ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.08.2019Справа № 910/7691/19 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Ефективні рішення" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина трейдінг" простягнення 26 680 грн 33 коп. Представники сторін:не викликались, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
12.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Ефективні рішення" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина трейдінг" про стягнення 26 680 грн 33 коп. за договором на бухгалтерське обслуговування № 20032018 ЕР від 20.03.2018, в тому числі: 20 125 грн 00 коп. основного боргу, 307 грн 67 коп. 3 % річних, 1 553 грн 65 коп. інфляційних втрат, 3 687 грн 76 коп. пені та 1 006 грн 25 коп. штрафу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на бухгалтерське обслуговування № 20032018 ЕР від 20.03.2018 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 20 125 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 307 грн 67 коп. 3 % річних, 1 553 грн 65 коп. інфляційних втрат, 3 687 грн 76 коп. пені та 1 006 грн 25 коп. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7691/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів на виконання вимог ухвали суду та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача грн коп. основного боргу, грн коп. пені, грн коп. 3 % річних, грн коп. інфляційних втрат та
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, суд приймає збільшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 123 грн 00 коп. основного боргу, 4 930 грн 17 коп. пені, 415 грн 92 коп. 3 % річних, 1 627 грн 20 коп. інфляційних втрат та 1 557 грн 50 коп. штрафу за загальний період з 31.05.2018 по 05.07.2019.
Станом на 15.08.2019 відповідачем вимог ухвали суду від 14.06.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 25.06.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050614461.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
УСТАНОВИВ:
20.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Ефективні рішення" (бухгалтер за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина трейдінг" (клієнт за договором) укладено договір на бухгалтерське обслуговування № 20032018ЕР, предметом якого є надання бухгалтером за плату послуг з ведення бухгалтерського, податкового обліку клієнта, складання та передача контролюючим органом бухгалтерської та податкової звітності, передбаченої чинним законодавством України, протягом терміну дії цього договору.
Відповідно до пункту 1.2. договору послуги по цьому договору надаються бухгалтером по самостійно розробленому (без узгодження з клієнтом) графіку.
Згідно з пунктом 1.2 1.3.. договору також предметом цього договору є надання, по домовленості з клієнтом, аудиторських, юридичних, консалтингових, консультаційних та інших послуг. Порядок надання цих послуг, вартість та порядок розрахунків будуть зазначені в окремих рахунках.
Пунктом 1.3 1.4.. договору визначено, що в рамках цього договору бухгалтером можуть надаватись інші послуги інформаційно-консультаційного характеру з питань обліку, організації бізнесу, оподаткування, митного та валютного законодавства, господарського права, як пов`язані так і не пов`язані з наданням послуг, передбачених пунктами 1.1. та 1.3. договору.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що загальна вартість цього договору складається з сум виставлених рахунків-фактур та актів виконаних робіт згідно діючого пакету обслуговування, а саме пакету "бізнес" та послуг узгоджених сторонами.
У відповідності до пункту 2.2. договору, валюта по всім розрахункам цього договору - виключно гривні, або інша національна валюта України, діюча згідно законодавства на момент поточного розрахунку. Усі розрахунки між сторонами цього договору здійснюються в безготівковій або готівковій формі.
Згідно з пунктом 2.3. договору клієнт та бухгалтер засвідчують, що між сторонами досягнута домовленість про розмір договірної ціни за місяць надання послуг визначених пакетом послуг бізнес , що становить 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. на місяць в тому числі ПДВ 20 % 333.33 - мінімальний платіж. Вартість послуг розраховується відповідно до цін, вказаних у додатку 1 до цього договору. Всі інші послуги, які не входять до вартості мінімального платежу оплачуються відповідно до чинних, на момент надання послуг, тарифів, що вказані у додатку № 1 до даного договору. Протягом 3 (трьох) днів після укладення договору клієнт сплачує бухгалтеру авансовий платіж у розмірі вартості 1(одного) місяця надання послуг. Забезпечувальний платіж враховується сторонами як оплата за останній місяць надання послуг. У випадку збільшення вартості послуг протягом дії договору, клієнт додатково сплачує за останній місяць різниці вартості.
Оплата послуг здійснюється клієнтом щомісячно у розмірі 100 (сто) відсотків вартості послуг за місяць не пізніше ніж до 5 (п`ятого) числа місяця, в якому надаються послуги. При розширенні обсягів первинної документації (або (та) обсягів звітності) договірна вартість може змінюватись або уточнюватись за домовленістю сторін.
Відповідно до пункту 2.4. договору оплата інших наданих послуг, передбачених пунктами 1.2. та 1.3. провадиться клієнтом не пізніше 3-х банківських днів згідно виставлених рахунків бухгалтера за попередньо погодженими тарифами на послуги відповідно до умов договору з дня отримання рахунку.
Пунктом 4.1. договору визначено, що по завершенні кожного розрахункового періоду бухгалтер надає клієнту акт про надання послуг, оформлений відповідно до прийнятої форми обліку і вимог чинного законодавства, та звітність, передбачену чинним бухгалтерським та податковим законодавством, на письмову вимогу клієнта. Результати роботи повинні бути оформлені відповідно до законодавчих та загальноприйнятих вимог, якщо інші вимоги не передбачено в протоколах.
Клієнт, як передбачено пунктом 4.2. договору, не пізніше трьох календарних днів після отримання повинен розглянути результати виконаної роботи та повернути бухгалтеру підписаний та належним чином оформлений акт про надання послуг.
Згідно з пунктом 4.3. договору робота вважається прийнятою в день передачі результатів з виконанням всіх умов цього договору, якщо інше не передбачено в додатках до договору, або якщо на протязі 10 (десяти) календарних днів від клієнта не надійшла вмотивована письмові відмова від прийняття виконаних робіт.
Пунктом 12.1. договору визначено, що термін дії цього договору: початок - з моменту його підписання обома сторонами, та скріплення печатками сторін за наявності печаток; закінчення - 20 червня 2019 року.
Відповідно до пункту 12.1. договору у випадку коли не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не заявила про його припинення, на адресу зазначену у п. 14 договору або у відповідності до п. 10 договору, цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 26 680 грн 33 коп. заборгованості за договором на бухгалтерське обслуговування від 20.03.2018 № 20032018 ЕР, в тому числі: 20 125 грн 00 коп. основного боргу, 307 грн 67 коп. 3 % річних, 1 553 грн 65 коп. інфляційних втрат, 3 687 грн 76 коп. пені та 1 006 грн 25 коп. штрафу за загальний період прострочення з 01.05.2018 по 31.03.2019.
09.07.2019 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду, у зв`язку з чим розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 123 грн 00 коп. основного боргу, 4 930 грн 17 коп. пені, 415 грн 92 коп. 3 % річних, 1 627 грн 20 коп. інфляційних втрат та 1 557 грн 50 коп. штрафу за загальний період з 31.05.2018 по 05.07.2019.
Як встановлено судом, позивач надав послуги, а відповідач без заперечень їх прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів наданих послуг, а саме:
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2018 № 203 на суму 4 450 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за травень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2019 № 248 на суму 6 225 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за червень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2018 № 286 на суму 2 000 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за липень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.08.2018 № 301 на суму 1 325 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за липень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2018 № 303 на суму 2 775 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за серпень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2018 № 390 на суму 2 000 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за вересень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2018 № 407 на суму 1 325 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за вересень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2018 № 408 на суму 3 450 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за жовтень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2018 № 459 на суму 2 000 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за листопад 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2018 № 513 на суму 1 450 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за листопад 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2018 № 544 на суму 3 050 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за грудень 2018 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2019 № 23 на суму 3 575 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за січень 2019 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2019 № 87 на суму 6 225 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за лютий 2019 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2019 № 112 на суму 3 625 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за березень 2019 року);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2019 № 163 на суму 3 600 грн 00 коп. (найменування робіт, послуг: бухгалтерські послуги за квітень 2019 року).
Загальна сума наданих послуг складає - 47 075 грн 00 коп.
При цьому, як встановлено судом та вбачається з актів звіряння взаємних розрахунків за період: з 01.01.2018 по 30.04.2019 та за період з 01.01.2018 по 08.07.2019, позивачем невірно зазначено суму наданих послуг по акту від 28.02.2019 № 87.
Так, загальна вартість наданих послуг за лютий 2019 року відповідно до акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 28.02.2019 № 87 складає 6 225 грн 00 коп. Однак, в актах звіряння вказана інша сума - 3 325 грн 00 коп.
Позивач вказує про наявність заборгованості у відповідача за актом від 28.02.2019 № 87 у розмірі 3 325 грн 00 коп.
Таким чином, оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем за актом від 28.02.2019 № 87 складає 6 225 грн 00 коп., а суд розглядає заявлену позивачем суму 3 325 грн 00 коп.
Відповідач частково оплатив надані послуги на загальну суму 24 050 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звіряння взаємних розрахунків.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 22 123 грн 00 коп.
При розрахунку штрафних санкцій позивач посилається на акт наданих послуг від 31.05.2019 № 249 на суму 2 000 грн 00 коп.
Проте, в матеріалах справи відсутній зазначений акт, на підтвердження наданих послуг за вказаний в акті період.
