Ухвала

від 22.08.2019 по справі 161/13786/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13786/19

Провадження № 1-кс/161/7009/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 22 серпня 2019 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотанняТовариства зобмеженою відповідальністю«РОДОС ПРІНТ» про скасування арешту майна, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2019 року в межах кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР за №32019030000000023 від 27 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2019 року на адресу слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2019 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активами, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належать зокрема ТОВ «РОДОС ПРІНТ», шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування клопотання вказує, що слідчим не надано доказів на підтвердження того, що арештоване майно є предметом кримінального провадження; товариству не було відомо про судове засідання.

Представник володільця майна у судове засідання не прибув, подав на адресу суду клопотання, в якому просить слухати питання за його відсутності.

Прокурор, слідчий у судове засідання не прибули. Прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 подав на адресу слідчого судді заяву, в якій просить відкласти судове засідання на іншу дату та час у зв`язку із своєю зайнятістю та необхідності прийняти участь у судових засідання Волинського апеляційного суду.

Суддя відмовляє у задоволенні вказаної заяви та зазначає, що за змістом частини другої статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Зважаючи на скорочені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, а також не надання прокурором доказів зайнятості в іншому судовому процесі, враховуючи, що за приписами ст.174 КПК України участь будь-якого учасника кримінального провадження не є обов`язковою під час вирішення питання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про можливість слухати клопотання за відсутності прокурора та слідчого.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 від 01 серпня 2019 року, справа № 161/12602/19, провадження № 1-кс/161/6353/19, накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активами, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «РОДОС ПРІНТ» шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною першою статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Фактично, як слідує з фабули кримінального провадження, яка містилася у клопотанні про накладення арешту на майно, на думку органу досудового розслідування, службові особи підприємства імпортера ПП «ВІЛЄНТА» (код ЄДРПОУ 39715347, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 1) в період 2016-2019 років шляхом оформлення безтоварних операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей та, відповідно, формування податкового кредиту з податку на додану вартість «транзитним» суб`єктам господарської діяльності, забезпечили незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, внаслідок чого ухилились від сплати податків.

Заявляючи клопотання про накладання арешту на майно слідчий посилався на те, що арешт майна необхідний з метоювідшкодування вподальшому спричиненихдержаві збитків,забезпечення можливиху майбутньомуцивільних позовів. Також слідчий посилався на те, що активи є доказом вчинення злочину.

Вирішуючи питання про скасування арешту на майно, слідчий суддя враховує положення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті слідчий суддя зауважує, що згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, невиправдане втручання та обмеження будь-якого із зазначених елементів, які становлять зміст права власності, призведе до свавільного порушення захищеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на мирне володіння своїм майном.

У розглядуваному випадку прокурором та слідчим не доведено того факту, що активи, на які накладено арешт, мають доказове значення для даного кримінального провадження, зокрема силу речового доказу, оскільки слідчим та прокурором не надано слідчому судді доказів того, що активи, що містяться на ньому визнані у встановленому порядку речовими доказами у кримінальному провадженні.

З наведених вище мотивів слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого існування арешту на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Стосовно посилань слідчого на необхідність збереження арешту на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України, тобто для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, в такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу вищенаведеного положення КПК України слідує, що арешт на майно, як засіб забезпечення відшкодування шкоди та цивільного позову, може бути застосований до майна трьох категорій осіб:

1) підозрюваного (обвинуваченого, засудженого);

2) фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи (наприклад - відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою, ст.1172 ЦК України);

3) юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

В перших двох випадках для того, щоб майно юридичної особи віднести до критеріїв такого, що підлягає арешту на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України, обов`язково необхідне встановлення особи підозрюваного (обвинуваченого, засудженого), і його пов`язаність трудовими відносинами з юридичною особою.

В третьому випадку відомості про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження мають бути обов`язково внесені у відповідний розділ ЄРДР, призначений для цього.

Крім того, обов`язково має бути заявлений цивільний позов, з обґрунтуванням його ціни.

Як слідує з матеріалів клопотання, у даному кримінальному провадженні жодній особі наразі не пред`явлена підозра, цивільний позов жодною особою не пред`являвся, а у витязі з ЄРДР не зазначеного жодної юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Доказів протилежного, ні слідчий, ні прокурор слідчому судді не надали.

Зазначене, на переконання слідчого судді, унеможливлює на даний момент збереження арешту на спірні активи на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України.

З наведених вище мотивів слідчий суддя дійшов висновку, що спірний арешт необхідно скасувати, оскільки його існування є невиправданим у даному кримінальному провадженні, а арештовані активи не містять в собі ознак, наведених у п.п.1, 4 ч.2 ст.170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити повністю.

Скасувати арешт накладений шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активами, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 суб`єкта господарської діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОС ПРІНТ» (04123, м. Київ, вул. Западинська, 5, код ЄДРПОУ 41782475) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 від 01 серпня 2019 року, справа № 161/12602/19, провадження №1-кс/161/6353/19, у межах кримінального провадження №32019030000000023 від 27 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_1