Рішення

від 22.08.2019 по справі 340/1678/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1678/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР ТРАНС АВТО" (проспект Інженерів, 11-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ 41838027) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ ТІР ТРАНС АВТО до переліку ризикових платників податків оформлене протоколом комісії від 27.03.2018 р. № 3;

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, виключити ТОВ ТІР ТРАНС АВТО (41838027) з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають в відмові реєстрації податкової накладної № 68 від 25.04.2019 р., яку ТОВ ТІР ТРАНС АВТО 11.05.2019 р. направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 68 від 25.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до протоколу №3 від 27.03.2018 р. засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, позивача було внесено до переліку ризикових платників відповідно до п.1.6. Критеріїв ризиковості платників, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117 Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Окрім того, посилаючись на те, що протокол засідання робочої наради є внутрішнім службовим документом, відповідачем було відмовлено в надані копії даного протоколу. Відтак, як вказує позивач, для нього залишається невідомим та незрозумілим на підставі чого товариство було внесено до переліку ризикових. Водночас вказує, що надати інформацію про причини та підстави внесення ТОВ ТІР ТРАНС АВТО до переліку ризикових платників ДФС відмовилось.

Таким чином, у зв`язку з внесенням ТОВ ТІР ТРАНС АВТО до переліку ризикових платників, реєстрація всіх направлених на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних зупиняється. На момент подання позовної заяви зупинено реєстрацію 94 податкових накладних. Зокрема, було зупинено реєстрацію податкової накладної № 68 від 25.04.2019 р.

Так, рішенням комісії ДФС в реєстрації даної податкової накладної було відмовлено з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку . При цьому, як вказує позивач, в рішенні фіскальним органом було лише процитовано п. 14 Порядку без будь-якої конкретизації обставин прийнятого рішення, а саме незрозуміло: які саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) не були надані. Жодні документи у переліку не були підкреслені. Водночас, як стверджує позивач, до Бухгалтерської довідки, товариством були надані усі наявні та можливі копії первинних документів. Таким чином, на думку позивача, ним було здійснено всіх заходів для підтвердження реальності господарських операції між ним та ТОВ «Альянс Енерго Трейд» та реєстрації податкової накладної №68 від 25.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому, на думку позивача, у відповідача-2 немає жодної з підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, перелічених в п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, позивач зазначає, що ситуація, яка склалася із зупиненням реєстрації податкових накладних істотно ускладнює подальшу господарську діяльність товариства. Законні зобов`язання перед контрагентами щодо вчасної реєстрації податкової звітності неможливо виконати у зв`язку з діями ДФС. Це призводить до значних фінансових втрат із сторони позивача та погіршення ділової репутації, що унеможливлює нормальне ведення господарської діяльності та спричиняє негативні наслідки для контрагентів підприємства та позбавляє їх бажання вступати в ділові стосунки з ТОВ ТІР ТРАНС АВТО .

Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 15.07.2019 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с.1). Водночас даною ухвалою для учасників справи встановлені порядок та строки щодо виконання процесуальних дій (а.с.1).

Представником відповідачів до суду було подано відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ними не визнається у повному обсязі, оскільки вважають, що оскаржуване рішення прийняте, а оскаржувані дії вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов, на думку представника відповідачів, задоволенню не підлягає в повному обсязі (а.с.38, 40).

Позивачем до суду подано відповідь на відзиви, відповідно до змісту якого із відзивами відповідачів не погоджується. Зазначає, що відомості у відзивах не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі (а.с.48).

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін не надходило, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований як юридична особа 28.12.2017 р. (а.с.32).

01.02.2018 р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1811234500006 (а.с.29).

Судом встановлено, що 27.03.2018 р. відбулось засідання комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, з порядком денним - розгляд пропозиції щодо включення ТОВ "ТІР ТРАНС АВТО" до переліку ризикових платників (а.с.58-60).

Результати засідання оформлені протоколом №3 від 27.03.2018 р. (а.с.58-60)

Копію вказаного протоколу до суду надано відповідачем-1 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 16.08.2019 року.

Так, зі змісту даного протокольного рішення вбачається, що комісія вирішила, що у зв`язку з відсутністю у наданих поясненнях достатньої інформації, яка свідчить про реальність здійснення господарських операцій, запропоновано внести ТОВ ТІР ТРАНС АВТО до Переліку ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117 Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Крім того, вказано, що позивач підпадає під ознаки ризиковості у зв`язку з тим, що останній зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.02.2018 р. (дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації) (а.с.59).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 зазначеного Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 вказаного Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено:

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач є господарюючим суб`єктом реального сектору економіки, має штат працівників у кількості 30 осіб (а.с.19), орендує транспортні засоби для здійснення господарської діяльності (а.с.20-28) та здійснює господарську діяльність з наданням послуг вантажним автомобільним транспортом (а.с.19-28).

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 протокольне рішення ГУ ДФС у Кіровоградської області від 27.03.2018 за №3 не містить, матеріали, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, відповідачем-1 до суду також не надано.

Також, з протокольного рішення вбачається, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.

При цьому суд зауважує, що після спливу трьох місяців після 01.02.2018 року (дата реєстрації товариства платником ПДВ) позивач перестав відповідати критерію ризиковості дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації . Більш того, суд звертає увагу, що позивач перестав відповідати вказаному вище критерію ризиковості й на час реєстрації спірної податкової накладної.

Відтак, під час розгляду справи в суді, відповідачем-1 не доведено, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р.

Таким чином, внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає йому провадженню своєї господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація всіх податкових накладних, які позивач направляє для реєстрації до Єдиного державного реєстру податкових накладних, автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що протокол від 27.03.2018 року №3 засідання комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, на думку суду, відповідачем-1 прийнято оскаржуване протокольне рішення без дотримання п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, тобто без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем-1 не доведено.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд вважає що відповідачем-1 законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення не доведена, отже позовні вимоги є обґрунтованими.

Одночасно з цим, суд не може визнати протиправним та скасувати протокол від 27.03.2018 року №3 в повному обсязі, оскільки зазначене рішення включає перелік підприємств, що не є стороною у даній справі.

За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин, використовуючи право, надане згідно з ч.2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення, що оформлено протоколом від 27.03.2018 року №3 засідання комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині віднесення ТОВ "ТІР ТРАНС АВТО" (код ЄДРПОУ 41838027) до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості. В задоволені даної позовної вимоги в іншій частині оскаржуваного протоколу, суд відмовляє.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

Таким чином, позовна вимога позивача щодо зобов`язання комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити його з переліку ризикових платників податків також підлягає задоволенню як така, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України, які полягають в відмові реєстрації податкової накладної № 68 від 25.04.2019 р., яку ТОВ ТІР ТРАНС АВТО 11.05.2019 р. направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 68 від 25.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання, суд зазначає наступне.

20.02.2018 року між ТОВ ТІР ТРАНС АВТО (виконавець, перевізник) та ТОВ АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД (замовник) укладено Договір № 3/9 про надання транспортних послуг (а.с.11-12). Згідно з умовами Договору № 3/9 від 20.02.2018 р. контрагенту надавались транспортні послуги автотранспортом виконавця, пов`язані з прийманням та доставленням довіреного йому замовником вантажу до пункту призначення визначеного замовником та видати вантаж особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується надавати замовлення на виконання послуг, відповідно до умов цього договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги (а.с.11-12).

Так, 25.04.2019 р. від ТОВ АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД надійшла чергова заявка про надання послуг з перевезення нафтопродуктів (нафти).

На виконання вказаного договору № 3/9 від 20.02.2018 р. та на підтвердження надання транспортних послуг ТОВ ТІР ТРАНС АВТО , відповідно до приписів п. 201.10. ст.201 Податкового Кодексу України, в установлені терміни, було складено податкову накладну № 68 від 25.04.2019 р., яку 11.05.2019 р. направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно копії квитанції від 11.05.2019 року №9096006326 вбачається, що податкову накладну №68 від 25.04.2019 року доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с.8, 9).

Підставами для зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної вказано «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У зв`язку з цим, позивач 14.05.2019 формує та подає в електронному вигляді пояснення в формі бухгалтерської довідки та первинні документи, які на його думку достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а саме: договір про надання транспортних послуг, штатний розпис, акт надання послуг № 259 від 25.04.2019 р., товарно-транспортну накладну (ТТН) № 0858296/1 від 25.04.2019 р. та ТТН № 085273/1 від 25.04.2019 р., рахунок на оплату № 259 від 25.04.2019 року на суму 11900,00 грн., оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 (а.с.50, 53).

Між тим, Комісією ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1165133/41838027 від 16.05.2019 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №68 від 25.04.2019 року на суму 11900,00 грн., в тому числі ПДВ 1983,33 грн. (а.с.10).

Підставами відмови вказано ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.10 - зворотна сторона).

Не погодившись з вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 22.03.2018 року та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 у №117 (надалі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що пунктом 1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, затвердженого в.о. Голови ДФС України 05 листопада 2018, визначено критерії ризиковості платника податку. Зокрема, відповідно до підпункту 1.6 цього пункту комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДФС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме із зазначених у підпункті 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та/або документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, з аналізу квитанції неможливо встановити щодо критеріїв ризиковості платника податків чи щодо критеріїв ризиковості господарських операцій контролюючий орган має сумніви, які належить спростувати позивачу під час надання пояснень з метою здійснення реєстрації в ЄРПН своїх податкових накладних.

Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Пунктами 15, 16, 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктами 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п.1-3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи комісій), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пунктів 19, 21-23 Порядку роботи комісій, рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Натомість, в даному випадку, комісією не зазначено яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Посилання відповідача-2 в рішенні на те, що «платником податків не подано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Отже, на думку суду, оскаржувані дії Державної фіскальної служби України, які полягають в відмові реєстрації податкової накладної № 68 від 25.04.2019 р., яку ТОВ ТІР ТРАНС АВТО 11.05.2019 р. направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки рішення №1165133/41838027 від 16.05.2019 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №68 від 25.04.2019 року не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією такого рішення.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем-2 по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії Державної фіскальної служби України, які полягали у відмові в реєстрації податкової накладної № 68 від 25.04.2019 р., яку ТОВ ТІР ТРАНС АВТО направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, вчиненими не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі вказану податкову накладну ТОВ ТІР ТРАНС АВТО №68 від 25.04.2019 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, в тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

При фактичних обставинах даної справи суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №68 від 25.04.2019 року на суму 11900,00 грн., в тому числі ПДВ 1983,33 грн., виписану ТОВ ТІР ТРАНС АВТО .

При цьому, суд у даній справі не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, за результатом яких складено спірну податкову накладну, оскільки зазначене питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, який, відповідно до положень п.61.1 ст.61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем здійснені витрати на оплату судового збору у сумі 1921,00 грн. (а.с.2).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТІР ТРАНС АВТО (проспект Інженерів, 11-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ 41838027) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, а також зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТІР ТРАНС АВТО до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлене протоколом комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №3 від 27 березня 2018 року.

Зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТІР ТРАНС АВТО (код ЄДРПОУ 41838027) з переліку ризикових платників податків.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають в відмові реєстрації податкової накладної №68 від 25 квітня 2019 року, яку ТОВ ТІР ТРАНС АВТО 11.05.2019 р. направило для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №68 від 25 квітня 2019 року на суму 11900,00 грн., в тому числі ПДВ 1983,33 грн. днем її подання - 11 травня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТІР ТРАНС АВТО (код ЄДРПОУ 41838027) судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501) в розмірі 960,50 грн. та Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) в розмірі 960,50 грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник