Рішення

від 21.08.2019 по справі 674/723/19

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/723/19

Провадження № 2/674/411/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.

за участю секретаря судового засідання Проценко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області, треті особи: Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом (ціна позову 95280,50 грн.),

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , після смерті якої залишилось спадкове майно, зокрема земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,01 га, яка розташована на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, право власності на яку посвідчене державними актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ в„–013013 від 22.05.2007 року.

Позивач є спадкоємцем за заповітом на вказане майно, спадщину прийняла належним чином, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендують на неї, немає, з заявами про прийняття спадщини більше ніхто не звертався, діти померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовились, подавши відповідні заяви до нотаріальної контори, однак нотаріус не може видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки кадастровий номер вказаної земельної ділянки 6821888700:05:001:0040 присвоєній ще іншій земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_5 .

А тому звертається до суду.

До судового засідання позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити.

Представник відповідача - Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області у визначений судом строк відзиву на позов до суду не подав, однак надіслав заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позовних вимог, а розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Представник третьої особи - Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області також не з`явився у судове засідання, однак направив до суду письмові пояснення, у яких звернув увагу, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та його структурні підрозділи відповідно до ст.122 ЗК України не розпоряджаються спірною земельною ділянкою, оскільки вона належить до земель колективної власності, а не до земель державної власності, при винесенні рішення просить врахувати його пояснення, застосувати строки позовної давності та розглянути спір без участі уповноваженого представника.

Третя особа - ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, будь-яких пояснень до суду не направив, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Враховуючи те, що відповідачем було визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 ,, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2018 року, яке набрало законної сили 14 серпня 2018 року та довідкою Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області №8/34 від 25.0.12018 року.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,01 га, яка розташована на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, право власності на яку посвідчене державними актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ в„–013013 , виданим 22 травня 2007 року на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 16 лютого 2007 року №149/2007-р та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010775300076.

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцями на вказану земельну ділянку за заповітом від 19 листопада 2008 року, посвідченим секретарем Балинської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрованим в реєстрі за №475, який є не зміненим та не скасованим, спадщину прийняла у встановленому порядку, подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини, крім неї спадкоємцями за заповітом від 03 листопада 1995 року є діти померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які від прийняття спадщини відмовились, подавши відповідні заяви до нотаріальної контори. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендують на неї, немає, з заявами про прийняття спадщини більше ніхто не звертався. Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи №39-2018, яка була заведена до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 березня 2019 року приватний нотаріус Дунаєвецького районного нотаріального округу Бугерко Н.А. не може видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка залишилась після померлої ОСОБА_2 , оскільки у правовстановлюючому документі на майно виявлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821888700:05:001:0040 зареєстровано ОСОБА_5 , що зокрема, вбачається із витребуваної з Дунаєвецького відділу Держгеокадастру належним чином завіреної копії архівного Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА в„–968215 , який виданий ОСОБА_5 02 серпня 2007 року на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 08 грудня 2006 року №1092/2006-р та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010775300084.

Згідно із ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі абз. 2 п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року №139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п.1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року №509-УІ).

Відповідно до ч.4 ст. 25, ст. 331, 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87; 90, 97, 100, 102, 108, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161. 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЩІК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,01 га з кадастровим номером 6821888700:05:001:0040 , серії ЯЕ в„–013013 , виданий 22 травня 2007 року на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 16 лютого 2007 року №149/2007-р та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010775300076, порушує права позивачки, оскільки не відповідає вимогам закону, оскільки вказаний кадастровий номер присвоєний також і іншій земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_5 , а тому його слід визнати недійсним та скасувати його реєстрацію.

Відповідно до п. "г" ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на земельну ділянку.

Відповідно до довідки Терновської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області від 15 квітня 2019 року на території Терновської сільської ради наявна не розподілена (вільна) земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 2,0120 га, яка може бути надана ОСОБА_1 (спадкоємцю права власності).

Згідно п.3.5 листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,01 га, то її право власності на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивачки, оскільки остання прийняла спадщину у встановленому законом порядку, а тому вимоги позову обґрунтовані і суд задовольняє їх.

Крім того, суд не погоджується з доводами представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про необхідність застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.

Так, відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем Дунаєвецькою селищною радою Дунаєвецького району Хмельницької області не подано до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області бере участь у даній справі в якості третьої особи, а тому у розумінні ст.48 ЦПК Україні стороною у справі не являється.

Вказана позиція також викладена у постанові ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15 та постанові ВСУ від 18.03.2015 № 6-25цс15.

А тому, законні підстави для застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує підстави виникнення спору і те, що позивачка не просить стягнути судові витрати з відповідача, та у відповідності до положень ч.9 ст. 141 ЦПК України покладає їх на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1218, 1225, 1266, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 125, 152 ЗК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області, треті особи: Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом (ціна позову 95280,50 грн.) задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ в„–013013 , виданий ОСОБА_2 22 травня 2007 року на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 16 лютого 2007 року №149/2007-р на земельну ділянку площею 2,01 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером6821888700:05:001:0040 , та який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010775300076 та скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010775300076.

Визнати за ОСОБА_1 , 1965 року народження, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,01 га, яка розташована на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники провадження:

позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

відповідач - Дунаєвецька селищна рада Дунаєвецького району Хмельницької області, місцезнаходження: смт.Дунаївці вул.Чорновола, 19 Дунаєвецького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406414;

третя особа - Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області; місцезнаходження: м.Дунаївці вул.1 Травня, 1 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 21316026;

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький вул.Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479;

третя особа - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Голова Дунаєвецького районного суду В. М. Шклярук