Постанова

від 31.07.2019 по справі 372/165/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м. Київ

Справа № 22-ц/824/8031/2019 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Тиханський О.Б.

Унікальний № 372/165/18Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадської організації Стоп Свавілля , Садового товариства Ветеран про відшкодування майнової та моральної шкоди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадської організації Стоп Свавілля , Садового товариства Ветеран про відшкодування майнової та моральної шкоди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Просила, з урахуванням уточнень, зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО СТОП СВАВІЛЛЮ та Садове товариство Ветеран не перешкоджати їй у встановленні огорожі на земельній ділянці кадастровий номер: 3223155400:03: 002:0111 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути солідарно з відповідачів на її користь грошові кошти в сумі 168 914,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилалась на те, що з 10.03.2010 р. вона є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою охорони вказаної земельної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства, позивач встановила огорожу по межі орендованої ділянки.

Проте, СТ Ветеран , члени даного товариства, відповідачі заперечували проти встановлення паркана, неодноразово висловлювали незадоволення та вимагали у позивача знести дану огорожу, а у випадку відмови погрожували, що знесуть його самостійно від імені садового товариства.

Реалізуючи намір, щодо знесення огорожі відповідачі ОСОБА_2 з відома правління СТ Ветеран звернулись до ГО Стоп свавіллю , представники якого 14.07.2017 р. приїхали на територію садового товариства, та на виконання вказівок відповідачів ОСОБА_2 , без згоди позивача, проникли та територію орендованої ділянки та самовільно знесли огорожу, чим завдали позивачу майнової шкоди у розмірі 168 914 грн., яку вона просить стягнути з відповідачів солідарно.

Крім того, позивач та члени її сім`ї постійно отримують психологічний супротив, образи та сварки з боку відповідачів ОСОБА_2 , що негативно впливає на їх психологічний стан та спричиняє гострі душевні страждання і порушення їх здоров`я.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 12 квітня 2019 року, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, ненадання належної оцінки частині досліджених доказів, порушення норм процесуального та матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог, посилалась на те, що надаючи оцінку доводам та доказам позивача про причетність відповідачів до знесення спірної огорожі суд першої інстанції взагалі не перевірив чи підтверджується доказами заперечення відповідачів.

Всі фактичні доводи відповідачів зводилися виключно до посилання на недостатність доказів наданих позивачем, вони відмовились надавати відповіді на питання, які стосувалися обставин, які мають значення для справи,; в поданих відзивах на позов не надали пояснень щодо низки обставин, які мали значення для справи, зокрема, чому не ідентифіковані особи, які зносили паркан були одягнуті в майки з емблемами ГО Стоп свавіллю , чому на веб-сайті ГО Стоп свавіллю оприлюднювалися інформаційні повідомлення про події тощо. Однак судом першої інстанції не було надано належної оцінки даним обставинам.

Фактично судом було перекладено саме на апелянта обов`язок по доказуванню обставин на які вона посилалась, в той час як відповідачів звільнено від нього.

Визнавши встановленим факт звернення СТ ВЕТЕРАН до Козинської селищної ради з вимогою про скасуванню договору протидії, суд першої інстанції не звернув увагу на вимоги апелянта щодо знесення огорожі та погроз відповідачів ОСОБА_2 звернутися до ГО Стоп свавіллю .

Представники ГО Стоп свавіллю прямо повідомляли членам родини апелянта, що у разі, якщо спірна огорожа не буде демонтована добровільно, то вона буде демонтована представниками Козина (не ідентифікованими особами).

Представники ГО Стоп свавілля поширювали серед членів СТ ВЕТЕРАН матеріали про певну акцію заплановану ними на 14.07.2017 р.

14 липня 2017 року депутат Київської міської ради ОСОБА_6 разом з членами ГО Стоп Свавіллю , повідомив членам СТ ВЕТЕРАН про незаконність встановлення апелянтом паркану та існуючого права на його знесення. Після чого подав знак рукою і представниками ГО Стоп Свавіллю спірна огорожа була знесена.

Вказані обставини підтверджуються і у відзиві ОСОБА_2 , який не був прийнятий до уваги судом першої інстанції.

Знесення спірної огорожі групою молодих людей спортивної статури в футболках з написами ГО Стоп свавіллю , особи яких залишилися не ідентифікованими та особиста участь при цьому ОСОБА_2 підтверджуються відеозаписом інциденту від 14 липня 2017 року.

Відеозапис був проігнорований судом першої інстанції, та надано перевагу показам свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які заперечували факт участі останнього у знесені та запрошення представників ГО Стоп свавіллю .

Окрім того, вказане відео було опубліковано на офіційному сайті ГО Стоп свавіллю в соцмережі Фейсбук з повідомленням про проведений демонтаж саме її представниками.

Вказані обставини підтверджується експертним висновком Центру компетенції УЦПНА від 14.12.2017 р., складеним за результатами обстеження веб-сторінки ГО Стоп свавіллю в соціальній мережі Фейсбук.

Відповідачі зобов`язані нести солідарну відповідальність за заподіяну апелянту шкоду відповідно до положень ст..1190 ЦК України із застосуванням аналогії права, за відсутності чіткого законодавчого врегулювання.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередніми виконавцями дій по умисному знищенню майна позивача були не ідентифіковані особи, які вчиняли вказані дії від імені ГО Стоп свавіллю .

ГО Стоп свавіллю несе відповідальність за шкоду заподіяну не ідентифікованими особами від його імені, незалежно від того чи були вказані особи працівниками, членами, представниками ГО Стоп свавіллю чи були залучені як підрядники для виконання конкретного завдання.

Надані апелянтом на підтвердження розміру завданих збитків докази були безпідставно визнані судом першої інстанції неналежними та недопустимими.

На відсутності правових підстав вважати наданий документ висновком експерта суд першої інстанції був зобов`язаний надати йому оцінку як письмову доказу, в разі наявності недоліків викликати та допитати експерта або призначити за власною ініціативою нову експертизу. Проте такі дії судом першої інстанції вчинені не були.

Договір купівлі-продажу від 14.12.2016 р дійсно не містить адреси місця встановлення огорожі, разом з тим жодна зі сторін факт встановлення на підставі даного договору спірної огорожі не заперечувала.

Заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідачів утриматися від вчинення в майбутньому незаконних дій, які будуть фізично перешкоджати позивачу встановити нову огорожу на спірній земельній ділянці, передбачає не встановлення факту створення відповідачами перешкод в минулому, а наявність можливих підстав існування таких перешкод у майбутньому.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу та просили ії задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове про задоволення позову.

ОСОБА_2 від свого імені та від імені ОСОБА_3 , Представників Громадської організації Стоп Свавілля і Садового товариства Ветеран заперечували проти апеляційної скарги, просили ії відхилити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом встановлено, що згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 на праві власності належать земельній ділянки площею 0,0470 га. та 0.0100 га. розташовані в АДРЕСА_1; (т. 1 а.с.202-205).

10.03.2010 р. Козинська селищна рада передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,1168 га, із цільовим призначенням для рекреаційних цілей, кадастровий номер 3223155400:03:002:0111 , терміном на 49 років.

Згідно з розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №280 від 25.07.2000 р. було проведено перереєстрацію СТ Ветеран з кількістю земельних ділянок 110, загальна площа 5,9977 га, яке розміщено в Обухівському районі, смт. Козин, державний акт на право постійного користування ( т. 1 а.с.197-199).

Згідно з договором купівлі-продажу від 14.12.2016 р. між ПП ОСОБА_14 та ОСОБА_12 було укладено договір по виготовлення огорожі, вартістю робіт 212 740 грн.

Як зазначала позивача зазначена огорожа була встановлена у грудні 2016 р. по межам орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів членів СТ Ветеран від 25.06.2017 р. прийнято рішення про звернення до Козинської селищної ради при скасування договору оренди № 529 від 10.03.2010 р. укладеного з ОСОБА_1 .

Рішенням загальних зборів членів СТ Ветеран №2 від 20.08.2017 прийнято рішення про підготовку меморандуму ОСОБА_1 в якому мають бути зафіксовані всі порушення, вимоги та пропозиції для звільнення та впорядкування території прибережної смуги СТ Ветеран .

СТ Ветеран звернулось із заявою про порушення природоохоронного законодавства від 04.10.2017 р. до головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Київської області, в якій просило провести перевірку дотримання законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель при використанні земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:002:0111 та вжити відповідних заходів.

14 липня 2017 р. огорожа була знесена.

Актом земельної комісії Козинської селищної ради від 21.07.2017 р. встановлено відсутність законних підстав для припинення договору оренди земельної ділянки від 10.03.2010 р. з ОСОБА_1 , рекомендовано с/т Ветеран вирішити питання розірвання договору в судовому порядку та повідомити правоохоронні органи про факт самовільного знесення невстановленими особами за сприяння членів СТ Ветеран огорожі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів, неправомірних дій відповідача ГО Стоп свавіллю та що між цими діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначених осіб. Суду не надано доказів, які конкретно би встановили, що за особи зносили огорожу, їх ПІБ, чи належність до ГО Стоп свавіллю та отримання вказівок від когось з відповідачів про знесення огорожі. Позивачем не доведено, що шкоду завдану майну позивача завдано саме відповідачами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду повністю відповідає зазначеній нормі процесуального закону.

Судом встановлено, що 10.03.2010 р. Козинська селищна рада передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,1168 га, із цільовим призначенням для рекреаційних цілей, кадастровий номер 3223155400:03:002:0111 , терміном на 49 років.

14 липня 2016 р. зазначена огорожа була знесена невстановленими особами.

Відповідно до експертного висновку Консорціумом УЦПНА від 14.12.2017 р. №150/2017-ЕВ-ЦК за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб - сторінок у мережі Інтернет, встановлено, що за результатами дослідження змісту досліджуваної веб - сторінки № 2 встановлено, що в її структурі знаходиться відео-програвач, який одразу після завантаження цієї веб-сторінки починає відображати відеоряд із звуковим супроводом, а також розміщена текстова публікація наступного змісту: ГО Стоп Свавіллю 14 июля" Сьогодні нами було демонтовано незаконно встановлений паркан у смт. Козин. Це той самий паркан про який ми розмовляли з головою Козинської ради" Тоді ОСОБА_13 пообіцяв нам, що буде скликана комісія з цього приводу. Цього так і не трапилось. Ми запросили громаду Козину долучитись до нашої акції і вони з радістю нас підтримали. Після цього нам показали ще декілька парканів, які теж будуть найближчим часом демонтовані"

Згідно із зазначеним висновком встановлено, що реєстратором доменного імені є Mark monitor Inc. з адресою місця знаходження в США.

Даних щодо власника доменного імені ГО "Стоп Своввіля" висновок не містить. ( т. а.с. 24-27).

Згідно з результатами проведеного дослідження змісту сторінки facebook за адресою www.facebook.com/stopsvovillyu/videos встановлено, що в ії структурі знаходиться гіперпосилання з назвою "демонтування забору в Козині 14.07.2017 р."

За даними висновку власником сторінки є Facebook Inc. ( а.с. 26, 27,28-31)

Згідно з наданим до суду відеоматеріалом встановлено, що невстановлені особи особи у футболках з надписом ГО "Стоп Сваввілю" знесли паркан.

За інформацією на відео адресу та місце подій встановити не можливо.

Згідно з висновком експертного будівельно-технічого дослідження №01/11-17 від 23.11.2017 р., вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести з метою відновлення пошкодженого огородження земельної ділянки площею 0,1168 га, кадастровий номер 3223155400:03:002:0111 за адресою: АДРЕСА_1 складає 168 914 грн.

Згідно з поясненнями представників ОСОБА_1 вони звернулись із заявою до правоохоронних органів але винних осіб поки не встановлено.

Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки пояснили, що, майже всі члени садового товариства заперечують щодо оренди ОСОБА_1 земельної ділянки та встановлення огорожі, оскільки там завжди була зонна відпочинку та прохід і доступ до води, про що приймались відповідні рішення правління та загальних зборів.

Там ніколи не було смітника, навпаки, ОСОБА_1 після встановлення паркану засмітила дану території та прибережну зону.

14.07.2017 р. після зборів членів садового товариства, на які не прибув селищний голова, якого запрошували, приїхали молоді люди, приблизно 15-20 осіб, які знесли огорожу встановлену ОСОБА_1

Вхід до садового товариства вільний. Ніхто з членів садового товариства їх не запрошував та не допомагав, що це за особи, нікому не відомо.

Були присутні члени садового товариства та інші особи, які просто спостерігали.

Огорожу знесли десь за 5-10 хв. На даний час огорожа так і знаходиться на місці.

