Рішення

від 09.08.2019 по справі 372/772/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/772/19

Провадження № 2-903/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 серпня 2019 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю прокурора Тарасенко А.С.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до суду про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області під час здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінального провадження №12017110230001552 виявлено порушення вимог земельного законодавства, а саме те що Краснослобідською сільською радою Обухівського району Київської області яка є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та с. Безіменне на території Обухівського району Київської області. Загальний склад ради, відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеві вибори становить 14 осіб, однак встановлено, що 08.08.2017 року відповідно протоколу сесії Краснослобідської сільської ради сьомого скликання були присутні 7 депутатів з числа ради, що також підтверджується списком присутніх депутатів, в якому проставлені особисті підписи семи депутатів, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Оскільки сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів, водночас всупереч норм закону та регламенту в порушення порядку роботи ради за відсутності більшості із загального складу депутатів ради, сільським головою оголошено про початок 7 сесії, так 08.08.2017 року було проголосовано 7 депутатами та сільським головою за рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1117 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223185601:01:032:0081 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Так, на підставі рішення, ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 153426157 від 22.01.2019 року. Враховуючи, що рішення № 36.7-УІІ від 08.08.2017 року прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто в порушення ст. 46 та ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а тому має бути визнане недійсним на підставі ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Виключність випадку звернення прокурора з даною позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки внаслідок прийняття Краснослобідською сільською радою спірного рішення, інші громадяни, які не є власниками вказаної земельної ділянки, втратили право на її приватизацію в законний спосіб. Водночас, безпосередньо Краснослобідська сільська рада, яка порушила інтереси територіальної громади, не звернулась самостійно до суду за захистом порушеного права територіальної громади. Вказані обставини свідчать про неналежне здійснення Краснослобідською сільською радою своїх повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади.

Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнаннями недійсними наказів щодо розпорядження землями, договорів оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельних ділянок. Вказане вище відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру стали підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка фактично самостійно, як позивач.

28.03.2019 року суддею Проць Т.В. винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

10.04.2019 року суддею Кравченко М.В. винесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження.

10.05.2019 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор Тарасенко А.С. позовні вимоги підтримала, посилаючись на те, що рішення органу місцевого самоврядування прийнято в порушення порядку повноважень та не у спосіб, що передбачений законодавством.

Відповідачі Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заперечень щодо позову, заяв та клопотань до суду не направили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області №36.7-УІІ від 08.08.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1117 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223185601:01:032:0081 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №153426157 від 22.01.2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 0,1117 га, кадастровий номер 3223185601:01:032:0081 .

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 вищевказаного Закону гарантується, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Європейською хартією місцевого самоврядування (ратифікована Законом України від 15.07.1997 №452/97-ВР) закріплено, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом. Однак, це положення не перешкоджає наділенню місцевої влади повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу (ч.1, ч.2 ст. 4). Умови діяльності місцевих обраних представників повинні забезпечувати вільне виконання ними своїх функцій (ч.1 ст.7).

Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та с. Безіменне на території Обухівського району Київської області, загальний склад ради, відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеві вибори становить 14 осіб.

У відповідності до п.15 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Так, на час скликання сесії 08.08.2017 року діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради від 16.12.2010 року №2.2 - УІ.

08.08.2017 року була скликана сьома сесія Краснослобідської сільської ради сьомого скликання, відповідно до протоколу сесії, були присутні 7 депутатів з числа ради, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Згідно ч. 12 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Дана норма відображена, також, і в Регламенті, відповідно до п. 3.9. якого зазначено, що сесія ради є правомочною, якщо в ній беруть участь більше половини депутатів від загального складу ради, що у даному випадку, сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.

Згідно ч. 11 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Також, відповідно до п. 3.8. Регламенту сесію сільської ради відкриває і веде сільський голова, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - секретар ради.

Згідно ч. 16 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Відповідно ч. 17 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно протоколу 7 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08.08.2017 року вбачається, що головуючим на сесії був сільський голова ОСОБА_9 , секретар: ОСОБА_4.

Частиною 4 ст. 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до п. 5.1. Регламенту головуючий на сесії ради забезпечує виконання положень цього регламенту та, зокрема, керує засіданням ради, стежить за дотриманням кворуму та порядку її роботи.

Водночас, всупереч вказаної норми Закону та Регламенту, в порушення поряду роботи ради, за відсутності більшості із загального складу депутатів ради, сільським головою було оголошено, що робота 7 сесії розпочата.

Після затвердження порядку денного, одним із питань, що виносились головою сільської ради на розгляд сесії стала заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. З відомостей про результатами поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 від 08.08.2017 року, за прийняття рішення проголосувало 7 депутатів та сільський голова, про що головою ради оголошено, про прийняття рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в України повноваження сільського, селищного, міського голови визначені

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Згідно ст. 2 Законом України Про статус депутатів місцевих рад правовий статус депутата місцевої ради регулюється визначено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 10 та ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів невідповідності Конституції або законам України визначаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (стаття 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України).

Таким чином, громадяни мають право набути право власності на земельні ділянки із земель комунальної власності, лише в межах та поряду, передбаченому ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України на підставі рішення сільської ради, яке має бути прийняте відповідно до порядку, передбаченого Конституцією та законами.

Відповідно ч.1 та ч.3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування визначається Конституцією, цим та іншими законами, які не суперечать положенням цього Закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Крім того, саме органи місцевого самоврядування згідно із частиною 5 статті 60 цього Закону здійснюють від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

В даному випадку спірне майно вибуло з володіння власника, територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району, без її волі.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах Краснослобідська сільська рада.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Тобто, дійсним власником спірної земельної ділянки є саме територіальна громада села Красна Слобідка, тому орган місцевого самоврядування має право розпоряджатись майном територіальної громади лише в межах повноважень та виключно у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актам. Водночас, прийняття рішень органом місцевого самоврядування в порушення вказаних положень не може вважатись вираженням волі територіальної громади.

Згідно із ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною першою ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обстави суд вважає, що рішення № 36.7-УІІ від 08.08.2017 року прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, в порушення ст. 46 та ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а тому має бути визнане недійсним на підставі ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Таким чином, з метою відновлення становища, яке існувало до порушеного права підлягає визнанню протиправним рішенням 7 сесії Краснослобідської сільської ради 7 скликання № 36.7-УІІ від 08.08.2017 року, а також скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на підставі ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Запропонований позовом спосіб відновлення порушеного права шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування суд вважає необгрунтуваним і таким, що не узгоджується із законом, тому вірним і ефективним способом відновлення порушених прав держави суд вважає визнання протиправним оскаржуваного рішення сільської ради.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене суд вважає звернення позивача правомірним, відповідачі переконливих заперечень на позов не подали, доводи позивача не спростували, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають ст. 141 ЦПК України та підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись ст.ст. 19, 121 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 116, 118, 121, 122, 125, 126, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 46, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст. 38 Закону України Про державний земельний кадастр , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення 7 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області 7 скликання № 36.7-УІІ від 08 серпня 2017 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 37877126 від 01.11.2017 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на земельну ділянку площею 0,1117 га з кадастровим номером 3223185601:01:032:0081 , що розташована в с . Красна Слобідка Обухівського району Київської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, банківські реквізити: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) судові витрати в розмірі 3 842 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.В.Кравченко