При цьому, як встановлено судом та вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 08.07.2019, доданого позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповідач здійснив часткові оплати, що не заперечується позивачем, а саме 19.06.2019 на суму 525 грн 00 коп. та 24.06.2019 на суму 1000 грн 00 коп.
Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт часткової сплати відповідачем суми заборгованості, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору;
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Розглянувши надані відповідачем докази часткової сплати заборгованості після відкриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 525 грн 00 коп.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг за загальний період з 31.05.2018 по 05.07.2019 згідно з договором на бухгалтерське обслуговування від 20.03.2018 № 20032018ЕР, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем, з урахуванням часткових оплат, у розмірі 15 598 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 15 598 грн 00 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором на бухгалтерське обслуговування від 20.03.2018 № 20032018ЕР та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 15 598 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 15 598 грн 00 коп.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, 415 грн 92 коп. 3 % річних, 1 627 грн 20 коп. інфляційних втрат, 4 930 грн 17 коп. пені за період прострочення з 31.05.2018 по 05.07.2019, та 1 557 грн 50 коп. штрафу.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до умов договору (пункт 2.3.) оплата послуг здійснюється клієнтом щомісячно у розмірі 100 (сто) відсотків вартості послуг за місяць, не пізніше ніж до 5 (п`ятого) числа місяця, в якому надаються послуги.
Інший порядок оплати наданих послуг сторонами в договорі не прописано.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи акти наданих послуг датовані останнім днем місяця, в якому надавалися послуги, з огляду на що, у суду відсутня можливість встановити початок прострочення по кожному акту з огляду на умови укладеного договору.
При цьому, суд не може застосувати пункт 2.4., яким встановлюється порядок оплати інших наданих послуг, передбачених пунктами 1.2. та 1.3., не пізніше 3-х банківських днів згідно виставлених рахунків бухгалтер за попередньо погодженими тарифами на послуги відповідно до умов договору з дня отримання рахунку, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні рахунки.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
22.01.2019 позивач направив відповідачу претензію від 14.01.2019 № 1401 про стягнення боргу за договором на бухгалтерське обслуговування від 20.03.2018 № 20032018ЕР.
З огляду на те, що умовами договору не визначено порядок оплати наданих послуг (саме після підписання актів здачі-прийняття послуг), суд дійшов висновку про можливість розрахунку штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат в порядку статті 530 Цивільного кодексу України, на суму заборгованості, яка вказазана в претензії, з урахуванням часткових оплат, в межах строку, заявленого позивачем.
При цьому, оскільки в матеріалах справи відсутні платіжні доручення, банківські виписки або інші документи, з яких би вбачалося призначення платежу, суд зараховував часткові оплати в погашення останньої заборгованості.
В претензії від 14.01.2019 № 1401 позивач зазначив про наявність заборгованості у розмірі 11000 грн 00 коп., з якої виходить суд при розрахунку штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат.
Щодо строку оплати, суд зазначає, що претензія направлена відповідачу 22.01.2019, з урахуванням поштового пробігу (3 дні), строк оплати у відповідача настав 02.02.2019.
Судом зроблено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, з суми, зазначеної у претензії (11 000 грн 00 коп.), керуючись нормами статті 530 Цивільного кодексу України (з урахуванням поштового пробігу), з урахуванням часткових оплат, при цьому не виходячи за межі заявленого позивачем періоду, та встановив, що до 02.02.2019 відповідач погасив заборгованість, вказану у претензії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача на користь позивача 415 грн 92 коп. 3% річних, 1 627 грн 20 коп. інфляційних втрат, 4 930 грн 17 коп. пені за період прострочення з 31.05.2018 по 05.07.2019, та 1 557 грн 50 коп. штрафу, у зв`язку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (утримався від задоволення її заснованих на законодавстві вимог), оскільки відповідачем здійснено часткове погашення боргу у червні 2019 року (19.06.2019 та 24.06.2019), тобто після звернення позивача до суду з позовною заявою та відкриття провадження у справі (14.06.2019), судовий збір покладається на відповідача.
Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина трейдінг" (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, будинок 8А, ідентифікаційний код 40215943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Ефективні рішення" (01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 43-Б, ідентифікаційний код 40235556) заборгованість у розмірі 15 598 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 233 (двісті тридцять три) грн 97 коп.
3. В іншій частині позову щодо вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 5000 грн 00 коп., 415 грн 92 коп. 3% річних, 1 627 грн 20 коп. інфляційних втрат, 4 930 грн 17 коп. пені за період прострочення з 31.05.2018 по 05.07.2019, та 1 557 грн 50 коп. штрафу відмовити.
4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1 525 грн 00 коп. закрити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2019 |
Оприлюднено | 27.08.2019 |
Номер документу | 83821668 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні