Постанова

від 22.08.2019 по справі 640/19551/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №640/19551/16-а

адміністративне провадження №К/9901/39240/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецтранс до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Васильєвої В.О., Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Департаменту реєстрації Харківської міської ради на постанову Київського районного суду м. Харкова у складі судді Чередник В.Є. від 07 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М., Шевцової Н.В. від 11 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецтранс (далі - позивач, ТОВ Укрспецтранс ) звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Васильєвої В.О. (далі також - державний реєстратор, відповідач 1), Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі також - відповідач 2), у якому просило:

- визнати протиправним дії державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Васильєвої В.О. в зупиненні розгляду та поверненні заявникові документів щодо ТОВ Укрспецтранс , поданих на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 29 липня 2016 року;

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради провести реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про: виключення зі складу засновників ТОВ Укрспецтранс ЗАТ Балтійська транспортна лінія (UAB Baltijos transporto linija ), зменшення розміру статутного капіталу ТОВ Укрспецтранс до 1043,08 грн.; викладення статуту ТОВ Укрспецтранс в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників ТОВ Укрспецтранс від 29 липня 2016 року № 2-16, відповідно заяви ТОВ Укрспецтранс про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 29 липня 2016 року ТОВ Укрспецтранс подано документи на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 24 серпня 2016 року ТОВ Укрспецтранс отримано повідомлення про зупинення розгляду документів від 22 серпня 2016 року № 597/0/279-16, яким позивачу повернуто документи, як такі, що не потребують усунення підстав для зупинення їх розгляду . Вказані дії суб`єкта владних повноважень, позивач вважає такими, що вчинені з порушенням вимог статей 25, 27, 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), а порушене право просить захистити шляхом зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради вчинити відповідні реєстраційні дії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, позов задоволено частково, а саме: зобов`язано Департамент реєстрації Харківської міської ради провести реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про: виключення зі складу засновників ТОВ Укрспецтранс ЗАТ Балтійська транспортна лінія (UАВ Baltijos transporto linija ), зменшення розміру статутного капіталу ТОВ Укрспецтранс до 1043,08 грн.; викладення статуту ТОВ Укрспецтранс в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників ТОВ Укрспецтранс від 29 липня 2016 року № 2-16, відповідно заяви ТОВ Укрспецтранс про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що подана позивачем заява та додані до неї документи відповідають положенням частині першій статті 15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в редакції станом на 01 січня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник Департаменту реєстрації Харківської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині щодо зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради провести відповідні реєстраційні дії та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 10 травня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/19551/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 640/19551/16-а та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Укрспецтранс зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ Укрспецтранс у своєму складі має двох засновників - ОСОБА_1 , (Україна), з розміром внеску 1043,08 гривень (п`ять відсотків), ЗАТ Балтійська транспортна лінія (Литовська республіка) з розміром внеску - 19818,44 грн (дев`яносто п`ять відсотків). Вид внеску до статутного фонду - грошові кошти.

Колегія суддів встановила, що рішенням Вільнюського окружного суду від 25 березня 2015 року ЗАТ Балтійська транспортна лінія припинено шляхом ліквідації внаслідок банкрутства і постановлено зняти його з реєстрації у реєстрі юридичних осіб.

Відповідно до виписки з реєстру юридичних осіб Литовської республіки, сформованої станом на 26 квітня 2016 року, ЗАТ Балтійська транспортна лінія знято з реєстрації 25 квітня 2016 року.

29 липня 2016 року ТОВ Укрспецтранс проведено загальні збори засновників.

На загальних зборах були присутні ОСОБА_1 , ЗАТ Балтійська транспортна лінія відсутнє через ліквідацію без правонаступників.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Укрспецтранс вирішено: виключити ЗАТ Балтійська транспортна лінія зі складу учасників ТОВ Укрспецтранс у зв`язку із виключенням ЗАТ Балтійська транспортна лінія зі складу учасників ТОВ Укрспецтранс , зменшити розмір статутного капіталу до 1043,08 грн., після чого статутний фонд виглядатиме наступним чином: ОСОБА_1 - грошові кошти на загальну суму 1043,08 грн (100%); викладено статут ТОВ у новій редакції.