Таким чином належних доказів причетності відповідачів до зносу паркану та заподіяння ними шкоди позивачу в судовому засіданні не встановлено.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини та винні у заподіяні шкоди особи повинні бути встановлені правоохоронними органами в результаті слідчих дій.

За наявністю наданих позивачем суду доказів такі обставини встановити не можливо.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення . Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до роз`яснень п.2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були не правомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Роз`яснити судам, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, неправомірних дій відповідачів, та того що між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначених осіб, оскільки заперечення даних відповідачів щодо оренди та будівництва огорожі, у формі усних виступів та письмових звернень не виходили за межі застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не належності і допустимості доказу експертного висновку Консорціумом УЦПНА від 14.12.2017 №150/2017-ЕВ-ЦК та експертного будівельно - технічого дослідження №01/11-17 від 23.11.2017 р. з підстав того, що експерти не були попереджені (обізнані) про кримінальну відповідальність, але дана обставина на правильність висновків суду першої інстанції не впливає.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо того, що суд першої інстанції взагалі не перевірив чи підтверджується доказами заперечення відповідачів.

Колегія суддів вважає, що на підтвердження своїх доводів позивач повинен надати суду відповідні докази порушення його права, а суд при ухвалені рішення надає оцінку доказам наданим сторонами.

Посилання апелянта на те, що особи, які зносили паркан були одягнуті в майки з емблемами ГО Стоп свавіллю , та на веб-сайті ГО Стоп свавіллю оприлюднювалися інформаційні повідомлення про події, про що судом першої інстанції не було надано належної оцінки, колегія суддів не приймає.

Колегія судів вважає, що за наявністю майки з емблемами ГО Стоп свавіллю не можливо встановити причетність зазначених осіб до відповідної організації.

А згідно з даними експертного висновку Консорціумом УЦПНА від 14.12.2017 р. №150/2017-ЕВ-ЦК наданого позивачем на підтвердження своїх доводів встановлено, що реєстратором доменного імені є Mark monitor Inc. з адресою місця знаходження в США.

Даних щодо власника доменного імені ГО "Стоп Своввіля" висновок не містить. ( т. а.с. 24-27).

Згідно з результатами проведеного дослідження змісту сторінки facebook за адресою www.facebook.com/stopsvovillyu/videos встановлено, що в ії структурі знаходиться гіперпосилання з назвою "демонтування забору в Козині 14.07.2017 р.

За даними висновку власником сторінки є Facebook Inc. ( а.с. 26, 27, 28-31)

Посилання апелянта на те, що відео на якому є докази причетності ГО Стоп свавіллю до знесення паркану яке було опубліковано на офіційному сайті ГО Стоп свавіллю в соцмережі Фейсбук з повідомленням про проведений демонтаж саме її представниками не відповідає дійсності оскільки ГО Стоп свавіллю не є зареєстрованим власником сайту та сторінці на Facebook.

Апелянт сам зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що безпосередніми виконавцями дій по умисному знищенню майна позивача були не ідентифіковані особи, які вчиняли вказані дії від імені ГО Стоп свавіллю .

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо того, що ГО Стоп свавіллю несе відповідальність за шкоду заподіяну не ідентифікованими особами від його імені, незалежно від того чи були вказані особи працівниками, членами, представниками ГО Стоп свавіллю чи були залучені як підрядники для виконання конкретного завдання, оскільки відшкодування шкоди здійснюється при наявності вини, а така вина в діях ГО Стоп свавіллю ні правоохоронними органами ні судом не встановлена.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо обов`язку суду першої інстанції викликати та допитати експерта або призначити за власною ініціативою нову експертизу, оскільки процесуальним законом це не передбачено.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо усунення перешкод в користуванні майно, а саме покладення обов`язку на відповідачів не перешкоджати позивачу встановлювати огорожу на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, СТ Ветеран -1 колегія суддів зазначає, що позивач не довів суду наявність вини та існування перешкод з боку відповідачів щодо встановлення паркану (огорожі).

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 27 ЗУ Про оренду землі ,орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право зокрема на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Як на порушення своїх прав як орендаря земельної ділянки, позивач зазначає дії відповідачів щодо перешкод у встановленні огорожі та її знищення.

Оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено вини відповідачів у заподіяні шкоди, то суд першої інстанції вірно відмовив у задоволені позову і в усуненні перешкод на майбутнє.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2019 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль