Постанова

від 12.07.2007 по справі 12/259пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/259пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.07.07                                                                                 Справа № 12/259пн-ад.

Суддя господарського суду Луганської області  Палей О.С. по справі за позовом  

Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську

до Приватного підприємства "Промінь", м.Луганськ

про припинення юридичної особи

в присутності представників сторін:

третя особа –Державний реєстратор –начальник Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської  міської ради

від позивача - Юхнов С.Є., гол.держ.податінсп., дов. № 53838/9/10 від 08.05.07,   

представник Ведмеденко Р.І., дов. № 20/9/10 від 09.01.07;

від відповідача - Кліщов О.М., засновник, пасп. ЕМ № 828465 від 12.12.00;

від 3-ї особи - Куцький Д.В., гол.спец.-юрисконсульт, дов. № 01-4/992 від 15.02.07

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

- визнання недійсним запису від 25.07.2001р. реєстр № 25370169Ю0021494 про державну реєстрацію приватного підприємства “Промінь”, ідентифікаційний код 31594648;

          - припинення юридичної особи приватного підприємства “Промінь”, ідентифікаційний код 31594648).

Розглянувши матеріали справи,  суд

в с т а н о в и в :

          25 липня 2001 року відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради було зареєстроване приватне підприємство „Промінь", ідентифікаційний код 31594648, про що зроблено запис №25370169ю0021494 На підставі діючого законодавства ПП „Промінь", ід.к.31594648 зареєструвалося у Луганському обласному управлінні статистики 25.07.2001 р. та було взято на облік як платник податків ДПІ у Артемівському      районі у м. Луганську 3 серпня 2001 р. (довідка про взяття на облік платника податків №209 від 19 вересня 2005 р.).

          Згідно Статуту ПП „Промінь", його місцезнаходження: м. Луганськ, кв. Зарічний, буд. 13,кв. 154 засновником та керівником зареєстровано Кліщова Олександра Миколайовича, який мешкає за адресою: Луганськ, кв. Зарічний, буд. 13, кв. 154.

          Згідно пояснень засновника Кліщов О.М. за проханням знайомого Чуприна Віктора Геннадійовича на свої паспортні данні зареєстрував підприємство ПП „Промінь", але керівником даного підприємства не призначався та обов'язків керівника не виконував, документи фінансової звітності ніколи не підписував. Де знаходяться печатка та штампи підприємства ПП „Промінь" йому не відомо.

          З зазначеного вбачається, що громадянин України Кліщов О.М. ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності не має.

          Актом обстеження знаходження підприємства за юридичною адресою від 26.03.200р., складеного співробітниками ВПМ СДПІ КПП у м. Луганську, встановлено, що ПП „Промінь", ід. к. 31594648 за адресою зазначеною в статутних документах (м. Луганськ, кв. Зарічний, буд.13, кв.154 ) не знаходиться, керуючі органи по вказаному адресу відсутні.

          За ствердженням позивача,  Кліщов О.М. не мав наміру під час реєстрації підприємства займатися підприємницькою діяльністю так як відсутня мета та необхідні знання для її здійснення.

          У зв‘язку  з викладеним позивач 25.05.07 звернувся до суду з цим позовом та просить визнати недійсним  запис про державну реєстрацію відповідача та припинити юридичну особу.

          Відповідач вимоги позивача за суттю  не заперечив.

          Третя особа, на вимогу суду подала пояснення щодо реєстрації ПП "Промінь", включення відомостей про юридичну особу до ЄДР  та проведених щодо неї дій.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та третьої особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 110 ЦК,  в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи  визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.  

Зазначена норма  кореспондується з приписами ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб  та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІУ,   (далі Закон  № 755), що набув чинності з 01.07.2004 р. (згідно з яким було внесено відомості про юридичну особу відповідача до ЄДР) якою визначено, що  підставами  для  постановлення  судового рішення щодо припинення  юридичної особи, зокрема є визнання  недійсним запису  про проведення  державної реєстрації  через порушення закону,  допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

З огляду на вищенаведені норми права суду, перш за все, належить дати оцінку доказам, наведеним позивачем  у підтвердження доводів щодо  порушень закону, що мали місце під час  створення юридичної особи  відповідача,  завершуючим етапом   якого (створення) є державна реєстрація, як юридичний факт  з яким пов‘язано набуття  юридичною особою  цивільної дієздатності.

Закон № 755  не містить перелік порушень  під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими  та які не можна усунути у будь-якій іншій спосіб,  поза судового рішення.

Системний аналіз норм  вищевказаного законодавчого акту  дає підставу для  висновку, що такими порушеннями зокрема, можуть бути: невідповідність відомостей, вказаних  в реєстраційний картці  на проведення державної реєстрації, відомостям, які зазначені в поданих  документах; невідповідність установчих  документів вимогам Закону,  вчинені при оформленні документів  порушення чинного  законодавства, які позбавляють їх юридичної сили, певні порушення порядку  створення  юридичної особи, тощо,  тобто  підстави, які   унеможливлюють засвідчення  факту  створення  юридичної особи.

Слід зазначити, що доводи позивача  базуються  на відсутності  у фізичної особи  - засновника –наміру займатися підприємницькою діяльністю, створення підприємства з метою прикриття  незаконної діяльності, тобто наявності  ознак  фіктивного підприємництва, які в той же час, належними доказами (вирок суду, тощо) не підтверджені.

          Проте наведені позивачем  докази  не можуть бути  покладені  у підставу висновку про порушення  закону під час створення  юридичної особи.          

          За наявністю необхідного пакету документів у державного реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації підприємства, а встановити, чи діяла особа, яка бажає зареєструвати підприємство на своє ім'я, під впливом омани, насильства, за обіцянку винагороди, тощо, посадова особа, на яку законом покладено засвідчення факту створення юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій, не тільки не має можливості, а й навіть таких функцій і повноважень.

          Слід також зауважити, що первинну реєстрацію відповідача було проведено до набрання чинності Законом № 755, відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про підприємництво" та Положення про державну реєстрацію суб‘єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 25.05.1998 р. №  740, які взагалі не містили як норм щодо внесення записів до ЄДР (який, відповідно, й не був ще  сформований), так і норм щодо визнання таких записів про проведення державної реєстрації юридичної  особи недійсними.

          Вперше відомості про юридичну особу ПП "Промінь" були включені до Єдиного державного реєстру  лише 11.02.2005 р. за № 13821200000002889.

Не обґрунтовані також підстави звернення позивачем з цим позовом до суду.

Позовна заява подана позивачем в порядку п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Згідно даної норми органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Ні ЦК України, ні Законом № 755 ні Законом України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено право цих органів звертатися до суду з заявою про визнання недійсним  запису про державну реєстрацію та визнання недійсними статутних документів.

Згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Посилання позивача на покладені на податкові органи функції контролю за дотриманням законодавства про оподаткування не доречне, оскільки, хоча відносини з державної реєстрації суб'єктів господарювання за своєю правовою природою є теж публічно-правовими, проте мають зовсім інший, ніж податкові відносини, предмет регулювання.

За таких обставин звернення позивача до суду з вимогою про визнання недійсними установчих документів не узгоджується з конституційним принципом дії суб'єктів владних повноважень виключно на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також не зрозуміло - яким чином порушені права податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у сфері податкових правовідносин, вчиненим уповноваженою посадовою особою записом про  державну реєстрацію підприємства та подальші дії податкового органу у випадку визнання судом недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи.

Визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи (запису про  державну реєстрацію змін до установчих документів) не є  юридичним фактом або передумовою для реалізації податковим органом покладених на нього Законом України "Про державну податкову службу в Україні" функцій у сфері контролю за дотриманням законодавства про податки, в тому числі для застосування передбачених законом заходів до платників податків, що ухиляються від оподаткування.

          Факт умисного ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування має бути доведений у передбачений законом спосіб у межах розслідування кримінальної справи та через вирок суду, а не за допомогою судового рішення, яке, з огляду на предмет доказування у справах такої категорії, взагалі не може містити будь-яких встановлених судом  фактів у сфері податкових правовідносин, які, як зазначено вище, містять зовсім інший, ніж відносини з державної реєстрації, предмет регулювання.

          Згідно висновку позивача від 09.07.07 № 9457/9/10 остання звітність (податкові декларації, розрахунки) Приватним підприємством "Промінь" надавалася до ДПІ у Артемівському районі м.Луганська 09.02.06 р.

          Згідно ст.38 Закону № 755 однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов‘язане з банкрутством, є неподання протягом року  орган державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до Закону.

          У зв‘язку з викладеним, суд частково задовольняє позовні вимоги та припиняє юридичну особу відповідача з підстав, передбачених п.4 ст.38 Закону № 755.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну  частину  постанови, з повідомленням сторін, що повний текст рішення буде виготовлений 13.07.07.

          Керуючись ст.ст.160,163,167,186,254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити частково.

          2.Припинити юридичну особу Приватне підприємство "Промінь", 91000, Луганська область, м.Луганськ, кв.Зарічний, б.13, кв.154, ід. код 31594648.

3.У задоволенні решти вимог –відмовити.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 13.07.2007 р.

Суддя                                                                    О.С.Палей

Помічник судді                                                     Є.С.Бубен