29 липня 2016 року ТОВ Укрспецтранс до Департаменту реєстрації Харківської міської ради подано документи на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зокрема, на державну реєстрацію подано такі документи: квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 29 липня 2016 року - зміна про склад засновників, а саме, виключення зі складу засновників ліквідованої юридичної особи; протокол № 2-16 загальних зборів учасників ТОВ Укрспецтранс від 29 липня 2016 року, яким у зв`язку із ліквідацією ЗАТ Балтійська транспортна лінія вирішено виключити останнього зі складу учасників ТОВ Укрспецтранс , зменшено розмір статутного капіталу та викладено статут в новій редакції; нову редакцію статуту ТОВ Укрспецтранс ; виписку з реєстру юридичних осіб Литовської республіки про ліквідацію ЗАТ Балтійська транспортна лінія ; рішення Вільнюського окружного суду від 24 березня 2015 року про припинення ЗАТ Балтійська транспортна лінія і зняття його з реєстрації; довіреність на представника.

24 серпня 2016 року позивачем отримано повідомлення про зупинення розгляду документів від 22 серпня 2016 року № 597/0/279-16, якому зазначено, що: документи, подані на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі підлягають зупиненню розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 15 днів з дати надходження. У зв`язку з набуттям чинності 01 січня 2016 року нової редакції Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , для належного виконання вимог цього Закону Міністерством юстиції України проводиться робота з приведення власних нормативно-правових актів, а також здійснюється доопрацювання програмного забезпечення Єдиного державного реєстру. Саме до впровадження зазначеного програмного забезпечення неможливо зупинення розгляду документів в порядку, визначеному статті 27 Закону. Враховуючи викладене, державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Васильєва В.О. повертає документи, як такі, що потребують усунення підстав для зупинення їх розгляду .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що державний реєстратор при зупиненні розгляду документів для усунення ТОВ Укрспецтранс недоліків, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у реєстратора виникли сумніви щодо того, яким чином згідно виписки з реєстру юридичних осіб Литовської республіки ліквідовано ЗАТ Балтійська транспортна лінія , якщо вона є засновником української юридичної особи Укрспецтранс та має частку у її статутному капіталі. Крім того, на думку скаржника, суди прийшли до невірного висновку, що наказом Міністерства юстиції України від 06 травня 2016 року № 1327/5 внесено не суттєві зміни до форми заяви, форма заяви в новій редакції не викладена.

Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено права Департаменту реєстрації Харківської міської ради як сторони по справі, оскільки уповноважена особа, яка діє на підставі довіреності була присутня у засіданні 07 лютого 2017 року.

Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

У цій справі правовідносини стосуються правомірності дії державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів Товариства, внесенням відомостей щодо зміни складу його засновників, зменшення розміру статутного капіталу та внесення змін до Статуту Товариства, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

З висловлених позивачем у ході розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність дій державного реєстратора, на думку позивача, полягає у неправомірному зупиненні розгляду поданих позивачем документів та їх повернення у зв`язку з тим, що заявником, в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 27 Закону № 755-IV, було надано стару заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Відносини, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів, регулюються Господарським кодексом, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам були підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни складу або інформації про засновників та припинення юридичної особи, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір щодо правомірності дій державного реєстратора, які пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 1 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 1 ГК України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам були підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між ТОВ Укрспецтранс та Департаментом реєстрації Харківської міської ради щодо реєстрації змін до установчих документів. Крім того, сторони не інформували Суд про розгляд цього спору в інших судах.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Важливо, що на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанції у цій справі, Верховним Судом України, зокрема, в ухвалах від 25 червня 2008 року у справі № 6-7130св08, від 16 липня 2008 року у справі № 6-7848св08, від 24 грудня 2008 року у справі № 6-24762св06 та у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 522/27392/13-ц, вже була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме реєстрації змін до установчих документів.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з аналогічним предметом позову міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 28 листопада 2018 року у справі № 815/3490/16.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

Таким чином, сформована відповідно до статей 37, 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 346 КАС України практика Великої Палати Верховного Суду (постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду, що забезпечує, зокрема, здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права) стосовно обов`язку касаційного суду, встановивши порушення судами правил юрисдикції адміністративних судів, закривати провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги, має вже сталий характер.

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї юрисдикції є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Зокрема, Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 Про верховенство права (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів ОСОБА_2 (Нідерланди), ОСОБА_4 (Швейцарія), ОСОБА_5 (Сполучене Королівство), ОСОБА_6 (Фінляндія); п. 44-50).

Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ), заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ), заява № 36760/06, § 230).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому касаційна скарга Департаменту реєстрації Харківської міської ради підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецтранс до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Васильєвої В.О., Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити, що спір може бути розглянуто, зокрема, за правилами господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко