів;

- податкова накладна № 6 від 20.01.2016 на суму ПДВ 2272 грн зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 23 дні;

- податкова накладна № 2 від 01.02.2016 на суму ПДВ 833,33 грн зареєстрована в ЄРПН 23.02.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 22 днів;

- податкова накладна № 9 від 18.02.2016 на суму ПДВ 9607,26 грн зареєстрована в ЄРПН 17.03.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 28 днів;

- податкова накладна № 23 від 28.04.2016 на суму ПДВ 23392 грн зареєстрована в ЄРПН 19.05.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 21 днів;

- податкова накладна № 23 від 26.09.2016 на суму ПДВ 499368,40 грн зареєстрована в ЄРПН 12.10.2016 з порушення граничних термінів реєстрації на 16 дні.

Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 перехідних положень Податкового кодексу України, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

З 01.10.2015 штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України, застосовуються у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів.

Враховуючи те, що порушення строку реєстрації податкових накладних, складених в жовтні 2015 мало місце у листопаді 2015 року, та відповідно у січні, лютому, квітні та березні 2016 мало місце у лютому, березні, травні та жовтні 2016 року застосування відповідачем санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Посилання позивача на те, що перевірку проведено з порушенням 30-денного строку, визначеного п.200.10 Податкового кодексу України, судом відхиляються, адже в даному випадку контролюючим органом проведено перевірку термінів реєстрації податкових накладних, а не перевірку відповідної податкової декларації з податку на додану вартість.

В той же час, суд вважає за необхідне відзначити, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми Податкового кодексу України або скасовувати її дію.

Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Крім того, норма п.120-1.3 ст. 120 Податкового кодексу України, що діяла у редакції Податкового кодексу від 16.07.2015 року, та якою встановлено, що Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику була виключена з 01.01.2016 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 № К/800/368/17.

Посилання позивача на те, що підставою порушення термінів реєстрації податкових накладних стало розірвання договору про визнання електронних документів відповідачем в односторонньому порядку, адже позивачем правомірність такий дій податкового органу не оскаржується.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КМП Фірма Екотеп (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39306817, адреса: 04080, вулюВікентія Хвойки, 15/15/6, оф.311)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ У СОЛОМЯНСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39471390, адреса: 03151, м.Київ, Смілянська, 6).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій