Вирок

від 22.08.2019 по справі 598/788/17

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/788/17

провадження № 1-кп/598/11/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження №598/788/17 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого:

- 15 жовтня 2014 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 21 грудня 2015 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

за ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Іванчани Збаразького району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що працює електриком-механіком Збаразької центральної районної комунальної лікарні м.Збараж, раніше не судимого,

за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 в ранковий період доби 24 лютого 2017 року, перебуваючи в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2 , і належить ОСОБА_8 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно повторно таємно викрав цифровий фотоапарат марки «OLYMPUS VG-150» вартістю 400 гривень, який знаходився на комп`ютерному столі в одній із кімнат будинку, та належав ОСОБА_8 , чим завдав шкоди потерпілому на вказану суму.

05 березня 2017 року приблизно о 22 годині ОСОБА_4 , перебуваючи в гостях у житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , і який належить ОСОБА_9 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з

корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно повторно таємно викрав ноутбук марки «LENOVO G-580» вартістю 3200 гривень із зарядним пристроєм вартістю 200 гривень, комп`ютерну мишку вартістю 120 гривень, інтернет - модем мобільного оператора «Київстар» вартістю 305 гривень, які знаходилися на столі в одній із кімнат будинку, та належали ОСОБА_9 , чим завдав шкоди потерпілому на загальну суму 3825 гривень.

18 серпня 2017 року у вечірню пору доби ОСОБА_4 , в порушення ст.30 Конституції України, якою гарантується недоторканість житла, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, без дозволу власника чи суду, шляхом розбиття скла і рами дерев`яного вікна, проник в приміщення кухні житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_10 , чим порушив конституційне право останнього на недоторканість його житла.

07 вересня 2017 року у вечірній період доби ОСОБА_4 , перебуваючи в гостях у житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_3 , і який належить ОСОБА_11 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia 5030 с-2» вартістю 246 гривень 25 копійок та акумуляторну батарею марки AVALANCHE ALMP-NO.3650ср1100 вартістю 79 гривень 75 копійок, які знаходилися в тумбочці в одній із кімнат будинку, та належали ОСОБА_11 , чим завдав шкоди потерпілому на загальну суму 326 гривень.

05 квітня 2018 року у вечірній період доби ОСОБА_4 , перебуваючи на території господарства ОСОБА_12 , що знаходиться в с.Нижчі Луб`янки Збаразького району Тернопільської області, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно повторно таємно викрав із господарського приміщення, яке знаходиться на території господарства, електродвигун вартістю 800 гривень із кругом для точіння вартістю 50 гривень, які належали ОСОБА_12 , чим завдав шкоди потерпілому на загальну суму 850 гривень.

30 травня 2018 року приблизно о 13 годині ОСОБА_4 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, через вікно проник в приміщення цеху №15 ПрАТ «Квантор», що знаходиться в м.Збараж по вул.Д.Галицького, 56 Збаразького району Тернопільської області, і яке орендує ПМП «IIТ», звідки повторно таємно викрав: набір ріжкових ключів вартістю 250 гривень; набір шестигранних ключів вартістю 150 гривень; штангенциркуль вартістю 1000 гривень; катушку з мідним дротом січенням 0,10 мм вагою 400 грам та вартістю 609 гривень; металевий рівень вартістю 200 гривень; електричний подовжувач довжиною 50м. та вартістю 600 гривень, чим завдав шкоду ПМП «IIТ» на загальну суму 2809 гривень.

30 травня 2018 року приблизно о 23 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , попередньо домовившись про вчинення крадіжки матеріальних цінностей, проникли через бетонний паркан на територію ПрАТ «Квантор», що знаходиться в м.Збараж по вул. Д.Галицького, 56 Збаразького району Тернопільської області, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер і значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, через попередньо відкриті ОСОБА_4 металеві двері, проникли в приміщення цеху №15 ПрАТ «Квантор», звідки намагалися таємно, а ОСОБА_4 і повторно, викрасти металеву плиту розміром 420мм х 1730мм х 10мм та вартістю 780 гривень, яка належала товариству, і яку вони винесли за межі приміщення цеху №15, тобто вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони були затримані працівниками поліції.

В один із днів на початку листопада 2018 року, в обідню пору доби, ОСОБА_4 , з метою вчинення крадіжки, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, шляхом пошкодження

вхідних дверей проник у житловий будинок, що належить ОСОБА_13 і який знаходиться в с.Нижчі Луб`янки Збаразького району Тернопільської області, звідки повторно таємно викрав комп`ютерну техніку, а саме: системний блок «LOGIC POWER» вартістю 4000 гривень; монітор марки «ASUS», модель «VS228D», вартістю 1456 гривень 67 копійок; клавіатуру марки «LOGITECH», модель «К120», вартістю 146 гривень 67 копійок; комп`ютерну мишку марки «GENIUS», модель «ХSCROLL», вартістю 58 гривень 33 копійки, чим завдав шкоди потерпілій ОСОБА_13 на загальну суму 5661 гривню 67 копійок.

В один із днів на початку грудня 2018 року, в обідню пору доби, ОСОБА_4 , перебуваючи на території господарства, що знаходиться в с.Нижчі Луб`янки Збаразького району Тернопільської області і належить ОСОБА_13 , з метою вчинення крадіжки, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, через незамкнені вхідні двері, проник у приміщення літньої кухні, звідки повторно таємно викрав ланцюгову бензопилу марки «STIHL CHAIN SAW 5200» вартістю 736 гривень 30 копійок, чим завдав шкоди потерпілій ОСОБА_13 на вказану суму.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 КК України, як за ознаками незаконного проникнення до житла, ч.2 ст.185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинене повторно, ч.3 ст.185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинене повторно, поєднаного з проникненням у житло та інше приміщення, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

ОСОБА_6 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

Під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні, а саме 22 серпня 2019 року, між прокурором Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , за участі захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та за письмовою згодою потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представників потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. При цьому обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень. Також, сторони узгодили покарання, яке слід призначити обвинуваченим за вчинення кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. При цьому сторони не заперечують щодо звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку на підставі ст.75 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 погоджуються з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості,

встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз`яснено обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ..

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.

Відповідно до положень ч.2 та ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересах або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості та тяжкими злочинами, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_6 , є тяжким злочином. Шкоду завдано потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , приватному малому підприємству «ІІТ», ПрАТ «Квантор». Потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представниками потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 надано письмову згоду прокурору на укладення даної угоди про визнання винуватості. Угоду укладено під час судового розгляду кримінального провадження, узгоджена сторонами міра покарання відповідає вимогам КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, а її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, цілком розуміють права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачені не мають можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечували у судовому засіданні і самі обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ..

Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Раніше обранийобвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний західу вигляді триманняпід вартоюслід продовжити до часу вступу вироку в законну силу, однак не довше ніж до 22 жовтня 2019 року.

При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_4 об`єктивно обвинувачується у вчиненні в тому числі і тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення

волі на строк до 06 років, а застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає його особі, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема незаконному впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, неявки до суду, продовження ним злочинної діяльності та переховування від суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню, а обрання більш м`якого запобіжного заходу не дасть змоги запобігти цим ризикам, які продовжують існувати.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.

Беручи до уваги те, що обвинуваченим ОСОБА_4 ряд злочинів було скоєно до 20 червня 2017 року, а саме 24 лютого 2017 року та 05 березня 2017 року, тому під час зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII, в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Така позиція суду узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у кримінальному провадженні №663/537/17.

Враховуючи вищенаведене у строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно зарахувати час утримання його під вартою у даному кримінальному провадженні в періоди з 31 травня 2018 року по 29 липня 2018 року та з 10 січня 2019 року по день набрання даним вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судові витрати в розмірі 8589,49 грн. за проведені судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-267/17 від 25.04.2017 року, судову товарознавчу експертизу за №6-232/17 від 25.04.2017 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-266/17 від 24.04.2017 року, судову товарознавчу експертизу за №6-233/17 від 27.04.2017 року, судову товарознавчу експертизу за №6-715/17 від 28.10.2017 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-1241/17 від 10.10.2017 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-19/18 від 10.01.2018 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-510/18 від 19.06.2018 року, судову товарознавчу експертизу за №6.1-73/19 від 30.01.2019 року, судову товарознавчу експертизу за №6.1-80/19 від 22.01.2019 року, судову дактилоскопічну експертизу №1.4-511/18 від 20.06.2018 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 374, 392, 474, 475 КПК України, суд,-

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 серпня 2019 року, між прокурором Збаразького відділення Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №598/788/17.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 04 (чотири) роки;

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 04 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання - з 10 січня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення в періоди з 31 травня 2018 року по 29 липня 2018 року та з 10 січня 2019 року по день набрання даним вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюпродовжити до часу вступу вироку в законну силу, однак не довше ніж до 22 жовтня 2019 року.

ОСОБА_6 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15,ч.3ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 01 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбутого покарання за даним вироком період його тримання під вартою, а саме період з 31 травня 2018 року по 01 червня 2018 року.

Речові докази по справі, а саме:

- дактилокарти і додаток до протоколу огляду місця події, що є об`єктами дослідження судової дактилоскопічної експертизи №1.4-267/17 від 25.04.2017 року, упаковані у сейф-пакет №4076235, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, передати прокурору для долучення до матеріалів кримінального провадження №12017210090000077 від 08.03.2017 року;

- коробку з документацією на цифровий фотоапарат «Олімпус», що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, повернути ОСОБА_8 , як власнику;

- дактилокарти і додаток до протоколу огляду місця події, що є об`єктами дослідження судової дактилоскопічної експертизи №1.4-266/17 від 24.04.2017 року, упаковані у сейф-пакет №3944653, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, передати прокурору для долучення до матеріалів кримінального провадження №12017210090000077 від 08.03.2017 року;

- коробку від ноутбука «Леново», що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, повернути ОСОБА_9 , як власнику;

- мобільний телефон марки «Нокіа 5030 с-2» та акумуляторну батарею, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, повернути ОСОБА_11 , як власнику;

- дві металеві фомки, які упаковано у спец.пакет НДЕКЦ №0705852, мішок з тканини, який упаковано у спец.пакет НДЕКЦ №0109693, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, піддати знищенню;

- пластиковий тримач для рожкових ключів, один рожковий ключ марки «Торех» із набору, один шестигранний ключ із набору, які упаковано у спец.пакет НДЕКЦ №0705852,що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, повернути ПМП «ІІТ», як власнику;

- дактилокарти і додатки до протоколу огляду місця події, що є об`єктами дослідження судової дактилоскопічної експертизи №1.4-510/18 від 19.06.2018 року, упаковані у спец.пакет НДЕКЦ №2233286, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП

Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, передати прокурору для долучення до матеріалів кримінального провадження №12018210090000132 від 31.05.2018 року;

- дактилокарти і додатки до протоколу огляду місця події, що є об`єктами дослідження судової дактилоскопічної експертизи №1.4-511/18 від 20.06.2018 року, упаковані у спец.пакет НДЕКЦ №2233287, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, передати прокурору для долучення до матеріалів кримінального провадження №12018210090000132 від 31.05.2018 року;

- дві котушки із мідним дротом, які упаковано у спец.пакет НДЕКЦ №0164015, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, повернути ПМП «ІІТ», як власнику;

- системний блок «LogicPower», монітор марки «AsusVS228», комп`ютерну клавіатуру марки «LogitechKeyboardK120», комп`ютерний маніпулятор «Genius», бензопилу марки «StihlChainSAW 5200», що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_13 , повернути ОСОБА_13 , як власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області 23 грудня 2009 року) на користь держави судові витрати у розмірі 8589 гривень 49 копійок за проведені судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-267/17 від 25.04.2017 року, судову товарознавчу експертизу за №6-232/17 від 25.04.2017 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-266/17 від 24.04.2017 року, судову товарознавчу експертизу за №6-233/17 від 27.04.2017 року, судову товарознавчу експертизу за №6-715/17 від 28.10.2017 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-1241/17 від 10.10.2017 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-19/18 від 10.01.2018 року, судову дактилоскопічну експертизу за №1.4-510/18 від 19.06.2018 року, судову товарознавчу експертизу за №6.1-73/19 від 30.01.2019 року, судову товарознавчу експертизу за №6.1-80/19 від 22.01.2019 року, судову дактилоскопічну експертизу №1.4-511/18 від 20.06.2018 року.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1