Постанова

від 21.08.2019 по справі 479/1049/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.08.19

22-ц/812/1409/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 479/1049/16-ц Категорія

Провадження № 22-ц/812/1409/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Мазурівське на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Репушевської О.В. у приміщенні суду о14 год. 09 хв., за результатами розгляду заяви представника Фермерського господарства Мазурівське про перегляд рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року за нововиявленими обставинами, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Мазурівське (далі - ФГ Мазурівське ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Фермерське господарство Перспектива Агро про визнання договору оренди землі недійсним та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року представник ФГ Мазурівське звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ФГ Мазурівське про визнання договору оренди землі недійсним та зобов`язання повернути земельну ділянку. Визнано недійсним договір оренди землі без номеру, укладений без дати 2005 року між ОСОБА_1 та ФГ Мазурівське . Зобов`язано ФГ Мазурівське повернути ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2.9394 га, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області. 23 липня 2018 року постановою Апеляційного суду Миколаївської області вказане вище рішення районного суду залишено без змін.

При прийнятті рішення судом було взято до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи Миколаївського науково - дослідного експертно -криміналістичного центру МВС України № 695 від 14 грудня 2017 року, з яким представник ФГ Мазурівське не був згодний та звернувся до суду із клопотанням про проведення повторної експертизи. Серед іншого посилався також на те, що для проведення експертизи було надано один примірник договору оренди від____2005р., а інший, який знаходиться у відповідача не було взято до уваги і не було направлено для проведення експертизи. Однак судом було відмовлено в задоволенні даного клопотання без будь-яких мотивів.

З листа Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУ НП України в Миколаївській області від 28 грудня 2018 року №7802/64-2018 представнику ФГ Мазурівське стало відомо, що в межах досудового розслідування, була проведена експертиза договору, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Мазурівське , який було витребувано у ФГ Мазурівське , та відповідно до висновку експерта № 301 від 29 серпня 2018 року ознак внесення змін у первісний зміст рукописного цифрового запису 49 у п.8 розділі Строк дії договору не виявлено, щодо питання виконання підпису вирішити питання щодо виконання підпису ОСОБА_1 чи іншою особою у графі орендодавець не виявилося можливим.

Посилаючись на вищезазначене представник ФГ Мазурівське вважає, що вказані обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про дійсність договору оренди землі, який 22.10.2006р. зареєстровано у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП Центр ДЗК при ДЗК України за № 040601700024. Також посилався на те, що зазначені обставини не були і не могли бути відомі йому під час розгляду вказаної справи, оскільки суд відмовив відповідачу в проведенні повторної експертизи, а також на те, що про дані обставини стало відомо після набрання чинності рішення у справі, а саме 28 грудня 2018р.

Тому просив скасувати рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року у зв`язку із нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ФГ Мазурівське про перегляд рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ Мазуріське про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов`язати повернути земельну ділянку за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ФГ Мазурівське звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення від 07 травня 2018 року за нововиявленими обставинами.

До судового засідання учасники процесу не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотання позивачки ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через зайнятість її представника в іншому процесі задоволено не було, оскільки воно не було підтверджено належними доказами.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).

Ухвала суду зазначеним вимогам закону в цілому відповідає.

Постановляючи ухвалу по справі, суд виходив з того, що 07 травня 2018 року Кривоозерський районний суд ухвалив рішення у справі, яким визнав недійсним договір оренди землі б/н, укладений без дати 2005 року, між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Мазурівське". Зобов`язав ФГ "Мазурівське" повернути ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2.939 га, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Дане рішення було предметом перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, які залишили його без змін, та набрало законної сили 23 липня 2018 року.

Ухвалюючи рішення, про перегляд якого просить заявник, суд виходив з того, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки відсутнє, тому що остання його не підписувала, що підтверджено відповідним висновком судово - почеркознавчої експертизи Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14 грудня 2017 року №695, а тому в силу вимог частини першої ст.215 ЦК України вказаний правочин є недійсним із застосуванням наслідків його недійсності. При розгляді справи судом перевірялись пояснення свідків, які були не послідовними та суперечливими. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правовідносин, чи хоча б підтвердження сплати орендної плати ОСОБА_1 , хоча за ст.81 ЦПК України, то є його обов`язком.

Суд апеляційної та касаційної інстанцій, враховував та перевіряв доводи відповідача, який посилався на не правильне застосування судом І інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків дійсним обставинам справи, посилаючись зокрема на те, що судом першої інстанції в своєму рішенні не зазначено, що Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 , виданий 17 грудня 2001 року ОСОБА_1 , і будь-яких доказів того, що на час укладання договору оренди від 2005 року з ФГ "Мазурівське" даний правовстановлюючий документ належав ОСОБА_1 немає. Вказував, що вищевказаний акт є недійсним, про що є відповідне оголошення в газеті "Кривоозерщина" від 20 травня 2017 року, і копію даної газети було надано суду, однак в матеріалах справи дана копія відсутня. Представником відповідача ставилось питання про проведення повторної експертизи, що підтверджується технічним засобом судового засідання від 07 травня 2018 року, однак судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання.

Аналогічне його твердження є і в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, але з додатковим посиланням на те, що у ФГ "Мазурівське" слідчим СВ Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області було витребувано оригінал договору оренди землі від 2005 року, який 27 жовтня 2006 року зареєстровано у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП "Центр ДЗК при ДЗК України" за №040601700024, для перевірки того чи містяться у вищевказаному договорі будь-які підробки та виправлення по кримінальному провадженню №12018150250000027.

З листа Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області від 28 грудня 2018 року №7802/64-2018 вбачається, що відповідно висновку експерта № 301 від 29 серпня 2018 року в договорі, який було витребувано у ФГ "Мазурівське", ознак внесення змін у первісний зміст рукописного цифрового запису "49" у п. 8 розділу "Строк дії договору", укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Мазурівське" в особі ОСОБА_2 не виявлено, щодо питання виконання підпису ОСОБА_1 чи іншою особою у графі "Орендодавець" вирішити не виявилось можливим.

Приймаючи рішення у справі за заявою відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд виходив з того, що наданий заявником документ, а саме лист Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області від 28 грудня 2018 року №7802/64-2018, на який він посилається, як на нововиявлену обставину, не є нововиявленою обставиною, оскільки на час розгляду справи є висновок експерта № 695 від 14 грудня 2017 року, який був відомий відповідачу, заперечень на час розгляду справи відповідачем не надано.

Відповідно до п.40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" вказано, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Відтак вказані доводи відповідача не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст.423 ЦПК України, оскільки вони були відомі відповідачу, доводились до суду на час розгляду справи, були предметом судового дослідження в апеляційній і касаційній інстанції, і, з врахуванням цих доводів з боку відповідача, суд ухвалював своє рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви фермерського господарства "Мазурівське" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012р. Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень має право постановити ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами без задоволення, постановленої з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання. Нормами ЦПК не передбачено права апеляційного суду постановляти ухвалу про задоволення такої заяви і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Зазначене свідчить про те, що ухвала суду, постановлена за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може переглядатися в апеляційному порядку.

Висновок суду про відсутність підстав для скасування рішення за нововиявленими обставинами відповідає матеріалам справи та законодавству, яке регулює дане питання.

Так, згідно ст. 423 ЦПК України рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У пунктах 3, 4, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст. 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Як убачається з матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ФГ Мазурівське в своїх поясненнях посилався на те, що в договір оренди зміни в строк дії договору не вносилися, що договір був підписаний позивачкою, а також на наявність другого екземпляру оригіналу договору оренди землі без номеру, укладеного без дати 2005 року між ОСОБА_1 та ФГ Мазурівське, який зберігається в архіві і просив суд витребувати цей оригінал договору з метою призначення у справі повторної експертизи для перевірки того, чи були внесені зміни у первісний зміст рукописного цифрового запису "49" у п. 8 розділу "Строк дії договору", чи підписувала договір позивачка, та направлення його в розпорядження експертів, але йому в цьому було відмовлено, як і у призначенні повторної експертизи.

Крім того, на запитання представника позивача про те, чи відомо представнику відповідача про існування кримінального провадження за фактом підробки в договорі оренди, представник відповідача повідомив, що цей факт треба ще довести.

Про існування другого екземпляру оригіналу договору оренди землі без номеру, укладеного без дати 2005 року між ОСОБА_1 та ФГ Мазурівське, який не було взято до уваги судом і не було направлено для проведення законної і всебічної експертизи, посилався відповідач і в апеляційній скарзі, наполягаючи на тому, що виправлення в цей договір не вносилися.

Тобто, дані обставини були відомі відповідачу на час розгляду справи, а тому вони не є нововиявленими обставинами. Вони, наряду з іншими, були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій.

Із наданого відповідачем до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами листа Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУ НП України в Миколаївській області від 28 грудня 2018 року №7802/64-2018, вбачається, що в межах досудового розслідування, була проведена експертиза договору, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Мазурівське , який було витребувано у ФГ Мазурівське , та відповідно до висновку експерта № 301 від 29 серпня 2018 року ознак внесення змін у первісний зміст рукописного цифрового запису 49 у п.8 розділі Строк дії договору не виявлено, щодо виконання підпису ОСОБА_1 чи іншою особою у графі орендодавець вирішити питання не виявилося можливим. Сам висновок експерта № 301 від 29 серпня 2018 року суду наданий не був.

За таких обставин слід дійти висновку, що висновок експерта № 301 від 29 серпня 2018 року, якби він був наданий суду, міг би бути доказом, якого не існувало на час розгляду в суді першої інстанції позову про визнання договору оренди землі недійсним і який не оцінювався судом, але стосовно обставин, що були відомі відповідачу і встановлювалися судом, а не доказом наявності нововиявлених обставин.

Тому в силу п.2 ч.4 ст. 423 ЦПК України це не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, з листа Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУ НП України в Миколаївській області від 28 грудня 2018 року вбачається, що висновок експерта № 301 від 29 серпня 2018 року не спростовує висновку судово - почеркознавчої експертизи Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14 грудня 2017 року №695, на який посилався суд під час ухвалення рішення стосовно того, що підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі виконаний ймовірно не ОСОБА_1 , а іншою особою, як і в акті прийому-передачі земельної ділянки.

Таким чином даний доказ сам по собі не міг вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а тому у суду не було підстав для скасування судове рішення саме за нововиявленими обставинами.

Отже, як наявність у відповідача другого примірника оригіналу спірного договору оренди, так і заперечення відповідача щодо того, що в договір оренди вносилися виправлення стосовно строку дії договору, а також стосовно того, що договір підписувався саме позивачкою, були предметом розгляду судів першої, апеляційної та касаційної інстанції. Стосовно даного питання учасниками процесу надавалися відповідні пояснення та докази, які були оцінені судами всіх інстанцій під час прийняття рішень у справі.

За таких обставин надання на підтвердження цих же обставин нових доказів до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Проаналізувавши зазначені обставини у справі у їх сукупності та приймаючи до уваги вищенаведені роз`яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , а також положення глави 3 розділу V ЦПК України, колегія суддів вважає, що вказані заявником в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами дані, не є нововиявленими обставинами у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а тому суд правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

При прийнятті рішення у справі колегія суддів враховує також те, що із змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та апеляційної скарги на ухвалу суду від 24 червня 2019р. вбачається, що заявник фактично не згоден з оцінкою судом доказів у справі, яка виявилася на його думку у неповному встановленні фактичних обставин справи, незадоволенні його певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи, що за діючим законодавством відноситься до процесуальних недоліків розгляду справи. Але зазначені процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Тобто діючим законодавством у цьому випадку передбачений інший порядок для перегляду рішення суду, з яким не згоден учасник справи, а саме шляхом оскарження даного рішення в апеляційному та касаційному порядку,

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Колегія суддів вважає, що обставини, які вказані ФГ Мазурівське , не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.

У зв`язку із цим висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви ФГ Мазурівське про перегляд рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року за нововиявленими обставинами є правильним.

Враховує колегія суддів також те, що згідно постанови Кривоозерського районного ВДВС ГТУ у Миколаївській області від 25 жовтня 2018 року виконавче провадження закінчено в зв`язку з виконанням виконавчого листа, виданого на виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року та виконавчий лист повернуто з відміткою про повернення на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження , який передбачає закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а. с. 44-47 т.2).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Проаналізувавши зазначені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, які за змістом фактично повторюють дані, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і не містять доводів не згоди з ухвалою суду, яка є предметом перегляду в апеляційному порядку, не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі. У зв`язку з наведеним апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381,382 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Фермерського господарства Мазурівське залишити без задоволення.

Ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 22 серпня 2019 року.